копія
26 травня 2011 р. Справа № 2a-1870/1735/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М., відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 міськрайонного центру зайнятості до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -
Позивач, ОСОБА_2 міськрайонний центр зайнятості (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 МРЦЗ), звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1М.) про стягнення допомоги по безробіттю, виплаченої одноразово для організації підприємницької діяльності, в сумі 5792,62 грн. Свої вимоги мотивує наступним.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219, на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 МРЦЗ № НТ060816 від 16.08.2006 р. ОСОБА_1 з 16.08.2006 р. надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.
Перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, 21.11.2006 р. відповідачем було подано заяву про виплату йому допомоги одноразово для організації підприємницької діяльності. З Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307, та Порядком повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності відповідач був ознайомлений.
Відповідно до р. 7 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на підставі бізнес-плану, заяви відповідача про надання допомоги та рекомендації комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності директором ОСОБА_2 МРЦЗ було прийняте рішення про здійснення одноразової виплати призначеної допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності безробітному ОСОБА_1.
Відповідно до вимог п. 7.5 зазначеного Порядку відповідач 27.11.2006 р. був зареєстрований ОСОБА_2 районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець. Копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця відповідачем було подано до ОСОБА_2 МРЦЗ у встановлений строк.
Згідно з довідкою центру зайнятості кошти для організації підприємницької діяльності перераховано на рахунок ОСОБА_1 платіжним дорученням № 1958 від 08.12.2006 р.
Відповідно до абз. 2 п. 3, п. 4 Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 р. N 511, підставою для розгляду комісією питання повернення коштів є неподання юридичною особою та фізичною особою-підприємцем до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, що підтверджує факт провадження підприємницької діяльності, або несплата протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів єдиного (фіксованого) податку. Кошти не підлягають поверненню у разі виникнення обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності. Перелік таких обставин затверджується рішенням правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Згідно з наданою ОСОБА_2 міжрайонною державною податковою інспекцією Формою № 3ДФ-2 гр. ОСОБА_1 не сплачував єдиного (фіксованого) податку, що підтверджує фактичне не провадження підприємницької діяльності за періоди, які включають шість календарних місяців з дати виплати коштів.
Документів, що підтверджують поважність обставин, які унеможливлюють здійснення підприємницької діяльності, відповідачем ОСОБА_2 МРЦЗ подано не було.
26.09.2007 р. на адресу відповідача було направлено наказ ОСОБА_2 МРЦЗ № 47 від 25.09.2007 р. про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності в сумі 5792,62 грн.
Відповідно до п.п. 7, 8 Порядку кошти перераховуються протягом десяти робочих днів після отримання копії наказу центру зайнятості. Рішення центру зайнятості про повернення коштів може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
Однак рішення ОСОБА_2 МРЦЗ про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, відповідачем не оскаржено, кошти не повернуто.
Згідно з п. 9 Порядку у разі коли кошти не повернено в установлений строк, питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства.
Тому, керуючись абз. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 допомогу по безробіттю, виплачену одноразово для організації підприємницької діяльності, в сумі 5792,62 грн.
Відповідач позов не визнав, у судовому засіданні зазначив, що з часу реєстрації його як підприємця перших три місяці знаходився на загальній системі оподаткування. Відповідно до п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим. Так, відповідач зазначає, що з дня виплати коштів ним щомісяця подавалася передбачена законом звітність.
Натомість фіксований податок відповідач почав сплачувати через три місяці - з того часу, як перейшов на спрощену систему оподаткування.
Умови і порядок виплати одноразової допомоги відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307, не передбачають знаходження особи, яка отримала таку допомогу, на спрощеній системі оподаткування, крім умови подання копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Згідно з чинним законодавством відповідач вправі самостійно обирати спосіб оподаткування своїх доходів. А тому ним не було порушено жодної правової норми щодо сплати податків, щодо нецільового витрачання коштів, виплачених одноразово для організації підприємницької діяльності та підстав для їх повернення немає, оскільки підприємницька діяльність відповідачем здійснюється, а грошові кошти, перераховані центром зайнятості, вкладені в її відкриття та розвиток.
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду. Так, частину третю статті 36 доповнено абзацом третім згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI. Однак зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008. Тому відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_2 МРЦЗ безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі. суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом ОСОБА_2 МРЦЗ від 16.08.2006 р. № НТ060816 ОСОБА_1 з 16.08.2006 р. було надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 (а.с. 13).
Перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, 21.11.2006 р. відповідачем було подано заяву про виплату йому допомоги одноразово для організації підприємницької діяльності згідно з Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307, та Порядком повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.
04.09.2006 р. ним було подано заяву про направлення на навчання за цільовим напрямком «Основи малого бізнесу» до ВПУ-19 з метою відкриття власної справи після закінчення навчання, про що був укладений договір № ш62с/06-05 від 04.09.2006 р. між позивачем і відповідачем.
21.11.2006 р., закінчивши навчання, відповідач подав заяву про видачу одноразової виплати-допомоги.
27.11.2006 р. ОСОБА_1 був зареєстрований ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Сумської області як фізична особа-підприємець (а.с. 8). Копію свідоцтва відповідач подав до ОСОБА_2 МРЦЗ.
08.12.2006 р. вказані кошти були перераховані на рахунок відповідача у Відділення Промінвестбанку в м. Шостка.
11.12.2007 р. ОСОБА_2 міжрайонною державною податковою інспекцією ФОП ОСОБА_1 видано Свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с. 42).
Порядком повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 р. N 511, визначений механізм повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, у разі непровадження такої діяльності протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги.
Відповідно до п. 3 цього Порядку підставою для розгляду комісією питання повернення коштів є неподання юридичною особою та фізичною особою-підприємцем до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, що підтверджує факт провадження підприємницької діяльності, або несплата протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів єдиного (фіксованого) податку.
Так, відповідачем було подано до ОСОБА_2 МДПІ декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року (а.с. 32-33).
Відповідно до довідки ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції в Сумській області № 8691/Б17-041 від 13.06.2008 р. з 27.11.2006 р. по 31.12.2006 р. ФОП ОСОБА_1 знаходився на загальній системі оподаткування, згідно з поданою декларацією доходу не отримував; з 01.01.2007 р. по 31.03.2007 р. також знаходився на загальній системі оподаткування, згідно з поданою декларацією доходу не отримував; з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р. працював на фіксованому податку зі ставкою 100,00 грн на місяць, без урахування найманих працівників; з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р. працював на єдиному податку зі ставкою 120,00 грн на місяць, без урахування найманих працівників; з 01.01.2008 р. по 31.05.2008 р. працював на єдиному податку зі ставкою 120,00 грн на місяць, без урахування найманих працівників (а.с. 37).
Відповідно до довідки ОСОБА_2 МДПІ № 10347Б-17/041 від 29.07.2010 р. з 01.01.2008 р. по 31.07.2010 р. ФОП ОСОБА_1 працював за єдиним податком за ставкою 120 грн на місяць без урахування найманих працівників (а.с. 35).
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2011 р. відповідач подав до ОСОБА_2 МДПІ звіт № 6800 суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи - платника єдиного податку за 4 квартал 2010 року, відповідно до якого платіжними дорученнями № 48 від 20.10.2010 р., № 12 від 18.11.2010 р та № 103 від 06.12.2010 р. відповідачем у звітному кварталі сплачено 900,00 грн єдиного податку (а.с. 34).
Таким чином, з часу отримання відповідачем виплати-допомоги (08.12.2006 р.) до переходу на спрощену систему оподаткування (01.04.2007 р.) не пройшло шість місяців, зі спливом яких у випадку несплати єдиного (фіксованого) податку ОСОБА_2 МРЦЗ вправі ставити питання про повернення коштів, виплачених ОСОБА_1 як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.
Також відповідач додатково суду пояснив, що він здійснював різні види підприємницької діяльності та сплачував податки. Крім того, наймані працівники оформлені по трудових договорах, тому сплачувалися й внески до соціальних фондів.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 допомогу по безробіттю, виплачену одноразово для організації підприємницької діяльності, на підставі абз. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III, відповідно до якої якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.
Однак, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пунктів 20 - 22, 24 - 34 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI. Тобто зміни, внесені підпунктом 7 пункту 26 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже, на даний час абз. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визнано неконституційним та не діє.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено факт непровадження відповідачем підприємницької діяльності, а тому визнає вимоги ОСОБА_2 МРЦЗ необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 міськрайонного центру зайнятості до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю -відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах