ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.09.2015Справа №910/18547/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»
про стягнення 20 504, 40 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Ястреб Т.І.
від відповідача: не з'явились
Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА», в якому просить суд стягнути грошові кошти в порядку регресу у розмірі 20 504,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем суми страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу, у зв'язку з чим у нього вникло право регресної вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/18547/15 призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.08.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
07.09.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що ненадання позивачем доказів на підтвердження оплати страхувальником страхового платежу ставить під сумнів чинність договору страхування № 03/191/2.1.5.5.
Крім того, відповідач стверджує, що вимоги позивача до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» є незаконними, оскільки позивачем не доведено, що грошові кошти у сумі 20 504, 40 грн. є саме страховим відшкодуванням та не мають іншого призначення платежу.
Також 07.09.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 07.09.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
16.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 03/191/2.1.5.1, за яким застраховано майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Шкода», державний номер НОМЕР_1.
Термін дії договору встановлено до з 29.12.2013 р. до 28.12.2014 р.
05.11.2014 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Сітроен», державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_4.
Як встановлено судом, в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено застрахований Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» автомобіль «Шкода», державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до постанови Личаківського районного суду міста Львова від 04.12.2014 р. ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.
Відповідно до рахунку Приватного підприємства «АРТ Авто» від 06.11.2014 р., загальна варітьсь відновлювального ремонту автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1 складає 20 504, 40 грн.
У відповідності до страхового акту № 03/34342/2.1.5.1 від 03.12.2014 р., належна до виплати сума страхового відшкодування власнику автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1 за договором № 03/191/2.1.5.1. становить 20 504, 40 грн.
Платіжним дорученням № 7519 від 03.12.2014 р. Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» перерахувало на користь Приватного підприємства «АРТ Авто» страхове відшкодування у розмірі 20 504, 40 грн. відповідно до страхового акту № 03/34342/2.1.5.1 від 03.12.2014 р.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу - автомобіля «Сітроен», державний номер НОМЕР_2 застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3268847, за яким ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну встановлено у розмірі 50 000, 00 грн. та франшиза - 0, 00 грн.
У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» звернулось до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» з претензією № 8477 про компенсацію суми страхового відшкодування у розмірі 20 504,40 грн.
Документально підтверджених відомостей щодо надання відповіді на вказану претензію або здійснення виплати відшкодування збитків в порядку регресу на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» матеріали справи не містять.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» зазначає, що у зв'язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1, позивач, відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля «Сітроен», державний номер НОМЕР_2 застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова товариство «Домінанта», позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Положеннями ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1197 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За таких обставин, у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Шкода» державний номер НОМЕР_1, у водія автомобіля «Сітроен» державний номер НОМЕР_2, виник обов'язок відшкодувати власнику пошкодженого автомобіля витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля«Шкода» державний номер НОМЕР_1 на підставі договору добровільного страхування, а відтак - у нього виникло право регресної вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до водія автомобіля «Сітроен» державний номер НОМЕР_2.
В той же час, судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Сітроен» державний номер НОМЕР_2 була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3268847.
Стосовно заперечень відповідача, суд вважає, за необхідне відзначити, що відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про страхування» договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
В той же час, як вбачається зі страхового акту № 03/34342/2.1.5.1 від 03.12.2014 р. заборгованість відповідача по страховим платежам відсутня, а відтак - договір страхування № 03/191/2.1.5.1, від 16.12.2013 р. був чинним на момент визначення розміру страхового відшкодування.
Крім того, варто звернути увагу, що за змістом ст. 16 Закону України «Про страхування» договором страхування регулюються відносити безпосередньо між страхувальником і страховиком, в той час як до відносини сторін у даній справі врегульовані нормами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», суть яких полягає у відшкодуванні відповідачем завданих його страхувальником збитків.
Відтак, доводи відповідача суд визнає необґрунтованими та не приймає їх до уваги, розглядаючи даний спір по суті.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Належним чином повідомлений про час та місце судового засідання відповідач заявлені до нього вимог не спростував, доказів перерахування грошових коштів на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» не надав.
При цьому, суд враховує, що заявлена до стягнення сума страхового відшкодування в порядку регресу не перевищує встановлений полісом № АІ/3268847 ліміт відповідальності та розмір франшизи за полісом становить 0, 00 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, здійснивши оцінку наявних у справі доказів, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, а також з огляду на відсутність заперечень відповідача щодо заявлених вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі завданих збитків за мінусом встановленої полісом франшизи, що загалом становить 20 504,40 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, код ЄДРПОУ 35265086), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29 А, код ЄДРПОУ 20842474) грошові кошти в порядку регресу у розмірі 20 504,40 (двадцять тисяч п'ятсот чотири грн. 40 коп.) грн. та 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 14.09.2015 р.
Суддя Пригунова А.Б.