Копія
13 серпня 2015 р. Справа №2a-1870/8750/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/8750/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах
про про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000971550/52161.
Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ у м. Сумах було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Сумихімпром" з питань достовірності відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2012 року №2943/15-520/05766356/28 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000971550/52161 про зменшення ПАТ "Сумихімпром" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3255293,00 грн. та нараховано 1627645,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, використовуючи при цьому дані акту перевірки від 14.08.2012 року №2230/2250/05766356/28, висновки яких в межах розгляду справи №2а-1870/7721/12 визнані неправомірними та необґрунтованими.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судовому засіданні, яке відбулося 16.07.2015р. позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив суд їх задовольнити .
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, в задоволенні позову просила відмовити. В письмовому відзиві, поданому до суду зазначила, що в ході проведених перевірок було встановлено пов'язаність ПАТ "Сумихімпром" з ТОВ "Синтез Ресурс" та ПрАТ "Кримський титан" та в подальшому встановлено порушення з боку ПАТ "Сумихімпром" п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні сум податкового кредиту при взаємодії із вказаними контрагентами. Реалізовуючи продукцію пов'язаним особам за цінами нижчими від ринкових, позивач зазнавав збитків, які намагався покрити за рахунок бюджетного відшкодування.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
30.10.2012р. позивач - ПАТ «Сумихімпром» звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в м.Сумах від 17.10.2012 року №0000971550/52161, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1027645,5 грн.
Відповідно до постанови суду від 09.07.2013р. по справі №2а-1870/8750/12 позовні вимоги ПАТ «Сумихімпром» було задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах від 17.10.2012 року №0000971550/52161. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013р. зазначену постанову суду І-ї інстанції було залишено без змін.
Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року касаційну скаргу ДПІ в м.Сумах було задоволено частково, постанову сумського окружного адміністративного суду від 9 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.1.2013р. було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду І-ї інстанції.
Відповідно до ч.2 ч.5 ст..227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Як свідчить з ухвали ВАСУ від 28.04.2015р. скасовуючи постанову Сумського окружного адміністративного суду та ухвалу апеляційного суду, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій під час розгляду адміністративної справи не надали оцінку листу Східного територіального управління Національної комісії цінних паперів та фондового ринку щодо надання ДПІ інформації про посадових осіб та керівні органи Товариства, з посиланням на відомості, оприлюднені через мережу Інтернет, в Загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії про ринок цінних паперів в системі Єдиного інформаційного масиву даних про емітентів цінних паперів.
При новому розгляді справи суд І-ї інстанції мав врахувати викладене і перевірити висновки податкового органу про те, що ТОВ «Синтез Ресурс» є пов'язаною особою ПАТ «Сумихімпром», а у разі їх недостатності запропонувати сторонам надати додаткові докази.
З урахуванням викладеного, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази у справі суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що з 24.09.2012 року по 26.09.2012 року ДПІ у м.Сумах проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Сумихімпром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 26.09.2012 року №2943/15-520/05766356 (а.с.10-15 т. 1).
В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, що виявилось в завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 3255293,00 грн.
За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000971550/52161, яким ПАТ "Сумихімпром" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3255293,00 грн. та нараховано 1627645,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.16 т. 1).
При цьому, як вбачається із акту перевірки 26.09.2012 року №2943/15-520/05766356, висновки щодо порядку та правильності формування від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року викладено в акті про результати документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року від 14.08.2012 року №2230/2250/057663356/28 (а.с.167-250 т. 1, а.с. 1-175 т. 2).
На підставі цього акті (від 14.08.2012 року №2230/2250…) податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №000044/1550/40188 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, в тому числі за березень 2012 року (а.с.74 т. 4), що пов'язана з сумою бюджетного відшкодування за квітень 2012 року.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року по справі №2а-1870/7721/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року (а.с.96-117 т. 4), податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №000044/1550/40188 скасоване, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 14.08.2012 року визнанні необґрунтованими та неправомірними.
При розгляді пов'язаної справи судом підтверджена правомірність формування ПАТ "Сумихімпром" від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із пояснень представника відповідач на час розгляду даної справи відсутні докази зупинення виконання судових рішень по справі №2а-1870/7721/12, ухвала апеляційної інстанції набрала законної сили.
Слід зазначити, що позивачем надано документи, що підтверджують правомірність формування суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року в розмірі 21311201,00 грн. (а.с.92-250 т. 2, 1-250 т. 3, 1-63 т. 4), при цьому всі первинні документи за перевіряємий період було досліджено податковим органом при проведенні документальної позапланової перевірки ПАТ "Сумихімпром" з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання, сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за квітень-травень 2012 року, за результатами якої складено довідку від 20.07.2012 року №1814/15-520/05766356/94 згідно якої порушень не встановлено (а.с.28-166 т. 1).
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України , бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.
Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку, що не заперечується представником відповідача
Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
При розгляді даної справи судом з'ясовано, що податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту за наслідками якого позивачем заявлено до відшкодування зазначену суму податку на додану вартість. Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.
Навпаки, сама податкова інспекція м. Суми в акті перевірки підтверджує наявність у позивача необхідних первинних документів, що свідчать про реальність виконання господарських операцій, а саме: податкових та видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних доручень на перерахування грошових коштів, товарно-транспортних накладних, тощо.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що податковим органом була проведена перевірка та складено акт від 14.08.2012р., що був підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, при цьому ДПІ у м. Сумах не враховується той факт, що висновки даного акту визнані судом неправомірними та необґрунтованими.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.
Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".
Висновок ДПІ у м.Сумах про те, що ТОВ «Синтез Ресурс» є пов'язаною особою ПАТ «Сумихімпром» не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування. Так, відповідач зазначає, що ОСОБА_2 - директор ТОВ «Синтез Ресурс» одночасно являється членом ОСОБА_3 ПАТ «Сумихімпром». Однак, відповідачем не доведено обставини, яким чином наявність інформації, яку викладено в листі Східного територіального управління Національної комісії цінних паперів та фондового ринку щодо пов'язаності ТОВ «Синтез Ресурс» з ПАТ «Сумихімпром впливає на правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.
Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, відповідно, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах від 17.10.2012 року №0000971550/52161 про зменшення ПАТ "Сумихімпром" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3255293,00 грн. та нарахування 1627645,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій за квітень 2012 року, є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах від 17.10.2012 року №0000971550/52161 про зменшення ПАТ "Сумихімпром" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3255293,00 грн. та нарахування 1627645,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій за квітень 2012 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови буде виготовлено 19.08.2015 року
Суддя (підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець