Рішення від 02.09.2015 по справі 910/17127/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015Справа №910/17127/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 164,69 грн., за участю представників позивача - Некряча А.В., довіреність №23 від 09.01.2015 року, відповідача - Бортник Л.В., довіреність №26 від 23.01.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15 164,69 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.09.2014 року у м. Києві на пр. Броварському сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Ніссан" д.н. НОМЕР_1 (застрахований у позивача транспортний засіб) та автомобіля “Шевроле” д.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 15 164,69 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Шевроле" д.н. НОМЕР_3 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхове товариство "Іллічівське".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.07.2015 року порушено провадження та призначено до розгляду на 22.07.2015 року.

20.07.2015 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що розмір майнової шкоди у даному випадку дорівнює 14 029,69 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на деталі, що підлягають заміні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ВДАІ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві та постанови Деснянського районного суду м. Києва від 28.10.2014 року у справі №754/16676/14-п, 04.09.2014 року у м. Києві на пр. Броварському, ОСОБА_3, керуючи автомобілем “Шевроле” д.н. НОМЕР_3, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем “Ніссан” д.н. НОМЕР_1.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 28.10.2014 року у справі №754/16676/14-п, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль “Ніссан” д.н. НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №030327/4002/0000181 від 16.11.2013 року.

Згідно звіту №2809/2802 від 17.09.2014 року про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу вартість ремонту пошкодженого автомобіля “Ніссан” д.н. НОМЕР_1 склала 16 458,54 грн.

Згідно рахунку №СЧ-0028830 від 19.09.2014 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля “Ніссан” д.н. НОМЕР_1 склала 16 034,69 грн.

Як вбачається з страхового акту № 00151290 від 26.09.2014 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 15 164,69 грн. (за вирахуванням франшизи 870,00 грн.)

Зазначені кошти в розмірі 15 164,69 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 014420 від 30.09.2014 року.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем “Шевроле” д.н. НОМЕР_3 який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю “Ніссан” д.н. НОМЕР_1, керував ОСОБА_3.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем “Шевроле” д.н. НОМЕР_3, ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю “Ніссан” д.н. НОМЕР_1, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля “Шевроле” д.н. НОМЕР_3 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхове товариство "Іллічівське", про що було укладено договір (поліс) № АС/9621019 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля “Шевроле” д.н. НОМЕР_3, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю “Ніссан” д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку (реальних збитків) з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності, за вирахуванням суми франшизи 00,00 грн. передбаченої договором (полісом) № АС/9621019, позов підлягає задоволенню у розмірі 15 164,69 грн.

Судом було надано належну оцінку відзиву відповідача на позовну заяву, в якому він зазначив, що розмір майнової шкоди дорівнює 14 029,69 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на деталі, що підлягають заміні, проте викладені у даному документі доводи судом не приймаються, оскільки не підтверджені жодними доказами та повністю спростовуються звітом №2809/2802 від 17.09.2014 року про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого автомобіля “Ніссан” д.н. НОМЕР_1, який міститься в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 15 164,69 грн.

Тобто вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 15 164,69 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38-Б; код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А; код 20033533) 15 164 (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 69 коп. боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 07.09.2015р.

Суддя С.О. Чебикіна

Попередній документ
50655574
Наступний документ
50655576
Інформація про рішення:
№ рішення: 50655575
№ справи: 910/17127/15
Дата рішення: 02.09.2015
Дата публікації: 23.09.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: