копія
17 травня 2011 р. Справа № 2a-1870/2328/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа - ПАТ "Альфа-Банк", про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач), третя особа - ПАТ «Альфа-Банк», про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 25512688 від 25.03.2011 р. та зняття арешту, накладеного в ході виконавчого провадження ВП № 25512688 на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.03.2011 року на майно ОСОБА_3 Свої вимоги мотивує тим, що вищезазначена постанова була винесена з порушенням чинного законодавства і підлягає скасуванню з наступних підстав.
По-перше, виконавчий лист № 6-1908 від 25.10.2010 не відповідає вимогам закону. Так, згідно з п. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ. Проте у виконавчому листі № 6-1908 від 25.10.2010 р. відсутні номер рішення третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Але всупереч вимогам закону державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25512688.
По-друге, державний виконавець не перевірив повноваження особи, яка подала заяву про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону. Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження представник ПАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_5 діє на підставі доручення № 35/11 від 10 січня 2011 року. Цією довіреністю ПАТ «Альфа-Банк» в особі голови правління ОСОБА_6, яка діє на підставі статуту, уповноважує ОСОБА_5 представляти інтереси ПАТ «Альфа-Банк». Але сам установчий документ - Статут ПАТ «Альфа-Банк», в якому визначені повноваження голови правління ПАТ - ОСОБА_6, не був доданий до доручення, а тому не можна стверджувати, що Статутом ПАТ «Альфа-Банк» голова правління уповноважений видавати доручення від імені ПАТ «Альфа-Банк», і так само не можна стверджувати, що доручення № 35/11 від 10 січня 2011 року є легітимним.
Таким чином, позивач вважає, що державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження і повинен був відмовити ПАТ «Альфа-Банк» у відкритті виконавчого провадження до підтвердження повноважень голови правління ПАТ «Альфа-Банк» шляхом надання до ДВС належним чином завіреного Статуту ПАТ «Альфа-банк».
Враховуюче викладене, позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25512688 від 25.03.2011 р. та зняти арешт, накладений в ході виконавчого провадження ВП № 25512688 на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.03.2011 р. на майно ОСОБА_3
Відповідач позов не визнав, зазначив, що 25.03.2011 р. відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі виконавчого листа за заявою представника стягувача про примусове виконання рішення ним винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. У заяві про примусове виконання рішення представник заявника з метою забезпечення виконання рішення суду, керуючись ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", просив накласти арешт на все майно боржника в межах суми боргу. Копії даних постанов були направлені сторонам.
Виконавчий документ повністю відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування стягувача, прізвище, ім'я та по батькові за наявності боржника, місцезнаходження стягувача та місце проживання чи перебування боржника, індивідуальний ідентифікаційний номер боржника; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, повноваження представника були посвідчені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону. Довіреність № 35/11 від 10 січня 2011 року видана та оформлена належним чином. Враховуючи викладене, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження не було.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд у його задоволенні позивачу відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (далі по тексту - Закон) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Судом встановлено, що 25.03.2011 р. старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-1908, виданого 25.10.2009 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 41926,13 грн, судові витрати зі сплати третейського збору в сумі 400,00 грн, всього - 42326,13 грн (а.с. 5).
На думку суду, дії державного виконавця при прийнятті виконавчого документа до виконання повністю відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження” з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Статтею 11 цього Закону передбачений обов'язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 18 Закону визначено вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження зокрема у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист, пред'явлений до виконання в Зарічний відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (а.с. 6-7), повністю відповідає встановленим вимогам, а тому підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було.
Відповідно до ч.1, п. 3 ч. 2 ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем зокрема шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Як зазначив представник позивача та вбачається з матеріалів справи, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження була винесена державним виконавцем 25.03.2011 р., а її копії направлені сторонам виконавчого провадження (а.с. 27-28).
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Позивач зазначає, що державний виконавець повинен був відмовити ПАТ «Альфа-Банк» у відкритті виконавчого провадження, оскільки на підтвердження повноваження голови правління ПАТ «Альфа-Банк» видавати довіреності представник мав надати в ДВС належним чином завірену копію Статуту банку.
Так, обов'язки державного виконавця визначені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачені статтею 26 Закону.
Обов'язок державного виконавця витребовувати установчі документи підприємств, установ та організацій на підтвердження повноважень їх керівників Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено, крім того, неподання їх представником не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження у розумінні ст. 26 Закону.
Натомість довіреність № 35/11 від 10 січня 2011 року, видана ПАТ «Альфа-Банк» на підтвердження повноважень ОСОБА_5, оформлена належним чином, з дотриманням норм Цивільного кодексу України (а.с. 8).
Таким чином, судом достовірно встановлено, що вимоги позивача щодо визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 25512688 від 25.03.2011 р. та зняття арешту, накладеного в ході виконавчого провадження ВП № 25512688 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.03.2011 р. на майно ОСОБА_3, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа - ПАТ "Альфа-Банк", про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах
Повний текст постанови виготовлено 23 травня 2011 року.