ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" вересня 2015 р. Справа № 809/2970/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.
за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-ІФ"
до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області
про визнання таким, що не відповідає вимогам законодавства та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.04.2015 року,-
28.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо-ІФ (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання таким, що не відповідає вимогам законодавства та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.04.2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в декларації про готовність об'єкта до експлуатації - багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення на вул. Ленкавського, 4а в м. Івано-Франківську від 30.12.2014 року № ІФ 143143640324 навів достовірні дані про кількість поверхів - дев'ять з мансардою, тобто зазначені дані відповідають дійсності, оскільки будинок фактично збудований на дев'ять поверхів з мансардою. Тому відповідач зробив помилковий висновок щодо вини позивача в зазначенні недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Також, вважає позивач, твердження відповідача про зазначення недостовірних даних в п. 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, є безпідставним, оскільки на час подачі декларації про готовність об'єкт до експлуатації 30.12.2014 року, роботи з оздоблення фасаду та благоустрою прилеглої території не проводилися через несприятливі погодні умови, але були проведені в інший час коли погодні умови були більш сприятливими. Коли проводилася перевірка, а саме через три місяці після подачі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, роботи з оздоблення фасаду та благоустрою прилеглої території були уже виконані.
Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених в письмовому запереченні, просила в задоволенні позову відмовити. Зокрема, вказала на те, що протокол про про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.04.2015 року складено державним інспектором з дотриманням всіх вимог, за результами перевірки, проведеної в присутності представника відповідача ОСОБА_1, на підставі виявленого порушення ч. 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що 03.04.2015 року посадовою особою відповідача - головним державним інспектором Семківим О.М. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого виявлено таке порушення: "Наявність цокольного поверху, дев'яти житлових та мансардного поверху. Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ НОМЕР_1 від 14.03.2012 року в п.16 поверховість зазначена сім поверхів з мансардою. В декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.12.2014 року № ІФ 143143640324 в п. 13 поверховість зазначена дев'ять поверхів з мансардою. Даний факт свідчить про недостовірність даних, зазначених в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, На об'єкті під час проведення перевірки проводились роботи з оздоблення фасаду благоустрою прилеглої території, хоч в п. 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації не зазначено перелік робіт, строки виконання яких перенесені через несприятливі погодні умови, що також є свідченням недостовірності даних, зазначених в даній декларації, що є порушенням ч.10 ст.39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Вказаний протокол складено за результами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, оформленої актом від 31.03.2015 року, копію якого отримано представником відповідача - ОСОБА_1
В протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:00 год. 17 квітня 2015 року в приміщення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області. Окрім цього, в протоколі інспектором зроблено відмітку про те, що представник відповідача - ОСОБА_1 відмовилася від підписання вказаного протоколу. (а.с.8).
Судом встановлено, що копія вказаного протоколу була надіслана відповідачу за адресою його державної реєстрації, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 7601833933964.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", врегульована Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244.
Відповідно до приписів пунктів 9-10, 13 вищевказаного Порядку, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
З огляду на вказані норми права, проаналізувавши складений відповідачем протокол, акт перевірки від 31.03.2015 року, постанову № 68 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2015 року, суд зазначає, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є лише визначеною законом процесуальною формою фіксації правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатами проведеної позапланової перевірки. Діяльність інспектора Державної архітектурно-будівельної інспекції, із складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є службовою діяльністю працівника контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання особами законодавства містобудування та оформлення за результами їх оцінки факту правопорушення. Протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, крім права на надання пояснень чи зауважень представників особи щодо якої здійснювалася перевірка та оформлявся такий протокол.
Під час розгляду питання про правомірність застосування штрафних санкцій дається оцінка змісту вказаного протоколу, допустимості та належності доказів, якими обґрунтовується правопорушення.
Таким чином, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.04.2015 року не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків, окрім права на заперечення, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом оскарження до суду.
Наведена позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13.
Судом не встановлено порушень з боку посадової особи відповідача щодо дотримання вищевказаних вимог Порядку при складанні оскарженого протоколу.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-ІФ" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області про визнання таким, що не відповідає вимогам законодавства та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.04.2015 року, належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_3
Постанова складена в повному обсязі 15.09.2015 року.