ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" вересня 2015 р. Справа № 809/3160/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Матуляка Я.П.
при секретарі Візінському М.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, вул. Незалежності, 6/58, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300
до відповідача: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі" ОСОБА_2" ОСОБА_3, вул. Щорса, 7/9, м. Київ, 03150
про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_3 про визнання протиправною відмови в прийнятті вимоги про включення до реєстру кредиторів та зобов'язання включити заявлені вимоги до відповідної черги акцептованого реєстру кредиторів в порядку, встановленому чинним законодавством.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України не включено ОСОБА_1 до акцептованого реєстру кредиторів, які мають право на відшкодування коштів, внесених ним на депозит у ПАТ "ВіЕйБі Банк", за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Тому, на підставі вищенаведеної норми, враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Між ОСОБА_1 як вкладником та ПАТ "ВіЕйБі Банк" було укладено ряд договорів банківського вкладу, а саме:
- договір банківського вкладу "Англійський "Постійний" Здорова добавка" № 668441/2013 від 23.10.2013 року, предметом якого є розміщення Вкладником в Банку строкового вкладу в сумі 100000,00 грн. на умовах депозитного продукту "Англійський "Постійний" Здорова добавка" в національній валюті України на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів. Дата вимоги Вкладником вкладу - 23.11.2014 року (а.с.11);
- договір банківського вкладу "Англійський "Постійний" Здорова добавка" № 671127/2013 від 29.10.2013 року, предметом якого є розміщення Вкладником в Банку строкового вкладу в сумі 100000,00 грн. на умовах депозитного продукту "Англійський "Постійний" Здорова добавка" в національній валюті України на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів. Дата вимоги Вкладником вкладу - 29.11.2014 року (а.с.12);
- договір банківського вкладу "Англійський "Статусний" Здорова добавка" № 677405/2013 від 12.11.2013 року, предметом якого є розміщення Вкладником в Банку строкового вкладу в сумі 100000,00 грн. на умовах депозитного продукту "Англійський "Статусний" Здорова добавка" в національній валюті України на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів. Дата вимоги Вкладником вкладу - 12.12.2014 року (а.с.13);
- договір банківського вкладу "Новорічний подарунок. VIP" № 694269/2013 від 16.12.2013 року, предметом якого є розміщення Вкладником в Банку строкового вкладу в сумі 150000,00 грн. на умовах депозитного продукту "Новорічний подарунок. VIP" в національній валюті України на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів. Дата вимоги Вкладником вкладу - 16.01.2015 року (а.с.14);
- договір банківського вкладу "Марафон лояльності "Он-лайн" № 798416/2014 від 27.05.2014 року, предметом якого є обслуговування Банком строкового вкладу в сумі 100000,00 грн. на умовах депозитного продукту "Марафон лояльності "Он-лайн" в національній валюті України на строк 13 місяців, розміщення якого було ініційовано Вкладником за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування Internet-Banking 26.05.2014 року, з щомісячною виплатою процентів. Дата вимоги Вкладником вкладу - 26.06.2015 року (а.с.15).
На виконання умов договорів банківського вкладу, позивачем внесено на рахунок банку визначену суму коштів, що підтверджується квитанцією № 1029222 від 23.10.2013 року на суму 100000,00 грн. (а.с.16), квитанцією № 1295265 від 29.10.2013 року на суму 100000,00 грн. (а.с.18), квитанцією № 469926 від 12.11.2013 року на суму 100000,00 грн. (а.с.17), квитанцією № 720385 від 16.12.2013 року на суму 150000,00 грн. (а.с.19), меморіальний ордер № 68813 від 05.05.2014 року на суму 5010,00 грн. (а.с.21), чек поповнення рахунку № 2055 від 26.05.2014 року на суму 80000,00 грн. (а.с.20), меморіальний ордер № 224616 від 06.06.2014 року на суму 5010,00 грн. (а.с.21), квитанція № 1069727 від 24.06.2014 року на суму 40000,00 грн. (а.с.23), меморіальний ордер № 212733 від 04.07.2014 року на суму 5010,00 грн. (а.с.22), меморіальний ордер № 178451 від 05.08.2014 року на суму 5010,00 грн. (а.с.22), платіжне доручення № 45922 від 01.09.2014 року на суму 165000,00 грн. (а.с.23).
В порушення договірних відносин ПАТ "ВіЕйБі Банк" не перераховано ОСОБА_1 вклад по закінченні строку його дії. Згодом на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивачу здійснено виплату в розмірі 200000,00 грн., однак вказана виплата є меншою за суму грошового зобов'язання ПАТ "ВіЕйБі Банк" перед ОСОБА_1 Вказана обставина не заперечується позивачем.
Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 "Про віднесення ОСОБА_4 акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_2".
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року за № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_4 акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3.
В березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про включення вимог останнього до акцептованого реєстру кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк". Вказана заява отримана ПАТ "ВіЕйБі Банк" 26.03.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.24).
У зв'язку із залишенням заяви позивача без реагування, в липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання довідки про включення останнього в реєстр кредиторів.
Листом від 29.07.2015 року за № 15-21505, відповідач повідомив ОСОБА_1 про невключення кредиторських вимог до акцептованого реєстру кредиторів у зв'язку з завчасним поданням кредиторської вимоги до встановленого законодавством строку, тобто до 26.03.2015 року (а.с.25).
Таким чином, грошові вимоги позивача не були включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Відповідно до положень статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.
Згідно частини 1, 4 статті 44 вказаного Закону Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Статтею 45 Закону передбачено, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до положень статті 26 Закону виплатив позивачу гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000 грн., в той же час наявна заборгованість банку перед позивачем значно перевищує вказану суму.
Після отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Фонд відповідно до наведених вище положень Закону прийняв рішення про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначив уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку, а 26 березня 2015 року в газеті "Голос України" № 54 (6058) було опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Судом встановлено, що позивач 23.03.2015 року направив до відповідача визначену Законом кредиторську вимогу, яка отримана відповідачем 26.03.2015 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25). Тобто, вимога позивача отримана відповідачем в межах строку, встановленого Законом - з 26 березня 2015 року по 24 квітня 2015 року.
З цього огляду, суд не може погодитись із позицією відповідача, викладеній в листі за № 15-21505 від 29.07.2015 року, щодо того, що відповідач звернувся завчасно із кредиторськими вимогами.
Повноваження уповноваженої особи Фонду наведені у статті 48 Закону № 4452-VI, відповідно до частини першої якої уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до статті 49 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.
Уповноважена особа Фонду зобов'язана у 60-денний строк з дня його призначення надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Крім цього, суд зазначає, що заходи із задоволення вимог кредиторів наведені у главі 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, що затверджене Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 липня 2012 року № 2 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/21893 (далі Положення).
Згідно пункту 4.1 глави 4 розділу V Положення з дня свого призначення уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку приступає до інвентаризації та оцінки майна неплатоспроможного банку з метою формування його ліквідаційної маси, а також складає реєстр акцептованих вимог кредиторів.
Пунктами 4.21., 4.24. глави 4 розділу V Положення передбачено, що Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Вимога, заявлена в іноземній валюті, уключається до реєстру вимог у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим НБУ на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Вимоги кредиторів зі сплати процентів (відсотків) за кредитами, депозитами, за незавершеними розрахунковими операціями тощо переносяться на відповідний рахунок кредитора.
Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" відповідно до вимог частини другої статті 45 Закону.
Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" відповідно до вимог частини другої статті 45 Закону уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі, якщо вони непідтверджені фактичними даними, що є в розпорядженні уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, та в разі потреби заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, установлених цим Положенням та актами Фонду.
Відповідно до пункту 4.29. глави 4 розділу V Положення вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в процедурі ліквідації не підлягають і вважаються погашеними.
Згідно пункту 4.31. глави 4 розділу V Положення у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, яких включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів; письмової відмови кредитора від вимог; клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про виправлення помилки, допущеної нею чи попередньою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку під час акцептування вимог кредиторів.
Пунктом 4.32 глави 4 розділу V Положення передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації.
Відповідно до пункту 4.34. глави 4 розділу V Положення у разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку/затвердження акцептованих вимог кредиторів, ці зобов'язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу.
Враховуючи наведені вище норми та зважаючи на те, що кредиторська вимога позивача отримана відповідачем 26.03.2015 року, тобто в перший визначений Законом день строку, протягом якого приймаються такі вимоги, то суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно й необґрунтовано не включила грошові вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк".
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" своїм правом на подання заперечення проти позову не скористалась.
Суд зазначає, що предметом даного спору є визначення правомірності бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" ОСОБА_3 щодо невключення ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" за його заявою.
Як слідує з аналізу наведених вище положень законодавства, затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру акцептованих вимог кредиторів відбувається після його складання уповноваженою особою Фонду.
Відповідачем не було доведено суду того, що у правовідносинах, які виникли в даній справі, наявні правові підстави для невключення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк".
З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог позивача.
Та як наслідок, зазначає, що заявлений адміністративний позов є підставний та підлягає до задоволення, шляхом визнання бездіяльності відповідача щодо невключення вимог ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" протиправною , та зобов'язання відповідача включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк".
При цьому суд зазначає, що відповідачем було допущено саме бездіяльність щодо невключення позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", а не вчинено дії, які позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просить визнати протиправними.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_4 акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" ОСОБА_3 щодо невключення вимог ОСОБА_1 до акцептованого реєстру кредиторів ОСОБА_4 акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2".
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_4 акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2" ОСОБА_3 включити вимоги ОСОБА_1 до відповідної черги акцептованого реєстру кредиторів ОСОБА_4 акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_2".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 18.09.2015 року.