Копія
15 лютого 2012 р. Справа № 2a-1870/660/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Буринському районі Сумської області про скасування вимоги,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1М.) звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області (далі по тексту - відповідач, УПФУ в Буринському районі) про визнання дій неправомірними та скасування вимоги УПФУ в Буринському районі № Ф-299/4 від 04.01.2012 про сплату боргу в сумі 2316,72 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вищевказана вимога є незаконною, оскільки рішення УПФУ в Буринському районі про застосування фінансової санкції ґрунтується на положеннях п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058-IV), а згідно до пп. «й» п. 12 розділу VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за № 2464-VІ (далі по тексту - Закон № 2464-VІ) положення частин 1-9 ст. 106 Закону № 1058-IV виключені. А тому, й вимога про стягнення боргу в сумі 2316,72 грн. не ґрунтується на чинному законодавстві.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що вимога про сплату боргу є узгодженою, рішення про застосування фінансових санкцій набрало законної сили, а тому строк оскарження вказаних документів сплинув (а.с.34-35).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у запереченні та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с.6).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ позивач перебуває на обліку в УПФУ в Буринському районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується копією повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків (а.с.7).
До 01.01.2011, тобто до набрання чинності Законом № 2464-VІ відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІV, ФОП ОСОБА_1 мала статус платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування починаючи з 30.01.2004.
Відповідно до абзацу 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до норм ст. 19, 20 Закону № 1058-ІV позивач зобов'язана нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески у строки визначені законодавством. Для позивача базовим звітним періодом є квартал. Проте, позивач за 2010 рік страхові внески у встановлені строки не сплатила, тому відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV сума страхових внесків своєчасно не сплачена страхувальниками вважається простроченою заборгованістю (є недоїмкою) стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб-підприємців встановлюється відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та становить 33,2% від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. 2.1.3 та п. 5.3.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1 (далі - Інструкція) однією з підстав визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників (фізичні особи-підприємці) є отримання від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.
УПФУ в Буринському районі проведено звірку з Буринським відділенням Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області щодо розміру чистого доходу за 2010 рік по ОСОБА_1, на підставі чого складено акт розбіжностей сум чистого доходу за 2010 рік по ФОП ОСОБА_1 (а.с.38), яким встановлено, що позивачка задекларувала до Буринського відділення Конотопської МДПІ отримання чистого доходу в сумі 4193,00 грн., проте до УПФУ в Буринському районі розрахунок сум страхових внесків за 2010 рік не надала. У зв'язку з цим виникли розбіжності сум чистого доходу, підтверджені Актом звірки від 26.09.2011 за № 2 (а.с.39).
Отже, сума нарахованих страхових внесків ФОП ОСОБА_1 до УПФУ в Буринському районі, яка підлягала сплаті склала 1392,08 грн.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 5.3.2 пункту 5.3 Інструкції суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7. цієї Інструкції.
Помилковим є посилання позивача не недійсність положень п. 5.3. Інструкції, оскільки Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 за № 25-1 затверджено Зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яким п. 5.3. Інструкції виключено. Проте, вказана Постанова від 22.10.2010 за № 25-1 прийнята відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та набирає чинність з 01.01.2011. Враховуючи положення абзацу 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" управління при складанні вимоги та винесенні оспорюваного Рішення керувалося нормами п. 5.3. Інструкції правомірно.
Таким чином, на підставі акту звірки з Буринським відділенням Конотопської МДПІ було складено розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті за результатами підприємницької діяльності позивача у 2010 році в сумі 2146,72 грн.
Отже, сума страхових внесків, яку мала сплатити до бюджету УПФУ в Буринському районі ФОП ОСОБА_1М склала 3538,80 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV Рішенням начальника управління про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України від 27.09.2011 за № 116 до позивача застосована фінансова санкція в сумі 170,00 грн. (а.с.41).
Відповідно до ч. З ст. 106 Закону № 1058-ІV вимога про сплату боргу є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
Вимога про сплату боргу № Ф-299/У від 27.09.2011 та Рішення про застосування фінансових санкцій від 27.09.2011 № 116 були вручені ФОП ОСОБА_1 30.09.2011 (а.с.41), але не були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку, також не були сплачені, а тому вважається простроченою заборгованістю.
Відповідачем було передано на примусове виконання до органів державної виконавчої служби вказану вимогу та рішення. Постановами державного виконавця від 18.10.2011 та 19.10.2011 відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1 на користь УПФУ в Буринському районі на загальну суму 3708,80 грн.
Станом на дату розгляду справи вимога про сплату боргу є узгодженою, рішення про застосування фінансових санкцій набрало законної сили, а тому заборгованість позивача перед УПФУ в Буринському районі, з урахуванням часткової сплати в сумі 1392,08 грн. згідно з даними картки особового рахунку (а.с.36-37), складає 2316,72 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога №Ф-299/4 від 04.01.2012 відповідає приписами чинного законодавства, ч.3 ст. 2 КАС України, тому у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Буринському районі Сумської області про скасування вимоги № Ф-299/4 від 04.01.2012 про сплату боргу в сумі 2316,72 грн. - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 20.02.2012 року.
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов