копія
12 жовтня 2011 р. Справа № 2a-1870/5978/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелети С.М.
за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.
позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області про скасування постанови, -
Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області (далі - відповідач) в якому просив скасувати постанову про застосування фінансових санкцій № 139696 від 08 серпня 2011 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою № 139696 від 08 серпня 2011 року до нього були застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн. за відсутність у водія транспортного засобу, що належить позивачу, під час роботи на маршруті індивідуальної контрольної книжки.
Позивач вважає, що дана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в законодавстві України не передбачено, що водій зобов'язаний мати індивідуальну контрольну книжку при собі на маршруті, на водія покладено обов'язок лише вести індивідуальну контрольну книжку, на час проведення перевірки була в наявності, оформлена належним чином та на час перевірки вона знаходилася у за місцем розташування офісу перевізника, що не заборонено діючим законодавством.
Відповідач проти позову заперечував, у письмовому відзиві зазначає, що та зазначав, що обов'язок водія вести та мати при собі індивідуальну контрольну книжку під час роботи на маршруті визначений чинним законодавством, враховуючи те, що при її наявності у водія Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті можливо проводити державний контроль за дотриманням режиму праці та відпочинку водіїв.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 02 серпня 2011 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на підставі завдання на перевірку № 045596 від 01.08.2011р., було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання вантажних перевезень, транспортним засобом марки ГАЗ-33021, номерний знак НОМЕР_1, що належить автомобільному перевізнику ПП ОСОБА_1 , за кермом якого знаходився водій ОСОБА_5, про що складено акт перевірки від 02.08.2011 року (а.с.6).
З зазначеного акту перевірки вбачається, що під час перевірки було виявлено порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також Наказ Міністерства транспорту та зв'язку №340 від 07.06.2010р., а саме здійснення вантажних перевезень без оформлення індивідуальної контрольної книжки.
Акт перевірки від 02.08.2011 року був підписаний водієм ОСОБА_5, а також водієм у вказаному акті зазначено, що він з актом ознайомлений та згодний з ним.
В судовому засіданні представник позивача визнав, що автомобіль, який використовувався для вантажних перевезень не був обладнаний тахографом.
Позивачем до суду було подано копію індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_5, оригінал якої надано позивачем в судовому засіданні (а.с.12).
Факт перебування водія ОСОБА_5 в трудових відносинах з позивачем був визнаний представником позивача в судовому засіданні. Підтверджується трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 29.06.2011р. (а.с.10).
У зв'язку з допущенням позивачем вищевказаного порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідачем було прийнято постанову про застосування фінансових санкцій № 139696 від 08.08.2011 року (а.с.5), якою до ПП ОСОБА_1 було застосовано фінансові санкції у сумі 1700 грн.
При винесенні постанови про накладення штрафних (фінансових) санкцій та дослідження акту перевірки, був присутній позивач - власник транспортного засобу, ним надані письмові пояснення.
Як вбачається із письмових пояснень позивача від 08.08.2011р., ПП ОСОБА_1 зазначає, що йому відомо було про те, що водії повинні мати книжки індивідуального контролю, але придбати їх позивач не зміг в зв'язку із їх відсутністю у продажу (а.с.29) .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до п. 6.3 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (далі -Положення), водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що водій ОСОБА_5 під час здійснення вантажних перевезень повинен був мати при собі індивідуальну контрольну книжку та пред'явити її уповноваженим особам, які здійснювали перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Стосовно посилання позивача на те, що індивідуальна контрольна книжка повинна зберігатися у перевізника для контролю за використанням водієм робочого часу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.2 Положення облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, за формою встановленою додатком 2 даного Положення, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Перелік документів, які повинні зберігатися у перевізника, визначено п. 6.4 цього ж Положення, а саме : графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв.
Зберігання індивідуальної контрольної книжки водія у перевізника Положенням не передбачено, а відсутність її у водія під час здійснення перевезень виключає можливість державного контролю за дотриманням режимів праці та відпочинку під час здійснення перевезень, встановлених Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
Із акту перевірки від 02.08.2011р. вбачається, що під час проведеної перевірки інспекторами встановлено факт надання послуг без оформлення індивідуальної контрольної книжки водієм ОСОБА_5, з чим погодився водій без зауважень (а.с.28). Тобто на момент здійснення перевірки індивідуальна контрольна книжка взагалі не оформлювалася водієм, а можливість роздруківки її форми було проінформовано позивача вже після встановленого інспекторами факту порушення телефонним дзвінком, що підтверджується письмовими поясненнями позивача (а.с. 29).
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином суд приходить до висновку, що постанова Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області про застосування фінансових санкцій № 139696 від 08 серпня 2011 року відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, ґрунтується на нормах чинного законодавства України, а тому вимоги позивача щодо її скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову приватного підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Сумській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 139696 від 08 серпня 2011 року -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя (підпис) С. М. Гелета
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Гелета
Повний текст постанови складений 13.10.2011 року