ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" вересня 2015 р. № 809/3690/15
10 год. 35 хв. м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
при секретарі Хомі О.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франкіську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-
31.08.2015 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на доходи фізичних осіб в розмірі 548,10 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в адміністративному позові. Суду пояснив, що підставою для подання даного позову є несплата відповідачем податку на доходи фізичних осіб в розмірі 548,10 грн. Сума заборгованості у встановлений строк не погашена, тому підлягає до стягнення в судовому порядку. Позов просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, поштове відправлення із повісткою, направлене відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося до суду без вручення в зв'язку з закінченням терміну зберігання. В такому випадку у відповідності до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, оскільки повернене поштове відправлення з повісткою невручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що повістка вручена належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.
Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу сплати податкових зобов'язань, регулюються в першу чергу Податковим кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Кодексу.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ОСОБА_1 з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 11-12).
Відповідно до п.п.36.1, 36.2 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як вбачається з матеріалів справи 16.01.2015 року відповідачем подано до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік. Згідно рядка 13.01 розділу V даної декларації сплаті до бюджету за підсумками річного періоду підлягає 548,1 грн. (а.с.8,9).
Таким чином шляхом подання даної декларації фізична особа-підприємець ОСОБА_2 самостійно визначив та узгодив податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в розмірі 548,1 грн.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню. За таких обставин, вищевказане податкове зобов'язання є узгодженим відповідно до положень ПКУ
Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ф за №1025-25 від 23.02.2015 року на суму 548,1 грн., яке повернулося без вручення, із відміткою Укрпошти - за закінченням терміну зберігання (а.с.10).
Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ встановлено що, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається вручена платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Таким чином, відповідно до приписів п.58.3 ст.58 ПКУ вказана податкова вимога вважається такою, що вручена платнику податків належним чином.
Однак зазначену в вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив.
Таким чином загальна сума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 складає 548,1 грн.
Дослідивши надані докази, встановивши обставини справи, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Податковий борг відповідача підтверджується витягом з облікової картки платника податків, довідкою про борг, податковою декларацією, податковою вимогою та іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 5-10).
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.
Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 548,1 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 10 коп.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гундяк В.Д.
Постанова складена в повному обсязі 18.09.2015 року.