"14" вересня 2015 р.Справа № 916/3058/15
За позовом: Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України”
До відповідача: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”
про стягнення 122506,20 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України": ОСОБА_1, представник за довіреністю
Від Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою у якій просить суд стягнути з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” 106064,24 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 16441,96 грн.
Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу та підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення ухвали суду. З огляду на вищевикладене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
30 серпня 2013 року між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (Власник) та Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” (Сервітуарій) укладено договір майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 648-О/109-П-ІЛФ-13, згідно умов якого Власник, на визначених договором умовах оплати, зобов'язався надати Сервітуарію право обмеженого користування належними Власнику гідротехнічними спорудами (нерухомим майном) розташованими в акваторії Іллічівського морського порту, а саме: причалу № 16 довжиною 200 п. м, архівний номер паспорту 85236.
З урахуванням положень п.п. 1.2, 1.3 договору право користування сервітуарієм причалом обмежується виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт силами і засобами сервітуарія, сервітут не підлягає відчуженню.
Згідно п. 2.3 договору оплата сервітуту здійснюється сервітуарієм щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунку власника. Сума щомісячного платежу розраховується виходячи з кількості днів у звітному місяці.
Згідно п. 7.1 договору він набуває чинності з дня його укладення, але регулює взаємовідносини між сторонами починаючи з 21.08.2013 року відповідно до ст. 631 ЦК України. Договір діє до 31.12.2013 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
У відповідності до п. 2.2 договору, сторонами договору було узгоджено, що плата за сервітут на причал № 16 за період дії договору складає 801549,68 грн. Пунктом 3.2 договору передбачено, що сервітуарій зобов'язаний, зокрема, своєчасно та на умовах цього договору вносити плату за сервітут за весь час фактичного користування причалом.
Як вбачається з пояснень представника позивача та засвідчується поданими ним доказами, Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" було надано передбачені умовами договору майнового сервітуту № 648-О/109-П-ІЛФ-13 від 30 серпня 2013 року послуги на загальну суму 801549,66 грн., після чого Державному підприємству „Іллічівський морський торговельний порт” було виставлено рахунки до оплати (використання причалу): №пр/4449 від 30.09.2013р на суму 247094,26 грн., № пр/9358 від 31.10.2013р. на суму 186827,36 грн., № пр/9379 від 30.11.2013р. на суму 180800,68 грн., №пр/12871 від 31.12.2013р. на суму 186827,36 грн.
У зв'язку з невнесенням Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” платежів за договором майнового сервітуту № 648-О/109-П-ІЛФ-13 від 30 серпня 2013 року у строки визначені п. 2.3 договору, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", в особі Іллічівської філії у березні 2014р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про стягнення наявної заборгованості у розмірі 801549,66 грн. Рішенням господарського суду Одеської області від 20.06.2014р. у справі № 916/933/14 (суддя Власова С.Г.) позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Іллічівської філії було задоволено у повному обсязі, стягнуто з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” 801549,66 грн. основної заборгованості. Рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2014р. у справі № 916/933/14 оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку та постановою ОАГС від 29.07.2014р. та ВГСУ від 17.09.2014р. було залишено без змін.
Відповідно до п. 4.1 Договору за невиконання (неналежне) виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Як зазначається представником позивача, фактична сплата основної заборгованості за договором майнового сервітуту № 648-О/109-П-ІЛФ-13 від 30 серпня 2013 року у сумі 801549,66 грн. відбулась Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” тільки 18.08.2014р.
У зв'язку з простроченням сплати платежів за договором майнового сервітуту № 648-О/109-П-ІЛФ-13 від 30 серпня 2013 року, позивачем здійснено розрахунок інфляційних та 3% річних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується інфляційні у розмірі 106064,24 грн. (розраховані за кожним з несплачених періодичних платежів по серпень 2014р. включно) та 3% річних у сумі 16441,96 грн. (розраховані за кожним з несплачених періодичних платежів по 17 серпня 2014р.). Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача 106064,24 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 16441,96 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору майнового сервітуту № 648-О/109-П-ІЛФ-13 від 30 серпня 2013 року.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 4.1 договору за невиконання (неналежне) виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем інфляційних у розмірі 106064,24 грн. (розрахованих за кожним з несплачених періодичних платежів по серпень 2014р. включно) та 3% річних у сумі 16441,96 грн. (розрахованих за кожним з несплачених періодичних платежів по 17 серпня 2014р.), вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Іллічівської філії підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача 106064,24 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 16441,96 грн.
Також на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 2450,13 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672; р/р 26009114761 у ПАТ „Марфін Банк” м. Іллічівська, МФО 328168) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (68001, Одеська область, м.Іллічівськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ філії 38728418, п/р 26002010276249 в ПАТ „Банк Восток”, МФО 307123) 106064 (сто шість тисяч шістдесят чотири) грн. 24 коп. інфляційних, 16441 (шістнадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 96 коп. 3% річних, 2450 (дві тисячі п'ятдесят) грн. 13 коп. судового збору.
Повний текст рішення складено 15.09.2015 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко