копія
18 серпня 2011 р. Справа № 2a-1870/5412/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови ,-
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі по тексту - позивач, ДТГО «Південно-Західна залізниця»), звернулось до суду з адміністративним позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач, Сумський прикордонний загін), в якому просило скасувати постанову №40 від 21 липня 2011 року про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про накладення на ДТГО «Південно-Західна залізниця» штрафу в сумі 8500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при здійсненні посадки пасажирів у вагон №6 потягу №90 сполученням «Жмеринка-Москва» провідник вагону ОСОБА_4 запитала у пасажирів про наявність всіх документів, необхідних для перетину кордону і від матері неповнолітнього пасажира отримала ствердну відповідь. Тому позивач зазначає, що працівник Південно-Західної залізниці, провідник вагону №6 потягу №90, дотримувався і діяв у відповідності до вимог пунктів 2.5 та 2.6 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення, затвердженої спільним наказом Державної прикордонної служби України, Державної митної служби та Міністерства транспорту та зв'язку України від 06.10.2009р. №745/926/1032 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.11.2009р. за №1036/17052.
Позивач відмічає, що вказаними пунктами Технології в обов'язки провідника входить лише попередження під час посадки пасажирів у вагон про необхідність мати паспортні документи, у т.ч. документи на право перетинання державного кордону України дітьми та опитування під час поїздки пасажирів щодо їх громадянства, роздача імміграційних карток та митних декларацій, забезпечення бланками яких здійснюють органи охорони державного кордону та митних органів.
Вказана Технологія є чинним нормативно-правовим актом і як зазначалося вище, працівник залізниці був зобов'язаний і діяв буквально відповідно до її вимог.
Виходячи із Технології, обов'язок перевізника перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що передбачено ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час міжнародних пасажирських перевезень», полягає лише у попередженні під час посадки пасажирів у вагон про необхідність мати паспортні документи, у т.ч. документи на право перетинання державного кордону України дітьми.
Оскільки у неповнолітньої громадянки України ОСОБА_5 та її матері були проїзні документи на проїзд у залізничному транспорті, провідники не створювали перешкоди їм у проїзді по території України до перетину державного кордону, а тому позивач вважає, що вина у спробі громадянина перетнути державний кордон без належно оформлених документів в діях представника перевізника відсутня.
Також позивач відмічає, що ні Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» та компетентними центральними органами виконавчої влади, в тому числі і Державною прикордонною службою України, не визначені правові ознаки і вимоги до правомочності такого суб'єкта, як представник перевізника. У даному випадку перевізник - Південно-Західна залізниця, не уповноважувала провідника вагону №6 потягу №90 ОСОБА_4 бути її представником, підписувати протокол від 07.07.2011р., постанову №40 від 21.07.2011р. та бути присутнім як представник залізниці при розгляді справи про правопорушення і відповідно відсутні підстави вважати його представником залізниці, яка є перевізником.
Посилаючись на вказану Технологію, Цивільний кодекс України позивач зазначає, що лише начальник поїзда при здійсненні прикордонного контролю може вчиняти певні представницькі дії, делеговані йому актами органу управління залізничним транспортом і може відповідати правовим ознакам представника перевізника.
Виходячи з викладеного, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував повністю, вважав постанову №40 від 21.07.2011р. про накладення штрафу в розмірі 8500,00грн. прийнятою у повній відповідності з чинним законодавством України та обставинам справи. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.20-23).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.20-23), просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 07.07.2011року о 22год. 45хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу №90 сполученням «Жмеринка - Москва» в вагоні №06 було виявлено громадянку України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якої був відсутній оригінал свідоцтва про народження. Замість оригіналу на паспортний контроль було надано копію свідоцтва про народження.
Громадянка України ОСОБА_6 є малолітньою особою та слідувала разом зі своєю матір'ю гр. України ОСОБА_7, яка своїми поясненнями та пред'явленим проїзним документом з маршрутом від ст. Київ до ст. Москва підтвердила спробу виїзду без необхідних документів для в'їзду до держави прямування, а саме до Російської Федерації (а.с.26-30).
07.07.2011року відносно гр. України ОСОБА_6 відповідачем згідно з п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Правил перетинання державного кордону громадянина України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995року №57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010року №724 було прийнято рішення №250 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який не досяг 16-річного віку з підстав відсутності документів необхідних для в'їзду до держави прямування, а саме - оригіналу свідоцтва про народження (а.с.31-32).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» посадовою особою відповідного органу охорони державного кордону України, яка виконує функції із здійснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка керує транспортним засобом, або представником перевізника, у присутності якого складено протокол про правопорушення, а за наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка керує транспортним засобом, або представник перевізника має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.
07.07.2011року відповідачем відносно перевізника - ДГТО «Південно-Західна залізниця» складено протокол №9953-0097 про правопорушення пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень за невиконання перевізником обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, що призвело до спроби перевезення через державний кордон України одного пасажира - громадянку України ОСОБА_5, 23.12.2008р.н., на яку було надано ксерокопію свідоцтва про народження (а.с.10-11).
У протоколі зазначено особу представника перевізника - провідника вагону №06 ОСОБА_4, який був присутній при складанні протоколу. Від підпису та пояснень провідник відмовилась у присутності двох свідків: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.10-11).
Згідно ст.12 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» посадова особа органу охорони державного кордону України, уповноважена накладати штрафи, приймає відповідне рішення протягом п'ятнадцяти днів після надходження протоколу про правопорушення та інших матеріалів справи. Рішення оформляється постановою відповідної особи.
На підставі протоколу 21.07.2011р. №9953-0097 про правопорушення першим заступником начальника Сумського прикордонного загону - начальником штабу ОСОБА_10 винесена постанова №40 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на ДГТО «Південно-західна залізниця» накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с.12).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо; залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.
Відповідно до п. 2 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010р. №751, пункт пропуску через державний кордон - спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт», постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 «Про затвердження Статуту залізниць України», п. 1.4 Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України, Державної податкової адміністрації України від 24 жовтня 2001 р. №712/431 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 лютого 2002 р. за №116/6404, міжнародне залізничне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами.
Відповідно до ст. 1 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16.01.1997 р. (далі по тексту - Угода) громадяни держав однієї Сторони можуть в'їжджати, виїжджати та пересуватися територією держави іншої Сторони без віз, по документам, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, зазначеним в Додатках 1 і 2.
Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до Угоди, документом для в'їзду, виїзду і пересування територією Російської Федерації для громадян України, які не досягли 16-ти річного віку визначено свідоцтво про народження.
В той же час, як встановлено в судовому засіданні, громадянка України ОСОБА_5, 23.12.2008 року слідувала на виїзд з території України маючи при собі лише копію свідоцтва про народження без його оригіналу. Дана обставина фактично не заперечувалась позивачем, що вбачається із змісту позову.
Таким чином, виходячи з положень Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» та Угоди суд приходить до висновку, що у громадянки України ОСОБА_5, 23.12.2008 року були відсутні документи, необхідні для в'їзду до держави прямування.
Посилання позивача на те, що провідник повинен та дотримувався відповідної інструкції провідника пасажирських вагонів та Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення (а.с.13), а змін до них жодними нормативно-правовими актами не вносились, на переконання суду є безпідставними, оскільки приписами Закону України «Про залізничний транспорт», що має вищу юридичну силу над вказаною Технологією, прямо передбачено обов'язок перевізника при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи (ст.22-1 Закону).
Згідно ст. ст. 1, 2,6 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники. Справа про правопорушення розглядається в присутності представника перевізника. В разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення представника про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Як встановлено в судовому засіданні у розгляді справи про правопорушення приймав участь представник позивача провідник ОСОБА_4, якою було надано відповідне посвідчення №014439, видане Державною адміністрацією Залізничного транспорту України «Південно - Західна залізниця» (а.с.35). За результатами розгляду справи ОСОБА_4 було отримано оскаржувану постанову в день її винесення (а.с.12). При цьому доводи позивача в тому числі про те, що особисто перевізника відповідачем взагалі не було повідомлено, спростовується наявними в матеріалами справи копією листа-повідомлення від 12.07.2011р. , переданого факсограмою представнику ДТГО «Південно-Західна залізниця» та надісланого кур'єрською поштою, що вбачається з журналу вихідної кореспонденції (а.с.38,48-49).
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, з огляду на те, що перевізником не було виконано обов'язку перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, факт чого не було спростовано в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що відповідачем оскаржувана постанова №40 від 21.07.2011 р. було винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», Законом України «Про залізничний транспорт», а тому суд не вбачає підстав для її скасування та задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи, що судове рішення прийнято на користь відповідача, судові витрати, згідно ст. 94 КАС України відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови №40 від 21.07.2011 року про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 23.08.2011року.