копія
18 серпня 2011 р. Справа № 2a-1870/5587/11
Сумський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів про зобов'язання вчинити дії,-
Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі (позивач, УПФУ в Глухівському районі) звернулося до суду з позовом, в якому просило зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів (відповідач, відділення ВД ФССНВВПЗУ у м. Глухів) прийняти до відшкодувати суми витрат УПФУ в Глухівському районі понесені на виплату та доставку допомоги на поховання в розмірі 1511грн. 85коп.
Свої вимоги мотивує тим, що в квітні 2011р. УПФУ в Глухівському районі були здійснені витрати на виплату та доставку допомоги на поховання померлого ОСОБА_1, який ще в 1974р. отримав трудове каліцтво, внаслідок нещасного випадку на виробництві, та в 1979р. якому була надана ІІІ група інвалідності, в загальній сумі 1511грн. 85коп., які не були прийняті відповідачем до заліку.
Сума витрат, з якою не погоджується відділення ВД ФССНВВПЗУ у м. Глухів, на думку УПФУ в Глухівському районі, повинен відшкодовувати позивачу саме відповідач, оскільки, згідно ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту - Закон №1105), обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено саме на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Посилаючись на вказане, а також на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (далі по тексту - Порядок), позивач вважає, що витрати на виплату та доставку допомоги на поховання передбачені приписами вказаними нормативно-правовими актами, а тому, на його думку, звернення до відповідача щодо відшкодування понесених зазначених вище витрат, було правомірним. При цьому стверджує, що вказаний Порядок не пов'язує відшкодування допомоги на поховання з причинами смерті особи, яка отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Представник позивача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.18), в судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав, справу просив розглядати в його відсутності (а.с.20-21).
Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.17), в судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому проти позову заперечував, справу просив розглядати в його відсутності (а.с.19).
Враховуючи неявку в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно приписів ст.ст. 12,41 КАС України фіксування судового процесу звукозаписувальним записом не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в квітні 2011р. УПФУ в Глухівському районі було понесені 1511грн. 85коп. витрат на виплату та доставку допомоги на поховання померлого ОСОБА_1, що отримав в 1974р. трудове каліцтво та в 1979р. якому було надано ІІІ групу інвалідності, які не були прийняті відповідачем до заліку.
Дані обставини підтверджуються копією акта звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень 2011р. (а.с.7), копією таблиці розбіжностей за квітень 2011р. (а.с.8), копією списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в квітні 2011р. (а.с.10-11), розрахунком суми боргу (а.с.6).
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з наступного.
Згідно ст. 24 Закону №1105 фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Відповідно до п.п. «г» та «д» п.1 ч.1 ст.21 Закону №1105, на чому також наголошує позивач, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
При цьому відповідно до ст. 13 Закону №1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Відповідно до ч.8. ст. 34 Закону №1105 у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 №826 «Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (далі - Постанова КМУ №826) витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.9 ст. 34 Закону №1105 у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Аналіз норм Закону №1105 та Постанови КМУ №826 дає підстави вважати, що Фонд соціального страхування зобов'язаний відшкодувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
При цьому позивачем не надано доказів того, що смерть потерпілого ОСОБА_1 настала саме від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в матеріалах справи містяться лише копії виписки з акта СМЕ від 25.01.1979р. та трудової рекомендації (а.с.9), але вони, на переконання суду, не доводять факт наявності причинного зв'язку смерті потерпілого ОСОБА_1 з одержаним каліцтвом.
Крім того, варто зазначити, що вимога позивача про зобов'язання прийняти до відшкодування є тотожною підписанню акта звірки, однак, Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок (п.2) визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків. Тобто остаточне питання відшкодування сум вирішується на центральному рівні, не між сторонами по справі. Підписання акту звірки є правом сторін.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відділення ВД ФССНВВПЗУ у м. Глухів прийняти до відшкодувати суми витрат УПФУ в Глухівському районі понесені на виплату та доставку допомоги на поховання в розмірі 1511грн. 85коп., є безпідставною та лежить поза межами прав УПФУ в Глухівському районі, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухів про зобов'язання прийняти до відшкодувати суми витрат управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі понесені на виплату та доставку допомоги на поховання в розмірі 1511грн. 85коп. -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко