02 вересня 2015 року 810/3397/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "Сона" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги,
Мале приватне підприємство «Спортивно-технічний клуб «СОНА» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області про визнання протиправними та скасування рішення від 23.07.2015 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги від 23.07.2015 № 559-23.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення та вимога податкового органу прийняті без врахування обставини відсутності податкового боргу у підприємства так як триває процедура судового узгодження податкового зобов'язання, у зв'язку з чим спірні дії відповідача є передчасними.
Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не прибув, проте надав письмове клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки заперечень проти позову.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд не знаходить підстав для визнання причини неприбуття представника відповідача у судове засідання поважними, оскільки поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі дій.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у зв'язку з порушеннями податкового законодавства, встановленими в ході позапланової документальної перевірки Підприємства, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.05.2015 № НОМЕР_1 (донараховано ПДВ та штрафні (фінансові) санкції в сумі 213 526,25 грн.) та НОМЕР_2 (донараховано податку на прибуток та штрафні (фінансові) санкції в сумі 4 673,75 грн.), у зв'язку з чим у позивача виникли додаткові податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток на загальну суму 236 521,00 грн.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, 15.06.2015 року позивач оскаржив їх до суду, про що повідомив відповідача листом, який отриманий останнім 23.07.2015 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року позовну заяву Підприємства залишено без руху, а 13.07.2015 року судом постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.
Про зазначене рішення суду позивачу стало відомо з ЄДРСР, фактично отримане ним 31.07.2015 року, а ухвали від 15.06.2015 року взагалі на адресу підприємства не надходило.
27.07.2015 року позивач звернувся до суду повторно, в результаті чого 28.07.2015 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.
В свою чергу, податковим органом прийнято рішення від 23.07.2015 про опис майна у податкову заставу та податкову вимогу від 23.07.2015 № 559-23, відповідно до якої у позивача наявний податковий борг в сумі 236 521,00 грн.
Відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 153.1.14 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до п. 56.18. ст. 56 Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
При цьому, суд звертає увагу на те, що належним доказом оскарження ППР в судовому порядку є виключно ухвала про відкриття провадження у справі.
Таким чином, щоб податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу воно повинно бути узгодженим, тобто за відсутності або по завершенню адміністративного та судового оскарження, а також не сплачене до бюджету у відповідний строк.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Кодексу 57.3. у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В контексті наведеного слід зазначити, що по завершенню вказаного 10-денного строку, якщо у податкового органу не буде відомостей (документально підтверджених) щодо сплати або оскарження визначеного грошового зобов'язання, то ДПІ зобов'язане розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов'язання, зокрема сформувати податкову вимогу та описати майно в податкову заставу.
Враховуючи те, що податкове зобов'язання Підприємства, визначене у податкових повідомленнях-рішеннях від 26.05.2015 року № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не перебувало в стані адміністративного чи судового оскарження (провадження в суді не було відкрито) на момент прийняття відповідачем спірних рішень, то суд не вбачає підстав для визнання їх протиправними, про що просить позивач, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Поряд з цим, 28.07.2015 року розпочато процес судового оскарження ППР від 26.05.2015 року № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, у зв'язку з чим визначене в них грошове зобов'язання є неузгодженим, відповідно статус податкового боргу відсутній.
Зважаючи на наведене суд прийшов до висновку про те, що підстави для опису майна позивача у податкову заставу та податкової вимоги відсутні, а тому спірні рішення від 23.07.2015 року про опис майна у податкову заставу та податкова вимога від 23.07.2015 року № 559-23 підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати рішення № 34 від 23.07.2015 року про опис майна у податкову заставу та податкову вимогу від 23.07.2015 року № 559-23, що прийняті Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Василенко Г.Ю.