"25" лютого 2015 р. Справа № 921/163/15-г/14
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В. розглянув заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" № 2/03-12 від 01.02.2015р. про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 07.04.2014 року у справі №11/2014
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт", вул. Зарічна, 55-А, м. Пологи, Запорізька область (фактична адреса: вул. Гоголя, 105-А, м. Запоріжжя)
до відповідача: Фермерського господарства "Максімус-1", вул.Миру,32, с.Званівка, Артемівський р-н, Донецька обл., 84528
про стягнення заборгованості в сумі 1 495 783,60 грн.
за участю представника позивача: ОСОБА_1, довіреність від 02.01.2015 р.
Учаснику судового процесу роз'яснено її процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалася за відсутності передбачених чинним законодавством підстав.
Суть справи: Ухвалою суду від 12.02.2015р. заяву ТОВ "Бізон-Імпорт" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 07.04.2014 року у справі №11/2014 господарським судом прийнято до розгляду.
В обґрунтування поданої заяви, господарське товариство посилається на те, що вказане рішення третейського суду його контрагентом у добровільному порядку виконане не було, зважаючи на що присуджена до стягнення заборгованість, станом на час звернення до господарського суду із відповідною заявою, залишається не погашеною.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.64 ГПК України та п.3.9.1.постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р.
При цьому, з врахуванням приписів ст.122-9 ГПК України, за якими неявка належно повідомленого про час і місце слухання справи відповідача не є перешкодою для судового розгляду такої заяви, остання розглядається судом по суті за відсутності представника фермерського господарства.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши доводи представника позивача та дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне.
Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Правова Ліга" 07.04.2014 року у справі №11/2014 винесено рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Бізон-Імпорт" до ФГ "Максімус-1" про стягнення 1 495 783,60 грн. заборгованості задоволено у повному обсязі та, окрім цього, присуджено до стягнення з останнього 7 300 грн. третейських витрат.
Справа розглядалася постійно діючим третейським судом при Асоціації "Правова Ліга" у складі судді Кудінова В.В.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про третейські суди" - юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. (ст.12 Закону України "Про третейські суди").
Як слідує із п.10.1. долученого до матеріалів справи договору №СИГ-035Д/2013 від 29.05.2013р., контрагентами узгоджено, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають із цього Договору, підлягають вирішенню у постійно діючому третейському суді при Асоціації "Правова Ліга" у відповідності із його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим третейським судом у складі з одного третейського судді. Місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі,4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цієї третейської угоди та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.
Таким чином, сторонами укладено третейську угоду у вигляді третейського застереження у договорі.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про третейські суди", сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.
Згідно з ст.55 вище названого закону, рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні його строк не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Водночас, згідно резолютивної частини рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 07.04.2014 року, останнє підлягає негайному виконанню після його оголошення.
Однак, як вбачається із матеріалів справи та підтверджується у судовому засіданні повноважним представником позивача, станом на 25.02.2015 року відповідачем рішення третейського суду у добровільному порядку виконане не було та заборгованість у розмірі 1 495 783,60 грн. у встановленому законом порядку не погашена.
Пунктом 6.2.1 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судам першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18 обумовлено, що у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно з ст.116 ГПК України і п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ. Наведена правова позиція кореспондується із положеннями процесуального законодавства, зокрема ст. 122-7 ГПК України
Невиконання ФГ "Максімус-1" рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 07.04.2014 року у справі №11/2014 в добровільному порядку послужило підставою для звернення ТОВ "Бізон-Імпорт" до господарського суду із заявою про видачу виконавчого документу, відповідно до вимог ст. 56 Закону України "Про третейські суди".
Згідно ч. 3 ст. 122-9 ГПК України, при розгляді справи у судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, які перелічені у ст.122-10 ГПК України.
Однак, у процесі розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, господарським судом не встановлено обставин, з якими закон пов'язує відмову у видачі виконавчого документа, як і не надано доказів, на підтвердження наведеного, учасниками судового процесу.
Натомість, як слідує із усних пояснень заявника та долученої до метеріалів заяви довідки товариства №02/3 від 01.02.2015р., судовий акт постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 07.04.2014 р. станом на час розгляду справи судом, не оскаржено та компетентним судом не скасовано, а також третейське застереження, що міститься у Договорі №СИГ-035Д/2013 від 29.05.2013р., як і сам правочин, недійсними судом не визнавались.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення заяви та видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
У відповідності до п. 4.9. постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", розподілу підлягають і суми судового збору, сплачені із заяв про скасування рішення третейського суду та про примусове виконання рішення третейського суду. Такий розподіл засновується на загальних засадах статті 49 ГПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.49, 86, 122-7, 122-9, 122-11 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" (Запорізька обл., м.Пологи, вул.Зарічна, 55-А) № 2/03-12 від 01.02.2015р. про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 07.04.2014 року у справі №11/2014 - задовольнити.
2. Видати наказ на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" у справі № 11/2014 від 07.04.2014 року, яким стягнути з Фермерського господарства «Максімус-1» (місцезнаходження: 84528, Донецька обл., Артемівський р-н, с. Званівка, вул. Миру, буд. 32, код за ЄДРПОУ 34433392, рахунок №260016281 в АТ «Ерсте Банк» м. Київ, МФО 38009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» (місцезнаходження: юридична адреса: Запорізька обл., м. Пологи, вул. Зарічна, 55-А; фактична адреса: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, код за ЄДРПОУ 34217047, рахунок №26002500049523 в ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_2», МФО 300614) грошові кошти в розмірі 1 503 083,60 грн., з яких: 1 185 700 (один мільйон сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот) грн. - сума основного боргу; 63 943 (шістдесят три тисячі дев'ятсот сорок три) грн. 60 коп. - сума пені; 246 140 (двісті сорок шість тисяч сто сорок) грн. - сума штрафу, та 7 300 (сім тисяч триста) грн. - третейські витрати.
3. Стягнути з Фермерського господарства «Максімус-1» (місцезнаходження: 84528, Донецька обл., Артемівський р-н, с. Званівка, вул. Миру, буд. 32, код за ЄДРПОУ 34433392, рахунок №260016281 в АТ «Ерсте Банк» м. Київ, МФО 38009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» (місцезнаходження: юридична адреса: Запорізька обл., м. Пологи, вул. Зарічна, 55-А; фактична адреса: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, код за ЄДРПОУ 34217047, рахунок №26002500049523 в ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_2», МФО 300614) - 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.
Видати наказ.
4. Ухвалу суду направити сторонам по справі.
Суддя О.В. Руденко