ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.09.2015Справа №910/5710/15-г
За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Філії управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»
До Третя особа,Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
Провідшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП в розмірі 53 560,20 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Богушинський Л.В. - представник за довіреністю;
від відповідача: Корнійчук А.Г. - представник за довіреністю;
третя особа: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі Філії управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП в розмірі 53 560,20 грн.
Ухвалою суду від 16.03.2015 року було порушено провадження у справі № 910/5710/15-г, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, та призначено її до розгляду на 06.04.2015 року.
Представник позивача 31.03.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 06.04.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача 06.04.2015 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, а в судовому засіданні 06.04.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у їх задоволенні відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте 06.04.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.
У судовому засіданні 06.04.2015 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 21.04.2015 року.
Представник позивача у судове засідання 21.04.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник третьої особи у дане судове засідання 21.04.2015 року не з'явився, про причини неявки суд повідомлений раніше поданим клопотанням.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року було призначено по даній справі судову автотоварознавчу експертизу та на підставі частини 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження по справі № 910/5710/15 для проведення судової експертизи та отримання висновку експерта по даній справі.
24.07.2015 року була проведена судова експертиза, що підтверджується висновком експерта, та матеріали справи № 910/5710/15 повернуто на адресу Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року провадження у справі № 910/5710/15 поновлено, розгляд справи призначено на 07.09.2015 року.
04.09.2015 року представник позивача до канцелярії Господарського суду міста Києва подав письмові пояснення по справі, а в судовому засіданні 07.09.2015 року надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2015 року подав письмові пояснення по справі, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити частково, а саме в сумі 9 400,15 грн.
Третя особа в судове засідання 07.09.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності третьої особи.
В судовому засіданні 07.09.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
13.12.2013 року на 82 км. автодороги Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв сталась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля "MAN TGA 33.430", державний номер НОМЕР_1 з причіпом самоскид "MEGA", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" (відповідач) та автомобіля "ГАЗ-33023", державний номер НОМЕР_3, що належить Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" (позивач).
Відповідно до постанови Ватутінського міського суду Черкаської області від 21.01.2014 року у справі №690/10/14-п, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля "MAN TGA 33.430", державний номер НОМЕР_1 з причіпом самоскид "MEGA", державний номер НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Автокар-777", ОСОБА_1.
В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль "ГАЗ-33023", державний номер НОМЕР_3, що належить Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз".
Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами автотоварознавчого дослідження №09 від 25.02.2014 року вартість ремонтно-відновлювального ремонту автомобіля "ГАЗ-33023", державний номер НОМЕР_3 становить 101 560,20 грн., а вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок ДТП станом на 25.02.2014 року прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП (не пошкодженого) і складає 92 652,00 грн.
В зв'язку з тим, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "MAN TGA 33.430", державний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу, була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», позивач звернувся до останнього з позовом про стягнення 50 000,00 грн. (в межах ліміту відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілого).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року у справі №910/17986/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» задоволено частково, а саме, стягнуто з останнього 49 000,00 грн. страхового відшкодування (в межах ліміту відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілого, з урахуванням розміру франшизи, встановленого полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, АС/5514478).
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що розмір завданих йому під час зазначеної вище ДТП збитків (101 560,20 грн.) перевищує розмір страхового відшкодування (49 000,00 грн.), звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 53 560,20 грн. збитків, завданих під час ДТП (52 560,20 грн. - вартість непокритої страховою виплатою суми ремонту та 1 000,00 грн. - витрати на оплату експертного дослідження).
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначав, що, транспортний засіб "ГАЗ-33023", державний номер НОМЕР_3 є фактично знищеним, оскільки вартість відновлення автомобіля перевищує його ринкову вартість, а тому позивачу має бути відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, яка згідно розрахунку відповідача становить 9 400,15 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №09 від 25.02.2014 року, виконаного на замовлення позивача, ринкова вартість непошкодженого автомобіля "ГАЗ-33023", державний номер НОМЕР_3 (до моменту ДТП) складає 92 652,00 грн., вартість його відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових - 101 560,20 грн.
Як вбачається з висновку експерта №8263 судової автотоварознавчої експертизи від 24.07.2015 року, здійсненого на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року у справі №910/5710/15-г, вартість утилізації транспортного засобу ГАЗ-33023", державний номер НОМЕР_3 (вартість залишків автомобіля після настання ДТП) складає 33 836,18 грн.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону N 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
З огляду на викладене, враховуючи приписи п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» автомобіль "ГАЗ-33023", державний номер НОМЕР_3 є фізично знищеним, оскільки витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу (101 560,20 грн.) перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди (92 652,00 грн.).
Відтак, у відповідності з п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу має буди відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а саме в розмірі 58 815,82 грн. (92 652,00 грн. - 33 836,18 грн.)
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи недостатність страхової виплати для повного відшкодування позивачу, завданої під час ДТП, шкоди, у відповідача виник обов'язок щодо сплати відповідачу різниці між розміром шкоди та страховою виплатою, а саме, у розмірі 9 815,82 грн. (58 815,82 грн. (розмір шкоди) - 49 000,00 грн. (страхова виплата).
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 1 000,00 грн., пов'язаних з оплатою експертного дослідження господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами частини першої та другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та визначено, що особа, якій їх завдано, має право на їх відшкодування.
При цьому, господарський суд зазначає, що витрати на проведення автотоварознавчої експертизи не є складовою фактичного розміру збитків, а належать до господарських витрат, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 000,00 грн., як збитків, завданих позивачу в зв'язку з оплатою експертного дослідження задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарський суду України від 21.05.2013 року № 22-17-25-26/366-07-7922.
З огляду на викладене, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 815,82 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Проведена, на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2015 року, судова автотоварознавча експертиза була оплачена відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №5512 від 25.05.2015 року на суму 5 200,00 грн.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, 12, оф. 5, код ЄДРПОУ 36303499) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» (місцезнаходження: 18023, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3, код ЄДРПОУ 23362711) 9 815 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 82 коп. - збитків та 334 (триста тридцять чотири) грн. 83 коп. - судового збору.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» (місцезнаходження: 18023, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3, код ЄДРПОУ 23362711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. І.Кудрі, 12, оф. 5, код ЄДРПОУ 36303499) 4 242 (чотири тисячі двісті сорок дві) грн. 01 коп. - витрат за проведення судової експертизи.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М. Спичак
Повне рішення складено
14.09.2015 року