копія
06 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/6195/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелети С.М.
за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агротемп" до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватне підприємство "Агротемп" (далі - позивач, ПП "Агротемп") звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції (далі -відповідач, Роменська МДПІ) №0000322301 від 11.05.2011 року, №0000332301 від 11.05.2011 року та №0000641702 від 11.05.2011 року.
Із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, оскільки відповідачем порушено діюче податкове законодавство. Позивач не погоджується із висновками акту перевірки в тій частині, що перевіряючими скориговані валові витрати та валові доходи підприємства по угодам з ТОВ «Українські передові технології», які податковий орган вважає нікчемними. Зазначає, що придбаний товар було реалізовано у липні 2010 року основним покупцям ПП "Агротемп", а саме ТОВ "Прилуцький нафтоналив" та ТОВ "Кіровограднафтопереробка", договори, укладені із даними підприємствами не визнані судом недійсними. Тому відповідачем безпідставно та необґрунтовано в акті без підтвердження конкретними фактами та документами, зроблено протиправний висновок про те, що правочини, які укладені між ПП "Агротемп" та ТОВ "Прилуцький нафтоналив" та ТОВ "Кіровограднафтопереробка" не спричиняють реального настання юридичних наслідків, а укладені цивільно-правові відносини та проведення безтоварних операцій, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою формування валових витрат та податкового кредиту, розбіжності по системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту відсутні.
Також позивач не погоджується із висновками акту перевірки стосовно порушення ПП "Агротемп" норм чинного законодавства в частині укладення угоди ПП "Агротемп" із приватним підприємцем ОСОБА_2 щодо надання транспортних послуг з січня по червень 2010 р., в наявності є відповідні рахунки, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт. Зазначає, що жоден нормативно-правовий акт не забороняє укладати договір між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ПП "Агротемп", керівником якої є ОСОБА_2 В 2010 року було укладено договір про надання транспортних послуг з ПП ОСОБА_2 та ПП "Агротемп" в особі експедитора ОСОБА_3, були підписані уповноваженими особами первинні документи, а саме акти виконаних робіт, ПП ОСОБА_2 , який був зареєстрований як платник єдиного податку, надавав ПП "Агротемп" транспортні послуги по переведенню нафтопродуктів, має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України на внутрішні перевезення вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
Також позивач зазначає, що ПП "Агротемп" придбало у ТОВ "Мехпромресурс" газовий конденсат, виписана податкова накладна №197 від 30.08.2010р., в бухгалтерському обліку зроблено відповідну проводку, вважає недоведеними та безпідставними доводи податкового органу про завищення податкового кредиту ПП "Агротемп" в зв'язку із відсутністю підтвердження ТОВ "Мехпромресурс" податкових зобов'язань за серпень 2010р. в сумі 25718,99грн. При проведенні перевірки Роменською МДПІ необґрунтовано, безпідставно та протиправно зроблено висновок щодо неправомірності віднесення підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за придбані згідно договору нафтопродукти у ТОВ "Мехпромресурс". ПП "Агротемп" при здійсненні купівлі-продажу нафтопродуктів у ТОВ "Мехпромресурс" були належним чином оформлені всі документи, а саме рахунок, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, контрагент на час складання податкової накладної був зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Також в обґрунтування неправомірності висновків акту перевірки представником позивача надано довідку аудиторської фірми "Фінанси-Консалтинг-Аудит" у формі приватного підприємства, який, на думку представника позивача, спростовує висновки акту перевірки.
В судовому засіданні 22.09.2011р, 11.10.2011р.,03.11.2011р. представник позивача підтримав адміністративний позов, ним надано пояснення в обґрунтування позиції по даній справі, зазначив, що надати первинні документи підприємство не має можливості, вони взагалі відсутні на підприємстві в зв'язку із їх вилученням в межах обшуку по кримінальній справі № 11080342.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, у письмовому відзиві на позов (а.с. 97-101) просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, прийняті податкові повідомлення-рішення вважають законними та обґрунтованими. Підставами винесених спірних податкових повідомлень-рішень були висновки акту перевірки відносно правовідносин ПП "Агротемп" з ПП ОСОБА_2, а також правовідносини ПП "Агротемп" із ТОВ "Мехпромресурс".
В судове засідання 06.12.2011р. представник позивача без поважних причин не з'явився, причини неявки суду не повідомив, жодних клопотань до суду не надходило, документи, витребувані судом не подані, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.204). Відповідно до ст. 128 КАС України справа розглянута на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі наказу №351 від 17.03.2011р., який вручено директору ПП "Агротемп", була проведена планова виїзна перевірка ПП "Агротемп" (а.с.93). Наказом №482 від 11.04.2011р. термін перевірки був продовжений на 5 робочих днів (а.с.94).
Як встановлено судом, за результатами планової виїзної перевірки ПП "Агротемп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., податковим органом складено акт №421/2301/22590605 від 26.04.2011р. (а.с.46-66).
На підставі акту перевірки Роменською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322301 від 11.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в т.ч. 77629 грн. основного платежу, 19407,25 грн. (а.с.44), податкове повідомлення-рішення №0000641702 від 11.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 58204,50 грн. основного платежу, 14551,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.45), податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в т.ч. 25718,99 грн. основного платежу, 6429,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.44ззвор.стор.).
Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000641702 від 11.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 58204,50 грн. основного платежу, 44551,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.45) стало порушення п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Позивачем було оскаржено винесені спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, але скарги ПП "Агротемп" податковим органом залишені без змін (а.с. 31-43).
Щодо правомірності винесених податкових повідомлень-рішень від 11.05.2011р. №0000322301 та №0000641702 суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000322301 від 11.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в т.ч. 77629 грн. основного платежу, 19407,25 грн. (а.с.44) стало порушення ПП "Агротемп" вимог п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 , п.п. 5.3.9 п.. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) по правовідносинам із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 по договору №1 від 28.10.2008р.
Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000641702 від 11.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 58204,50 грн. основного платежу, 44551,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.45) стало порушення п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 78, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" по правовідносинам із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 по договору №1 від 28.10.2008р.
Дані порушення по правовідносинам із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 по договору №1 від 28.10.2008р. відображено в акті перевірки в п. 3.1.2 (а.с.51-52)
Як вбачається із матеріалів справи єдиним засновником та директором ПП "Агротемп" є ОСОБА_2, що підтверджується Статутом підприємства (а.с.22-26), довідкою №44 з ЄДРПОУ (а.с.28), наказом №1 від 18.06.1998р. (а.с.30).
ОСОБА_2, як фізична особа, зареєстрований підприємцем рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради 13.10.2008р. за №26310000000003502 , у 2010 року займався діяльністю автомобільного вантажного транспорту, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В02 №928064 та свідоцтвом про сплату єдиного податку (а.с.70) (далі -ПП ОСОБА_2І.)
Під час розгляду даної справи, судом встановлено, що всі первинні документи підприємства у ПП "Агротемп" відсутні, в зв'язку із їх вилученням правоохоронними органами під час обшуку, що підтверджується поясненнями представника позивача в судових засіданнях 22.09.2011р, 11.10.2011р.,03.11.2011р.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України, суд витребував ухвалою від 17.11.2011р.(а.с.201) відповідні документи в правоохоронних органів.
На вимогу ухвали суду від 17.11.2011р. слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Сумській області направлено копії матеріалів кримінальної справи (а.с.206-237).
Із наданих матеріалів вбачається, що постановою від 29.06.2011р. Конотопським міжрайонним прокурором було порушено кримінальну справу стосовно невстановленої особи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (а.с.207), надано суду протокол обшуку ПП "Агротемп" (а.с.208-216).
Із акту перевірки та наданих слідчим органом документів вбачається, що 25.10.2008р. було укладено Договір перевезення №1, укладений між ПП ОСОБА_2 та ПП "Агротемп" строком дії до 25.10.2010р. (а.с.217) (далі - Договір).
Як вбачається із п. 1.1 -1.2 Договору , перевізник - ПП ОСОБА_2 надає послуги по перевезенню вантажу автомобілем ПП ОСОБА_2, ціна кілометру перевезення зазначається в рахунку ПП ОСОБА_2 и обумовлюється додатково в усній формі при кожному перевезенню.
На виконання умов даного Договору ПП ОСОБА_2 виписано рахунок №5 від 29.01.2010р., №4 від 18.01.2010р., №1 від 06.01.2010р., №7 від 15.02.2010р., №9 від 28.02.2010р., №6 від 05.02.2010р, №17 від 31.03.2010р., №16 від 31.03.2010р., №23 від 30.04.2010р., №27 від 31.05.2010р. (а.с.219-220, 222-223, 225, 227, 229), складено акти виконаних робіт від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р., від 30.04.2010р., від 31.05.2010р. (а.с. 218,221,224,226,228).
Як вбачається із матеріалів справи, акти виконаних робіт було підписано одноособово ОСОБА_2, як приватним підприємцем з однієї сторони, так і директором ПП "Агротемп" з іншої, що не заперечувалося позивачем.
Як вбачається із акту перевірки всього ПП ОСОБА_2 було надано транспортних послуг на суму 310513 грн., в т.ч. в 1 кв. 2010 року на суму 114983 грн.. в 2 кварталі 2010 р. на суму 195539 грн. Дана сума була віднесена до складу валових витрат у відповідних періодах, в бухгалтерському обліку відображено проводками Д-т 281 261, Кт-т 685. Станом на 31.12.2010р. заборгованість ПП "Агротемп" перед ПП ОСОБА_2 по договору №1 від 28.10.2008р. становила 165975 грн. (стор.13 акту перевірки) (а.с.52). Дані обставини не спростовувалися позивачем.
Як вбачається із стор.36-38 акту перевірки (а.с.63 зворотн.стор.-64 звор.стор.) ПП ОСОБА_2 були виплачені кошти за надані транспортні послуги в сумі 554580 грн., в т.ч. по договору №1 від 28.10.2008р. в сумі 388030 грн., що не спростовувалося позивачем.
Згідно ст. 238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє, не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як установлено в частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Як встановлено під час розгляду даної справи, договір №1 від 28.10.2008р. підписаний ОСОБА_2 в статусі фізичної особи підприємця (на спрощеній системі оподаткування) так і в статусі єдиного засновника та директора ПП "Агротемп" (на загальній системі оподаткування), був укладений в цілях заниження об'єкта оподаткування ПП "Агротемп", відповідно до п. 1.2 Договору ціна кілометру перевезення обумовлюється додатково в усній формі, тобто між ОСОБА_2 одноособово.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п. 1.15. ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно пп. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 вказаного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету (п. п. 8.1.5 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону).
Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;
б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;
в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;
г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних зобов'язань).
Враховуючи те, що в перевіряємий період ПП "Агротемп" було перераховано на користь ОСОБА_2 суму грошових коштів в розмірі 388030 грн. по договору №1 від 28.10.2008р. податковий орган податковим повідомленням-рішенням №0000641702 від 11.05.2011р. (а.с.45) правомірно збільшив ПП "Агротемп" суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 58204,50 грн. основного платежу, 44551,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій .
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх призначення для використання у господарській діяльності підприємства.
У пункті 1.32 статті 1 названого Закону визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .
Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари (послуги) фактично не поставлялися (не надавалися), то придбання таких товарів (послуг) не відбулося.
Відповідно право на валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності.
Враховуючи вищевикладене, ПП "Агротемп" було завищено валові витрати в сумі 310513 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010р. в сумі 114983 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 195530 грн. по правовідносинам із ПП ОСОБА_2 по договору №1 від 28.10.2008р., а тому податковим органом правомірно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77629 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 19407,25 грн.
Щодо посилання позивача на Договір перевезення №8 від 01.07.2010р., укладений між ПП ОСОБА_2 та ПП "Агротемп" в особі експедитора підприємства ОСОБА_3 (а.с.72), на дійсність угод, укладених між ПП "Агротемп" та ТОВ "Прилуцький нафтоналив" та ТОВ "Кіровограднафтопереробка", на результати наданої позивачем довідки аудиторської фірми "Фінанси-Консалтинг-Аудит" у формі приватного підприємства (а.с. 102-104), суд зазначає наступне.
Поняття доказів закріплено у ст. 69 КАС України, відповідно до частини 1 зазначеної статті визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Статтею 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Як встановлено під час розгляду справи, податковим органом при винесенні винесення спірних правовідносин взято до уваги порушення позивачем законодавства по правовідносинам ПП "Агротемп" з ПП ОСОБА_2 по договору №1 від 28.10.2008р., а також правовідносинам із ТОВ "Мехпромресурс" і жодним чином не стосується правовідносин ПП "Агротепм" та ТОВ "Прилуцький нафтоналив", ТОВ "Кіровограднафтопереробка". Наданий висновок аудитора ОСОБА_4 не є висновком експерта, не є обов'язковим для суду, спростовується дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Що стосується винесеного Роменською МДПІ податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в т.ч. 25718,99 грн. основного платежу, 6429,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, пояснень в судовому засіданні представник відповідача, обставини, які були встановлені під час перевірки ПП "Агротемп" та стали підставою для винесення вищезазначененого спірного податкового повідомлення-рішення були порушення чинного законодавства ПП "Агротемп" по правовідносинам із ТОВ "Мехпромресурс", що також відображено в акті перевірки в п. 3.2.2 (а.с.58зворотн.стор.-60)
Під час перевірки перевіряючими встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді включено до складу податкового кредиту суму 25718,99 грн., по податковій накладній, виписаної ТОВ "Мехпромресурс" №197 від 30.08.2010р., що відображено в акті перевірки на стор. 26 (а.с.58звор.стор.-59). В бухгалтерському обліку зроблено проводку Д-т281, К-т631. Дану обставину позивач не спростовує.
Як встановлено було під час перевірки згідно АРМу "ЗВІРКА" Сума розбіжності з даним контрагентом становить за серпень 2010 р. суму 25718,99 грн. ТОВ "Мехпромресурс" не відображено в деклараціях з податку на додану вартість дану суму, декларація ТОВ "Мехпромресурс" №149445 від 28.09.2010р. визнана органами податкової служби недійсною.
Позивачем надано до суду податкову накладну ТОВ "Мехпромресурс" №197 від 28.08.2010р. (а.с.75), в якій умовою поставки товару -газового конденсату зазначено "згідно рахунку №28/08 від 28.08.2010р.", але встановити особу, яка її склала неможливо -відсутнє прізвище особи.
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), було затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, в якій зокрема зазначено обов'язковість крім підпису зазначати і прізвище особи, яка склала податкову накладну.
Відповідно до пункту 18 вищезазначеного Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця,
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим реквізитом будь-якого первинного чи зведеного документу є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Однак, як свідчать фактичні обставини справи, встановити уповноважену особу, яка складала первинні документи від імені ТОВ "Мехпромресурс" неможливо, а тому вони не можуть бути визнані такими що посвідчують певні обставини господарських операцій, а відповідно, не можуть брати участь у формуванні податкового кредиту позивача.
У відповідності до ст. 7 Закону України "Про ПДВ" платник має право включити суми до податкового кредиту, якщо вони підтверджені податковою накладною.
Зважаючи на вищевикладені обставини підписання накладних, рахунку та видаткової накладної не можуть вважатися належно оформленими.
Жодних документів на підтвердження реальності здійсненого господарського зобов'язання між позивачем та ПП "Агротемп" представником позивача не надано.
Із наданої позивачем товарно-транспортної накладної від 28.08.2010р., встановити місце навантаження та місце розвантаження газового конденсату неможливо, в судовому засіданні представник позивача також пояснити цю обставину не зміг.
Із пояснень представника ПП "Агротемп" вбачається, що між ПП "Агротемп" та ТОВ "Мехпромресурс" було укладено договір на постачання газового конденсату, а придбаний ПП "Агротемп" газовий конденсат зберігався у м. Прилуки, але надати документи позивач не має можливості в зв'язку із їх вилученням правоохоронними органами, назвати підприємство з яким ПП "Агротемп" укладало договір в м. Прилуки на зберігання газового конденсату представник позивача назвати не зміг, в зв'язку із вилученням всіх документів в процесі обшуку.
Судом було витребувано дані документи у ПМ Конотопської МДПІ, визначено перелік документів, які необхідно надати суду (а.с. 201). На виконання вимог суду були надані документи, витребувані судом, але як вбачається із протоколу обшуку, документи, що підтверджують договірні відносини ПП "Агротемп" та ТОВ "Мехпромресурс" відсутні, документи, які б підтверджували факт зберігання газового конденсату в м. Прилуки в матеріалах кримінальної справи відсутні, із протоколу обшуку вбачається, що такі документи не були вилучені у ПП "Агротемп".
Слідчим надано рахунок №28/08 від 28.08.2010р. на постачання газового конденсату к кількості 27,459т на суму 154313,96 грн., з якого вбачається, що виписаний рахунок був згідно договору, але ні дата ні номер не зазначено, ідентифікувати особу, яка його виписала неможливо (а.с.236).
Також слідчим надано суду видаткову накладу №72 від 28.08.2010р., але як вбачається із неї ідентифікувати осіб, які її підписали неможливо, умовою продажу взагалі зазначено безготівковий рахунок (а.с.237).
Слід зазначити, що як вбачається із додатку 4 до акту перевірки перевіряючими складено узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПП "Агротемп", в т.ч. і при правильності формування позивачем податкового кредиту, а саме податкові накладні за 2010 р., реєстр отриманих та виданих податкових накладних за 2010р., додатки №5 до податкових декларацій, оборотно-сальдові відомості по рах.641 (а.с.186-187). Даний додаток №4 підписано директором ОСОБА_2, бухгалтером ОСОБА_5 без зауважень, підтвердили, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші ) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки порушення) за період, що перевірявся, відсутні.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5. ст.7 Закону України "Про ПДВ", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно вимог п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку. Тобто мова йде не тільки про фактично сплачені, а й про нараховані суми, але які можуть бути включені до податкового кредиту
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до положення ч. 2 і 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому суд зазначає, що при обов'язковій необхідності зазначених фактів для виникнення права на податковий кредит вони, однак, є не єдиними, які підлягають доведенню в судовому процесі при розгляді якої є спір про вказане право.
Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.
З врахуванням вищезазначеного, позивачем не доведено доказів фактичного виконання договірних відносин між ПП "Агротемп" та ТОВ "Мехпромресурс" щодо купівлі, транспортування та використання в господарській діяльності газового конденсату в сумі 154313,96 грн. в кількості 27,458т.. Документи, які б підтвердили отримання позивачем товару, не існує.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів .
Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Дана позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 p. N 742/11/13-11, відповідно до якого витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Як зазначено в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.
З урахуванням системного аналізу чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що в порушення приписів ст. 712 Цивільного кодексу України фактична купівля, передача товару та його транспортування не здійснювалося, що свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з вищезазначеним підприємством по придбанню газового конденсату, а тому і безпідставне формування на їх підставі податкового кредиту.
З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності (безтоварності) операцій, відсутності у ПП "Агротемп" належним чином оформлених первинних документів, які б свідчили про реальність господарської діяльності підприємства визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним.
Таким чином Роменською МДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.05.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в т.ч. 25718,99 грн. основного платежу, 6429,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, позивачем на вимогу суду не надано жодних документів, які б спростували висновки акту перевірки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" (діючим на час виникнення спірних правовідносин), Цивільним кодексом України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2011р. №0000322301, №0000332301, №0000641702 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Агротемп" до Роменської державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2011р. №0000322301, №0000332301, №0000641702 -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя (підпис) С. М. Гелета
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Гелета
Повний текст постанови складно та підписано 12.12.2011р.