01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2009 № 33/82
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача: Лобань Т.С.- за дов.
Свириденко В.А.- за дов.
Від відповідача: представник не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна інноваційна фінансово-кредитна установа
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.03.2009
у справі № 33/82 (суддя
за позовом Державна інноваційна фінансово-кредитна установа
до Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ "Вертикаль"
про стягнення 831 804,44 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2009р. у справі №33/82 задоволено частково позов Державної інноваційної фінансово - кредитної установи до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ «Вертикаль» про стягнення 1 284 894,83грн.( згідно заяви позивача від 18.03.2009р. про збільшення розміру позовних вимог), що складає: 1 028 982,83 грн. - сума нарахованих відсотків - 7% за користування кредитними коштами; 132 972,86 грн. - пеня; 106 317,44 грн. - інфляційні; 23 824,78 грн. - 3% річних.
Підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 1 028 982,83 грн. - 7% за користування кредитними коштами, 66 694,28 грн. - пені, 8 336,74 грн. - 3% річних, 52 942,51 грн. - інфляційні та судові витрати.
В частині стягнення пені у сумі 66 278,58 грн., 3% річних у сумі 8 284,87 грн., інфляційних у сумі 53 374,93 грн. - в позові відмовлено.
Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням , звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а судові витрати покласти на відповідача, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а висновки, які викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було порушено ч.6 ст.232 ГК України, а саме, нараховані штрафні санкції за прострочення виконання зобов»язання лише за шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано - з 01.10.2008р. по 24.03.2009р., без урахування умов п.5.8 Договору №07-006/К про надання кредиту від 23.10.2007р., яким керувався скаржник ( позивач) при нарахуванні штрафних санкцій, а саме, за період з 01.09.2008 по 24.03.2009р.
' Також суд в своїх розрахунках відняв надлишково нараховані кошти в розмірі 10 469,22 грн. від суми нарахованих відсотків в період з 01.10.08-31.10.08 177 868,85 грн. та нарахував відсотки на результат, тому розрахунки штрафних санкцій, що були зроблені судом, не відповідають дійсності.
В судові засідання 02.09.2009р. та 29.09.2009р. представник відповідача не з»явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, про що свідчить повідомлення за №663768 про вручення поштового відправлення 24.09.09. уповноваженому представнику відповідача «Поліщук».
Неприбуття у судові засідання представника відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши у судових засіданнях 02.09.09. та 29.09.09. апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає зміні з урахуванням збільшеного позивачем розміру позовних вимог, з огляду на наступне:
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 831 804,44 грн., з яких: 689 530,78 грн. - сума нарахованих відсотків - 7% за користування кредитними коштами в період з 01.09.08-31.12.08., 82 355,45 грн. - пені за період з 18.09.08 по 31.01.09., 49 623,78 грн. - інфляційні за період з 18.09.08. по 31.12.08. ; 10 294,43 грн. - 3% річних за період з 18.09.08. по 31.01.09. у зв»язку з неналежним виконанням грошового зобов»язання за кредитним договором від 23.10.2007р. № 07-006/К .
18.03.2009р. позивач, керуючись ст..22 ГПК України, звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог на 453 090,39 грн., а саме, в частині стягнення нарахованих відсотків з 01.01.09 по 28.02.09.- на суму 339 452, 05 грн., пені станом на 24.03.09. - на суму 50 617,50 грн., 3% річних станом на 24.03.09. - на суму 6 327,18 грн., інфляційних станом на 24.03.09. - на суму 56 693,66 грн., а всього позивач просить стягнути з відповідача 1 284 894,83 грн., з яких: 1 028 982,83 грн. - суму нарахованих відсотків - 7% за користування кредитними коштами; 132 972,86 грн. - пені, 106 317,44 грн. - інфляційних та 23 824,78 грн. - 3% річних.
Як вбачається з матеріалів справи, у судові засідання суду першої інстанції 10.03.09., 24.03.09. представник відповідача не з»явився, ухвалу Господарського суду м.Києва від 26.01.09. не виконав, відзиву на позовну заяву в порядку ст.59 ГПК України на вимогу суду не надав, відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України не спростував позовних вимог належними доказами, що стосуються предмету доказування.
Між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою ( надалі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ «Вертикаль» ( надалі -Позичальник) 23 жовтня 2007 року було укладено Договір про надання кредиту № 07-006/К( надалі - Договір).
Відповідно до п.1.2 Договору з метою впровадження та реалізації інвестиційного проекту «Створення сучасного виробництва легких багатоцільових вертольотів КТ-112 та їх технічної експлуатації» Позивач виконав свої зобов»язання за умовами Договору (п..1.1 ) у повному обсязі та надав відповідачу кредит в сумі 30 000 000,00 грн. (платіжне доручення №28 від 14.11.2007р.) .
За умовами п.2.1 Договору відповідач за користування кредитом збов»язаний сплачувати 7% річних . Відсотки нараховуються на залишок заборгованості по кредиту. Сплата відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Проте, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов»язання, а саме, не сплатив до 31.12.2008р. кошти, передбачені Графіком повернення кредиту та не виконав свої зобов»язання по оплаті нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.09.2009. по 31.12.2008р.
Станом на 01.01.2009р. відповідач має заборгованість за кредитним договором від 23.10.2008р. №07-006/К по оплаті нарахованих відсотків в розмірі 700 000,00 грн., але позивачем у попередній позовній заяві було надлишково нараховано 10 469,22 грн. і , таким чином, загальна сума нарахованих відсотків відповідача складає ( 700 000,00 грн.- 10 469,22 грн.)= 689 430,78 грн.
Відповідно до п.2.2 Договору відповідач здійснює повернення кредиту позивачеві щомісячно у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту, та сплату відсотків за користування кредитом.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
У відповідності до п.5.6 Договору відповідач зобов»язується повернути кредит та сплатити усі нараховані відсотки за користування ним в строк, але в будь-якому випадку не пізніше кінцевого терміну, передбаченого Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Відповідно до заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, оскільки станом на 31.01.09. настав строк сплати нарахованих відсотків (7%) за користування кредитними коштами , позивачем обґрунтовано нараховано відсотки за період з 01.01.09. по 31.01.098. у сумі 178 356,16 грн. та відповідно за період з 01.02.09. по 28.02.09. у сумі 161 095,89 грн., оскільки 28.02.09. настав строк сплати нарахованих відсотків.
Відповідно до ст..ст.526,629 ЦК України договір є обов»язковим для сторін, а зобов»язання, які з нього випливають, мають виконуватися належним чином.
У зв»язку з тим, що зазначені платежі не були сплачені відповідачем, загальна суму заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами збільшилась і складає за спірний період з 01.09.2008р. по 28.02.2009 року суму 1 028 982,83 грн., розмір якої доведений належними доказами, документально підтверджений, відповідачем не спростований, і тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами судом першої інстанції обґрунтовано визнані правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з п.5.8 Договору у разі порушення строків сплати відсотків по кредиту відповідач повинен сплатити пеню, яка нараховується на несвоєчасно погашені відсотки за користування кредитом за фактичну кількість прострочених днів, виходячи з розрахунку 365 ( 366) днів у році, починаючи з визначеної графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом дати погашення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день виникнення такої заборгованості.
Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.09.08. по 24.03.200р. ( день ухвалення рішення) у розмірі 132 972 ,86 грн. згідно з наданим розрахунком, однак суд першої інстанції вимоги в частині стягнення пені задовольнив частково в розмірі 66 694,28 грн. за період, починаючи з 01.10.08. і по 24.03.2009р., оскільки керувався ч.6 ст.232 ГК України, нарахувавши штрафні санкції за прострочення виконання зобов»язання лише за шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
Однак судова колегія підтримує правову позицію скаржника ( позивача) і вважає позицію суду першої інстанції щодо застосування ч.6 ст.232 ГК України помилковою, оскільки судом не враховані умови пункту 5.8 Договору №07-006/К про надання кредиту від 23.10.2007р.
Оскільки нарахування штрафних санкцій передбачено Договором, скаржник і керувався при розрахунках Договором.
В позовній заяві скаржник ( позивач) зазначає, що у попередній справі №50/191 позивачем було надлишково нараховано 10 469,22 грн. та зменшує позовні вимоги на дану суму в частині суми нарахованих відсотків за користування кредитом ( 700 000,00 грн.- 10 469,22 грн.)= 689 530,78 грн.
Але штрафні санкції нараховані без врахування надлишково нарахованих коштів, оскільки надлишково нараховані кошти ( помилка) містяться в сумі несвоєчасно погашених відсотків за користування кредитом. Штрафні санкції нараховані без помилки.
Пізніше позивачем подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог на 453 090,39 грн., однак в своїх розрахунках суд віднімає надлишково нараховані кошти в розмірі 10 469,22 грн. від суми нарахованих відсотків в період з 01.10.08 -31.10.08 177 868,85 грн. та нараховує відсотки на результат, у зв»язку з чим розрахунки штрафних санкцій, що були зроблені судом, не відповідають дійсності.
В рішенні зазначено, що позивач не надав доказів того, що рішення від 01.10.2008р. у справі № 50/191 не виконано, але такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позивачем не вимогу суду була надана довідка про заборгованість відповідача.
Крім того, на підставі ст..625 ЦК України відповідач зобов»язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до розрахунку ціни позову та заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог станом на 24.03.09. за розрахунками позивача 3% річних складають 23 824,78 грн., а втрати від інфляції за несвоєчасно погашені відсотки складають 106 317,44 грн. , які є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі .
Отже, під час ухвалення рішення мало місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, у зв»язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних, які підлягають задоволенню в частині стягнення пені у сумі 132 972,86 грн., інфляційних - в сумі 106 317,44 грн. та 3% річних - в сумі 23 824,78 грн.
З огляду на викладене, апеляційна скарга є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст..49 ГПК України державне мито покладається на відповідача при задоволенні позову.
Керуючись ст..ст.99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задовольнити.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2009р. у справі № 33/82 змінити в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних.
Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
« Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ «Вертикаль» (юридична адреса: 03164, м.Київ, просп..Палладіна, 18/30; фактична адреса: 07800, Київська обл… смт.Бородянка, вул..Леніна,224/16; р/р 260011064 в ЗАТ «Український банк реконструкцій та розвитку», МФО 380883, код ЄДРПОУ 32665253) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи ( 016011, м.Київ, вул..Б.Хмельницького,65-Б; р/р 26504010019142 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 00041467)
1 028 982,83 грн.- сума нарахованих відсотків ( 7%) за користування кредитними коштами, 132 972,86 грн.- пені, 106 317,44 грн.- інфляційних, 23 824,78 грн.- 3% річних,
12 848, 94 грн.- держмита за подання позову, 118,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6 424,47 грн.- держмита за подання апеляційної скарги. Видати наказ..»
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
2.Матеріали справи № 33/82 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді