Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
11 липня 2013 року Справа № 811/1213/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром”
до відповідача - Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (з подальшим уточненням та зменшенням позовних вимог) Товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” (далі - позивач) до Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003252200 від 19 листопада 2012 року, яким ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 387 859,50 грн. (із них за основним платежем - 2585737 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 129286,5 грн.) в частині нарахування податкового кредиту по Заводу металоконструкцій на загальну суму 89 831,52 грн. (за основним платежем - 43017,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 46 814,52 грн.) та податкового кредиту по заводу “Буддеталь” на загальну суму 37191,56 грн. (за основним платежем - 23580,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 13611,56 грн.).
- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0003272200 від 19 листопада 2012 року, за яким ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 261 759,00 грн. (із них за основним платежем - 244 314 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17445 грн.) в частині нарахування податкового кредиту по Заводу металоконструкцій на загальну суму 43852,68 грн. (за основним платежем - 32410,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 11442,68 грн.) та податкового кредиту по Заводу “Буддеталь” на загальну суму 16409,94 грн. (за основним платежем - 10781,61 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 5628,33 грн.).
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” податковим органом неправомірно встановлено порушення позивачем приписів Податкового кодексу України щодо формування ТДВ „Дніпроенергобудпром“ податкового кредиту та визначення собівартості реалізованих товарів. Відтак, безпідставним, на думку позивача, є й донарахування йому відповідних податкових зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що заяву про зменшення позовних вимог повністю підтримує (Т.7, а.с.137).
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, а також просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (Т.7, а.с.136). Крім того, представником відповідача подано до суду письмові заперечення на позов. Такі заперечення мотивовано тим, що перевіркою встановлено безпідставне формування податкового кредиту та включення позивачем до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, обсягів придбання товарів на підставі нікчемних правочинів з контрагентами АСА „Кондор“, ПП „Консекар-2“, ПКП ТОВ „Деметра“, ТОВ „Транс агентство сервіс“, ТОВ „Промислова група ДМФ“, ТОВ „Атлетікс інвест“.
За таких умов відповідач вважає, що ним правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.
Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд
Товариство з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради 08 грудня 1992 року (Т.І,а.с.10) та з того ж часу перебуває на обліку у Світловодській об'єднаній Державній податковій інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби як платник податків.
З 14 вересня по 18 жовтня 2012 року посадовими особами Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на підставі наказу та направлення була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2012 року (Т.ІІ, а.с.108-116).
За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної планової виїзної перевірки від 01 листопада 2012 року №359/2200/14276579, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення Позивачем ряду положень Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених постановою Правління Національного Банку України №637 від 15.12.2004 року (Т.1, а.с.25-134).
На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено, зокрема, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року:
- № НОМЕР_1, за яким ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 387 859,50 грн., із них за основним платежем - 2585737 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 129286,5 грн. (оскаржується позивачем в частині нарахування податкових зобов'язань по Заводу металоконструкцій та заводу „Буддеталь“ на загальну суму 127023,08 грн) (Т.1, а.с. 135; Т.7, а.с. 152);
- № НОМЕР_2, за яким ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” збільшено суму
грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 261 759,00 грн., із них за основним платежем - 244 314 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17445 грн. (оскаржується позивачем в частині нарахування податкових зобов'язань по Заводу металоконструкцій та заводу „Буддеталь“ на суму 60262,62 грн (Т.1, а.с. 137, Т.7, а.с. 151).
Відповідно до Статуту Товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” до його складу входять наступні структурні підрозділи (одиниці): Головний завод залізобетонних виробів, Завод конструкцій швидкомонтованих будівель, Завод металевих конструкцій, Завод „Буддеталь“ (Т. 1,а.с. 16).
Як вбачається зі змісту акту перевірки та з розрахунку суми штрафних санкцій (Т.1, а.с.137,138), податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 в частині, що оскаржується позивачем, базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного його формування по операціях з рядом контрагентів. Так, податковий орган вважає, що Заводом металоконструкцій без наявних на те підстав, без мети настання реальних правових наслідків сформовано податковий кредит за взаємовідносинами з контрагентами АСА „Кондор“, ПП „Консекар-2“, ПКП ТОВ „Деметра“, ТОВ „Транс агентство сервіс“, а Заводом „Буддеталь“ - із контрагентами ТОВ „Промислова група ДМФ“, ТОВ „Атлетікс інвест“.
Так само, підставою для нарахування ТДВ „Дніпроенергобудпром“ податкових зобов'язань з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 в частині, що оскаржується позивачем, стали висновки відповідача про те, що Заводом металоконструкцій та Заводом „Буддеталь“ до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг протиправно включено суми витрат, отриманих за нікчемними правочинами з вищезазначеними контрагентами (Т. 7, а.с. 137-138).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Що стосується правових підстав для визначення платником податків податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, суд вважає за необхідне вказати таке.
За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Відповідно до приписів підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Так, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу
У свою чергу, відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
При цьому, відповідно до приписів пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У свою чергу, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Зокрема, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту та включення до собівартості реалізованих товарів витрат на придбання певних товарів (послуг) є фактичне здійснення господарської операції платником податків.
У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту та включення до собівартості реалізованих товарів (виконаних робіт) витрат по господарських операціях у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій Заводу металевих конструкцій з контрагентами АСА „Кондор“, ПП „Консекар-2“, ПКП ТОВ „Деметра“, ТОВ „Транс агентство сервіс“, а Заводом „Буддеталь“ - із контрагентами ТОВ „Промислова група ДМФ“, ТОВ „Атлетікс інвест“.
Пунктом 2.1 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” визначено, що основною метою діяльності підприємств є, серед іншого, виробництво і комплектна поставка збірних залізобетонних та бетонних виробів, товарного бетону і розчину, металевих та дерев'яних конструкцій, столярних виробів, силікатної цегли, видобуток гранітів та будівельного піску для виробництва, кам'яно-щебеневої продукції і товарного піску (Т.1, а.с.13-21).
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” за КВЕД є, зокрема, виготовлення виробів із бетону для будівництва (23.61) будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (Т.1, а.с.11).
01 березня 2011 року між Заводом металевих конструкцій ТДВ “ОДЕБП” та КААСАТ “Кондор” було укладено договір купівлі-продажу кругу та листа металевого. На виконання договірних зобов'язань та на підставі рахунку фактури №29/7 від 29 липня 2011 року було отримано товарно-матеріальні цінності, а саме: круг металевий 18 мм та лист металевий 2.8 мм, на суму 18036,00 грн. (в т.ч. 3607,20 грн. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №29/7 від 29 липня 2011 року та податковою накладною №56 від 29 липня 2011 року (Т.1., а.с.149-150).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором КААСАТ “Кондор” в перевірений період (липень-серпень 2011 року) поставило ТДВ “ОДЕБП” металеві конструкції. Факт перевезення металоконструкцій підтверджується наявними у матеріалах справи актами та податковими накладними.
Так, КААСАТ “Кондор” було здійснено перевезення металоконструкцій, а саме: 01 серпня 2011 року на суму 2800,00 грн. (в т.ч. 560,00 грн. ПДВ), що підтверджується актом № 1/8 від 01.08.2011 року та податковою накладною №1 від 01.08.2011 року; 08 серпня 2011 року на суму 2800,00 грн. (в т.ч. 560,00 грн. ПДВ), що підтверджується актом №8/8 від 08.08.2011 року та податковою накладною №2 від 08.08.2011 року; 09 серпня 2011 року на суму 4680,00 грн. (в т.ч. 936,00 грн. ПДВ), що підтверджується актом № 9/8 від 09.08.2011 року та податковою накладною №3 від 09.08.2011 року; 11 серпня 2011 року на суму 3120,00 грн. (в т.ч. 624,00 грн. ПДВ), що підтверджується актом №11/8 від 11.08.2011 року та податковою накладною №5 від 11.08.2011 року; 23 серпня 2011 року на суму 5400,00 грн. (в т.ч. 1080,00 грн. ПДВ), що підтверджується актом № 23/8 від 23.08.2011 року та податковою накладною №6 від 01.08.2011 року;26 серпня 2013 року на суму 3120,00 грн. (в т.ч. 624,00 грн. ПДВ), що підтверджується актом № 26/8 від 26.08.2011 року та податковою накладною №8 від 26.08.2011 року.; 29 серпня 2011 року на суму 4680,00 грн. (в т.ч. 936,00 грн. ПДВ), що підтверджується актом №29/8 від 29.08.2011 року та податковою накладною №10 від 29.08.2011 року; 31 серпня 2011 року на суму 4680,00 грн. (в т.ч. 936,00 грн. ПДВ), що підтверджується актом №31/8 від 31.08.2011 року та податковою накладною №13 від 31.08.2011 року (Т.1.,а.с.151-166).
Судом встановлено також, що розрахунок ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” за поставлений товар, здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні платіжні доручення(Т.2,а.с.124-127,144-183).
Відповідно до вказаних документів загальна сума поставки склала 48926,00 грн. (із них ПДВ 9785,20 грн.).
23 травня 2011 року між заводом металевих конструкцій ТДВ “ОДЕБП” та ПП “Консекар-2” було укладено договір купівлі-продажу вуглекислоти.
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ПП “Консекар-2” в перевірений період (липень-вересні 2011 року) поставило ТДВ “ОДЕБП” вуглекислоту. Факт отримання вуглекислоти підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими та податковими накладними, а саме: видаткова накладна №66 від 07.07.2011 року, податкова накладна №2 від 06.07.2011 року на суму 3750,12 грн. (в т.ч. 625,02 грн. ПДВ); видаткова накладна №87 від 15.08.2011 року, податкова накладна №7 від 15.08.2011 року на суму 2000,06 грн. (в т.ч. 333,34 грн. ПДВ); видаткова накладна №81 від 01.08.2011 року, податкова накладна №1 від 01.08.2011 року на суму 3750,12 грн. (в т.ч.625,02 грн. ПДВ); видаткова накладна №92 від 22.08.2011року, податкова накладна №11 від 22.08.2011 року на суму 3750,12 грн (в т.ч. 625,02 грн. ПДВ); видаткова накладна №100/1 від 31.08.2011 року, податкова накладна №19 від31.08.2011 року на суму 3750,12 грн (в т.ч. 625,02 грн. ПДВ); видаткова накладна №128 від 30.09.2011 року, податкова накладна №26 від 30.09.2011 року на суму 5750,18 грн. ( в т.ч. 958,36 грн. ПДВ); видаткова накладна №100/2 від 01.09.2011 року, податкова накладна №1 від 01.09.2011 року на суму 5750,18 грн. (в т.ч. 958,36 грн. ПДВ); видаткова накладна №106 від 08.09.2011 року, податкова накладна №6 від 08.09.2011 року на суму 3750,12 грн. (в т.ч. 625,02 грн. ПДВ); видаткова накладна №113 від 16.09.2011 року, податкова накладна №11 від 16.09.2011 року на суму 3750,12 грн. ( в т.ч. 625,02 грн. ПДВ) (Т.1., а.с.167-184).
Судом встановлено також, що розрахунок ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” за поставлений товар, здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні платіжні доручення (Т.ІІ,а.с.130-142).
Відповідно до вказаних документів загальна сума поставки склала 39751,27 грн. (33126,06 грн. - вартість товару, послуг; 6625,21 грн. - ПДВ).
Згідно домовленості між ПКП ТОВ “Деметра” та Заводом металевих конструкцій було здійснено перевезення металоконструкцій, що підтверджується актом виконаних робіт від 16.12.2011 року та податковою накладною №3 від 16.12.2011року на суму 2280,00 грн. ( в т.ч. 380,00 грн. ПДВ) (Т.1, а.с.199-200).
На підставі договору поставки №210503 від 21.02.2011 року між ТОВ „Транс агентство сервіс” та Заводом металевих конструкцій ТДВ “ОДЕБП” було отримано продукцію, що підтверджується видатковою накладною №ТДС-ЗОЗ121 від 05.07.2011 року та податковою накладною №302909 від 05.07.2011 року на суму 78107,82 грн. (в т.ч. 13017,97 грн. ПДВ) (Т.1, а.с.147-148).
На виконання умов договору №36/08-4 від 01.09.2011 року між ТОВ „Промислова група ДМФ” та заводом „Буддеталь” ТДВ „ОДЕБП” було отримано кабель, що підтверджується накладною № 561 від 22.09.2011 року та податковою накладною №1 від 19.09.2011 року на суму 6336,00 грн. (в т.ч. 1056,00 грн. ПДВ) (Т.1., а.с.185-187).
На підставі договору №09 0900 від 09.09.2011 року між ТОВ „АТЛЕТІКС ІНВЕСТ” та заводом „Буддеталь” ТДВ „ОДЕБП” було отримано навантажувач № тс 2410515, що підтверджується видатковою накладною №2809 від 28.09.2011 року та податковою накладною №9 від 15.09.2011 року на суму 135144,00 грн. (в т.ч. 22524,00 грн. ПДВ) (Т.1., а.с.188-198). Судом встановлено також, що розрахунок ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” за поставлений товар, здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні платіжні доручення(Т.2, а.с.128).
На підтвердження подальшої реалізації придбаного у контрагентів товару позивачем надано до суду реєстр видаткових та податкових накладних (Т.3,а.с.92-250;Т.4, а.с.1-250; Т.5, а.с.1-250; Т.6, а.с.1-250;Т.7,а.с.1-79).
При цьому, акти, податкові та видаткові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством товарів містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, та підписи уповноважених осіб.
Системний аналіз вищезазначених законодавчих норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, видаткових і податкових накладних свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач включив понесені витрати за операціями з КААСАТ “Кондор”, ПП “Консекар-2”, ПКП ТОВ “Деметра”, ТОВ „Транс агентство сервіс”, ТОВ „Промислова група ДФМ”, ТОВ „АТЛЕТІКС ІНВЕСТ” до складу валових витрат, відповідають критеріям первинних документів; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів, містять інформацію щодо поставленого товару у рамках відповідних договорів та є достовірними доказами виконання контрагентами позивача вимог, обумовлених цими договорами. Відтак, дії позивача щодо формування податкового кредиту за такими господарськими відносинами та включення до собівартості реалізованих товарів (виконаних робіт) витрат за відповідними відносинами є правомірними.
За таких умов суд вважає, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств на суми, відповідно, 66597 грн (43017,00 грн по Заводу металоконструкцій+23580,00 грн по Заводу „Буддеталь“) та 43191,61 грн (32410,00 грн по Заводу металоконструкцій + 10781,61 грн. по Заводу „Буддеталь“).
Викладене вище обумовлює також висновок суду про протиправне донарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій у відповідній частині.
Таким чином, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями в частині, що оскаржується позивачем, ТДВ „Дніпроенергобудпром“ було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 2294,00 грн. (Т.1,а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0003252200 від 19 листопада 2012 року, яким ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 387 859,50 грн. (із них за основним платежем - 2585737 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 129286,5 грн.) в частині нарахування податкового кредиту по Заводу металоконструкцій на загальну суму 89 831,52 грн. (за основним платежем - 43017,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 46 814,52 грн.) та податкового кредиту по заводу “Буддеталь” на загальну суму 37191,56 грн. (за основним платежем - 23580,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 13611,56 грн.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0003272200 від 19 листопада 2012 року, за яким ТДВ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 261 759,00 грн. (із них за основним платежем - 244 314 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17445 грн.) в частині нарахування податкового кредиту по Заводу металоконструкцій на загальну суму 43852,68 грн. (за основним платежем - 32410,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 11442,68 грн.) та податкового кредиту по Заводу “Буддеталь” на загальну суму 16409,94 грн. (за основним платежем - 10781,61 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 5628,33 грн.).
Присудити Товариству з додатковою відповідальністю “Об'єднання Дніпроенергобудпром” судовий збір у розмірі 2294,00 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_1