ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.09.2015Справа №910/16498/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/16498/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп», м. Київ,
до публічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Зміївська теплова електрична станція публічного акціонерного товариства «Центренерго», селище міського типу Комсомольське,
про стягнення 14 475,14 грн.,
за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп», м. Київ,
про стягнення 13 424,78 грн.,
за участю представників:
позивача - Бондарчук Д.М. (довіреність від 10.06.2015 № 39);
відповідача - Мокрецький О.В. (довіреність від 18.12.2014 № 434/22),
третьої особи - не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» (далі - ТОВ «Імпел Гріффін Груп») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго»), про стягнення: 12 584 грн. основного боргу, який виник за договором від 05.03.2012 № 15/94 про закупівлю послуг (далі - Договір); 958,20 грн. 3% річних; 932,94 грн. пені, а всього 14 475,14 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 28.07.2015; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Зміївську теплову електричну станцію ПАТ «Центренерго».
28.07.2015 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 01.07.2015.
28.07.2015 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке:
- ТОВ «Імпел Гріффін Груп» припустилося порушення умов Договору, а саме не надало послуги на 60 472 грн.;
- ПАТ «Центренерго» скористалося своїм правом та призупинило виконання свого зобов'язання за Договором з оплати, посилаючись на частину третю статті 538 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- позивачем прострочений строк з заявлення вимог щодо стягнення пені;
- ТОВ «Імпел Гріффін Груп» неправомірно нарахувало штрафні санкції (пеню та 3% річних), оскільки в період нарахування діяв мораторій у зв'язку із порушенням провадження у справі про банкрутство ПАТ «Центренерго».
28.07.2015 ПАТ «Центренерго» подав суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Імпел Гріффін Груп» про стягнення: 9 191,74 грн. пені; 4 233,04 грн. штрафу за порушення виконавцем умов Договору, а всього 13 424,78 грн.
Відповідно до частини першої статті 60 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 зустрічну позовну заяву було прийнято до розгляду.
У судовому засіданні 28.07.2015 було оголошено перерву до 04.08.2015, відповідно до статті 77 ГПК України.
04.08.2015 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) подав суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог та вказав таке:
- ТОВ «Імпел Гріффін Груп» належним чином виконало умови Договору та надало послуги на всю суму, а саме 73 056 грн.;
- з огляду на викладене, підстав для нарахування штрафних санкцій немає, а зустрічний позов не підлягає задоволенню.
04.08.2015 ПАТ «Центренерго» подало заяву про уточнення зустрічних позовних вимог, в якій просило стягнути з ТОВ «Імпел Гріффін Груп» 2 620,48 грн. пені та 1 206,80 грн. штрафу.
Пунктом 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) передбачено, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України та зазначені в цій постанові.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Отже, подана ПАТ «Центренерго» заява по суті є заявою про зменшення позовних вимог та приймається судом розгляду.
Представник ТОВ «Імпел Гріффін Груп» у судовому засіданні 08.09.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив.
Представник ПАТ «Центренерго» надав пояснення по суті спору, проти задоволення первісних позовних вимог заперечив; просив зустрічний позов задовольнити повністю.
Представники третьої особи у судове засідання 08.09.2015 не з'явилися, вимоги ухвал суду не виконали; про причини неявки суд не повідомили.
Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 Постанова № 18 зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 08.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
05.03.2012 ТОВ «Імпел Гріффін Груп» (виконавець) та ПАТ «Центренерго» (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:
- виконавець зобов'язується надати послуги в строки, на умовах і в порядку, передбаченому Договором, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (пункт 1.1 Договору);
- найменування, вид та характеристики послуг визначені у додатку № 1 до Договору (пункт 1.2 Договору);
- обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника (пункт 1.3 Договору);
- ціна Договору зазначена у додатку № 1 до Договору та складає 73 056 грн. (пункт 3.1 Договору);
- ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 3.2 Договору);
- розрахунки за Договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України в порядку, передбаченому додатком №1 до Договору на підставі рахунку виконавця (пункт 4.1 Договору);
- до рахунку додаються наступні документи: акт приймання - передачі послуг (якщо рахунок не на передоплату); інші документи, визначені в додатку № 1 до Договору, як такі, що додаються до рахунку (пункт 4.2 Договору);
- факт надання послуг за Договором підтверджується актом приймання-передачі послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками - по закінченню певного етапу (періоду) надання послуг або по закінченню надання всього комплексу послуг (пункт 5.3 Договору);
- замовник зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом приймання-передачі послуг (підпункти 6.1.1 та 6.1.2 пункту 6.1 Договору);
- виконавець зобов'язаний, зокрема: забезпечити надання послуг у строки, встановлені Договором; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим Договором (підпункти 6.3.1 та 6.3.2 пункту 6.3 Договору);
- Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеному у додатку № 1 до Договору (пункт 10.1 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в.о. директора Зміївської ТЕС Бабенко І.А, який діяв від імені ПАТ «Центренерго» на підставі довіреності від 17.01.2012 № 37/22, та від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - генеральним директором Опанасюком В.В., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
У додатку № 1до Договору сторони узгодили таке:
- загальна вартість послуг складає 73 056 грн.;
- розрахунки з виконавцем за Договором здійснюються замовником в такому порядку: протягом 10 днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі послуг;
- строк дії Договору: до 31.12.2012, а в частині взаємних розрахунків до повного виконання зобов'язань сторін.
Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 903 ЦК України встановлено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «Імпел Гріффін Груп» надавало послуги ПАТ «Центренерго» протягом березня - грудня 2012, що підтверджується такими актами приймання-передачі: від 30.04.2015 № 1249; від 31.05.2012 № 1250; від 30.06.2012 № 1680; від 31.07.2012 № 2266; від 28.09.2012 № 2599; від 31.10.2012 № 2912; від 30.11.2012 № 3235; від 31.12.2012 № 3540.
Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень, та приймаються судом як належні докази виконання позивачем за первісним позовом умов Договору.
Разом з тим, відповідач за первісним позовом умови Договору з оплати виконав частково.
Так, ПАТ «Центренерго» не було здійснено розрахунок за послуги на суму 12 584 грн.
Виконавець виставив замовнику такі рахунки на оплату: від 23.10.2012 № 3144 на суму 6 300 грн. та від 19.11.2012 № 3460 на суму 6 284 грн.
У свою чергу, відповідач за первісним позовом вказані рахунки не оплатив та за отримані послуги остаточно не розрахувався.
17.11.2014 ТОВ «Імпел Гріффін Груп» надіслало ПАТ «Центренерго» претензію від 10.11.2014 № 20/11-14 з вимогою сплатити заборгованість.
Вказана претензія була залишена відповідачем за первісним позовом без відповіді та належного реагування.
ПАТ «Центренерго» заперечувало проти позовних вимог, посилаючись на те, що: ТОВ «Імпел Гріффін Груп» припустилося порушення умов Договору, а саме не надало послуги на 60 472 грн.; ПАТ «Центренерго» скористалося своїм правом та призупинило виконання свого зобов'язання за Договором з оплати, посилаючись на частину третю статті 538 ЦК України.
Відповідно до частини третьої статті 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідач за первісним позовом не подав жодного документального підтвердження того, що виконавцем не було виконано обов'язку з надання послуг.
Разом з тим, матеріали справи містять належні докази, що підтверджують виконання умов Договору, а саме надання, обумовлених сторонами, послуг.
Крім того, ПАТ «Центренерго» з 2012 року до початку розгляду даного господарського спору не заявляло жодних претензій щодо кількості, якості наданих ТОВ «Імпел Гріффін Груп» послуг.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що позивач за первісним позовом в обумовлений Договором строк надав послуги, а відповідач за первісним позовом за вказані послуги не розрахувався.
Отже, первісні позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 12 584 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, ТОВ «Імпел Гріффін Груп» просить стягнути з ПАТ «Центренерго» 958,20 грн. 3% річних і 932,94 грн. пені. Позивач визначає періоди прострочення: з 11.11.2012 до 10.06.2015 щодо послуг, наданих за актом від 31.10.2012; з 10.12.2012 до 10.06.2015 щодо послуг, наданих за актом від 30.11.2012.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, перевіривши здійснені позивачем за первісним позовом розрахунки 3% річних, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.
Доводи ПАТ «Центренерго» щодо неправомірності нарахування 3% річних в період дії мораторію, є необґрунтованими, оскільки 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні Господарського кодексу України чи ЦК України.
Що ж до пені, то слід зазначити таке.
Відповідачем за первісним позовом було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України), а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, якщо строк визначений роками (частина перша статті 254 ЦК України).
У абзаці третьому підпункту 1.1 пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (далі - Постанова № 10) зазначено, що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.
В абзаці першому та п'ятому підпункту 2.1 пункту 2 Постанови № 10 зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.
Якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.
Пунктом 2.2 Постанови № 10 визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Позивач за первісним позовом нараховує пеню, посилаючись на пункт 4.3 Договору та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пункт 4.3 Договору не містить умов щодо нарахування пені.
Разом з тим, у пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 932,94 грн.
Що ж до зустрічного позову, то слід зазначити таке.
ПАТ «Центренерго» заявив зустрічний позов, в якому просив стягнути з ТОВ «Імпел Гріффін Груп» 2 620,48 грн. пені та 1 206,80 грн. штрафу, посилаючись на ненадання виконавцем послуг на всю суму, яка визначена умовами Договору.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання, або несвоєчасного виконання послуг стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості і крім цього, Виконавець відшкодовує всі понесені замовником збитки, заподіяні затримкою виконання виконавцем зобов'язань за Договором, а у разі здійснення попередньої оплати виконавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Імпел Гріффін Груп» належним чином виконало умови Договору та надало послуги повністю.
Позивач за зустрічним позовом не мав жодних зауважень під час надання послуг і протягом двох років після їх отримання.
ПАТ «Центренерго» не заявлялися будь-які претензії до виконавця щодо якості чи кількості послуг.
Разом з тим, послуги, які є предметом Договору, за своєю природою є послугами з прибирання.
З актів приймання-передачі вбачається, що відповідач за зустрічним позовом надавав послуги з прибирання кожного місяця за період березень-грудень 2012 року, здійснюючи прибирання на визначеній умовами Договору території.
Таким чином, підстав для стягнення пені та штрафу немає, оскільки не доведено факт порушення умов Договору виконавцем.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача за первісним позовом, підтверджували заперечення проти задоволення первісних позовних вимог та вказували на наявність підстав для задоволення зустрічного позову.
За таких обставин, первісний позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню; у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача (позивача зустрічним позовом) пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; ідентифікаційний код: 22927045) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» (01033, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 38Б, кім.12; адреса для листування: 01004, м. Київ, вул. Горького, 7 Б, оф. 3; ідентифікаційний код: 35634872): 12 584 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. основного боргу; 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. 3% річних та 1 709 (одну тисячу сімсот дев'ять) грн. 25 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти первісного позову відмовити.
4. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 15.09.2015.
Суддя І.Д. Курдельчук