ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" травня 2011 р. Справа № 2a-1189/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Матуляка Я.П.
при секретарі Андрейчук Л.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Державної податкової інспекції в Галицькому районі
про скасування податкових повідомлень рішень та наказу начальника ДПІ в Галицькому районі № 113 від 15.08.2008 року,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Галицькому районі про скасування податкових повідомлень - рішень за №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що вказані рішення прийняті на підставі Акту перевірки від 07.05.2008 року, яка всупереч вимогам статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проводилась на підставі наказу начальника ДПІ в Галицькому районі, однак повинна була проводитись на підставі рішення суду. Тому, в силу ч.3 ст. 70 КАС України, прийняті рішення на підставі акту перевірки проведеного з порушенням, підлягають до скасування.
Заявою від 01.10.2008 року, просив також скасувати наказ начальника ДПІ в Галицькому районі за №113 від 15.08.2008 року, яким скасовано податкові повідомлення-рішення №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року. Вважає вказаний наказ таким, що суперечить вимогам статті 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки відповідач не наділений повноваженнями щодо скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих ним же. Крім того, просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Галицькому районі за №0002951700/0 та №0002941700/0 від 15.08.2010 року. Вважає, що вказані рішення прийнятті з порушенням вимог статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Крім того, позивач в судовому засіданні заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, мотивуючи тим, що ряд накладних використаних податковим органом при проведенні перевірок ним не підписувались.
Враховуючи те, що з наявних в матеріалах справи копій зазначених позивачем накладних, вбачається наявність відбитку печатки підприємця ОСОБА_1, яку, як зазначив позивач не втрачав, судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання. Судом, також враховано ту обставину, що перевірка проводилась в 2008 році, в матеріалах кримінальної справи відсутні оригінали таких накладних, які видавались в 2006-2006 роках (відповідно до листа Галицького районного суду 327 від 04.05.2011 року), а отже й неможливо надати для проведення експертизи належний об'єкт дослідження.
Також, 20.05.2011 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання його представника, оскільки останній приймає участь в розгляді іншої справи. На підтвердження даного клопотання жодних доказів суду не подав.
Відповідно до ч. 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.
Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи у вказаному випадку є правом суду, а не обов'язком. Більше того, судом також враховано ту обставину, що позивачем та його представником протягом всього розгляду справи неодноразово заявлялись такі ж клопотання, які не підтверджувались жодними доказами та розцінювались судом як зловживання стороною своїми процесуальними правами спрямованими на затягування судового розгляду по справі.
З огляду на вищевикладене, судом в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, було відмовлено.
Представники відповідача направили на адресу суду письмове заперечення на позов. В судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів викладених в письмових запереченнях. Просили в задоволенні позову відмовити.
Крім того, з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 156 КАС України, просили суд зупинити провадження у справі до вирішення справи в касаційній інстанції за касаційної скаргою ДПІ в Галицькому районі на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції прийнятої в цій же справі. На підтвердження заявленого клопотання подали копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.12.2009 року.
Судом, було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки стаття 156 КАС України містить вимоги щодо зупинення адміністративної справи до вирішення іншої справи, а не тієї самої в порядку касаційного провадження. Крім того, згідно довідки канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду, вказана ухвала на адресу суду не надходила та в матеріалах справи відсутня.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
На підставі розпорядження ДПА в Івано-Франківській області від 23.04.2008 року за №132-р «Про призначення службового розслідування» та п.8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» було проведено позапланову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 Підставою проведення перевірки слугували обставини встановлені слідством під час розслідування кримінальної справи порушеної стосовно посадової особи ДПІ в Галицькому районі - ОСОБА_4, який проводив планову виїзну перевірку зазначеного платника податків.
Перевірка проводилась на підставі наказу ДПІ в Галицькому районі за № 46 від 23.04.2008 року, а також виданим направленням за №0000022 від 24.04.2008 року.
За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування позивача за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року було складено акт за №312/245772 0335/10/17 від 07.05.2008 року.
На час проведення перевірки позивач документів для перевірки не надав, при перевірці використовувались завірені копії документів, що знаходились на опрацюванні в ГВ податкової міліції ДПІ в м.Івано-Франківську, дані інформаційної системи АІС, інформація з АРМ «Митниця», центру зайнятості населення в Галицькому районі, відповідей на надіслані запити.
Враховуючи отримані дані під час проведення перевірки ДПІ в Галицькому районі винесено податкові повідомлення-рішення №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року, якими за допущені підприємцем ОСОБА_1 порушення під час здійснення підприємницької діяльності, зокрема: п.1 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донараховано податку з доходів від підприємницької
діяльності за 2005 рік - 49012,34 грн., за 2006 рік - 384418,97 грн., за 2007 рік - 56299,65 грн.; п. 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок
на додану вартість за період з 01.01.2005 року по 30.09.2007 року в сумі 746642,00 грн. Також у відповідності до вимог п.п.17.1.1, 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 50% заниження суми податкового зобов'язання в сумі 373321 грн.
В зв'язку із виявленням під час проведення перевірки від 07.05.2008 року допущених порушень ОСОБА_1, прокурором Івано-Франківської області 31.05.2008 року порушено кримінальну справу відносно приватного підприємця ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, та підробленні і використанні завідомо підроблених документів, за ознаками злочинів передбачених ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України.
Під час проведення досудового слідства по вищевказаній кримінальній справі, слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Івано-Франківській області ОСОБА_5, винесено постанову про призначення невиїзної документальної перевірки приватного підприємця ОСОБА_1
На підставі вказаної постанови начальником ДПІ в Галицькому районі було видано наказ №100 від 04.08.2008 року та направлення №0000063 від 04.08.2008 року на проведення невиїзної документальної перевірки позивача.
За результатами невиїзної перевірки було складено акт №519/2457720335/10/17 від 04.08.2008 року.
При перевірні використано документи здобуті оперативним шляхом слідчим відділом податкової міліції ДПА Івано-Франківської області в ході досудового слідства: виписка про рух коштів на рахунку Івано-Франківської філії АТ «Укрінбанк», копії документів, які підтверджують оприбуткування та надання робіт (послуг), накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, копії платіжних доручень, податкова звітність, митні декларації, відповіді контрагентів - постачальників та покупців.
В зв'язку із виявленими перевіркою порушеннями ДПІ в Галицькому районі винесено податкові повідомлення-рішення №0002951700/0 та №0002941700/0 від 15.08.2010 року, якими за порушення: п.1 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року, в результаті чого донараховано податку з доходів від підприємницької діяльності за 2005 рік - 39262 грн., за 2006 рік - 364108,69 грн., за 2007 рік - 64189,2 грн.; п. 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4. п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок на додану вартість за період з 01.01.2005 року по 30.09.2007 року в сумі 708680 грн.
Також, згідно вимог п.п.17.1.1, 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 50% заниження суми податкового зобов'язання в сумі 354340 грн.
Враховуючи те, що під час проведення перевірки були використані додаткові докази, що дало можливість податковому органу провести перерахунок податкових зобов'язань позивача донарахованих за наслідками перевірки, яка проводилась 07.05.2008 року та розмір застосованих штрафних санкцій, наказом начальника ДПІ в Галицькому районі за №113 від 15.08.2008 року, скасовано податкові повідомлення-рішення №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року.
Як вбачається із п.2.3 акту перевірки від 04.08.2008р.. податковим органом було досліджено всі подані платником декларації з ПДВ за звітні періоди з січня 2005 року по грудень 2007 року, в результаті чого було виявлено відхилення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих позивачем у податкових деклараціях та встановлених перевіркою. Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларовані підприємцем і встановлені перевіркою та суми відхилень наведені в акті перевірки від 04.08.2008 року.
Відповідно до п.п 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг), чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.2.6 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається в разі продажу товару (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з п.7.2.6 цього Закону, покупець має право звернутись до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 вказаного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року встановлено, що позивачем до складу податкових зобов'язань не включено ПДВ на загальну суму 691757 грн., а до податкового кредиту неправомірно включались суми ПДВ без податкових накладних в розмірі 16923,00 грн. Зазначені обставини призвели до заниження приватним підприємцем ОСОБА_1 сум, належних до сплати за відповідні періоди. В зв'язку з чим, перевіркою донараховано приватному підприємцю ОСОБА_1 податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 708680,00 грн.
Суд не приймає до уваги посилання позивача ОСОБА_1, щодо порушення відповідачем п.п.7.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки дана норма підлягає до застосування лише при використанні платником права на одержання бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Що стосується нарахованого податку з доходів фізичних осіб, то слід зазначити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності, яка запроваджена для суб'єктів малого підприємництва, зокрема для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, регулюється Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Слід також зазначити, що у разі порушення вимог ст. 1 даного Указу а саме, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік понад 500 тис.грн., платник єдиного податку повинен перейти па загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами, встановленими розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». Такий перехід платник податку повинен здійснити самостійно, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) шляхом подання до податкового органу за його податковою адресою податкової декларації за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки.
Таким чином, якщо у підприємця-суб'єкта спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, протягом звітного року обсяг виручки перевищить граничний рівень 500 тис.грн., то такий підприємець повинен на підставі п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4. п.п.8.1.3 п.8.1 ст.8 та статей 18, 19 Закону включити цю суму перевищення до складу загального оподатковуваного доходу та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою п.7.1.ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - 13 відсотків від об'єкта оподаткування.
Оскільки, згідно використаних при перевірці документів приватний підприємець ОСОБА_1, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування в 2005 році отримав обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік понад 500 тис.грн., та не перейшов починаючи з 2006 року на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб, то внаслідок вищезазначеного, дохід отриманий ним за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року підлягає оподаткуванню за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн., мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Перевіркою встановлено, що в ІV кварталі 2005 року обсяг виручки одержаної приватним підприємцем ОСОБА_1 перевищив визначений ст.1 Указу граничний рівень на 392098 грн., при тому ним не включено цю суму перевищення до складу загального річного оподатковуваного доходу та не сплачено з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону. В зв'язку з чим, перевіркою донараховано приватному підприємцю ОСОБА_1 зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 39262 грн.
Крім того, приватний підприємець ОСОБА_1 з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року здійснював підприємницьку діяльність перебуваючи на загальній системі оподаткування.
Як встановлено судом та зафіксовано в акті перевірки, позивачем занижено чистий дохід отриманий від підприємницької діяльності за 2006 рік на 2803413 грн., за І - III квартали 2007 року на 428428 грн., відповідно до банківських виписок, копії яких також знаходяться в матеріалах справи.
В зв'язку з чим відповідно до вимог розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», з урахуванням вимог ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» проведено розрахунок податку з доходів за 2006 рік та за І - III квартали 2007 року (додаток до акту перевірки від 04.08.2008 року) та донараховано приватному підприємцю ОСОБА_1 зобов'язання по даному податку в сумі 428 298,2 грн.
На спростування вищенаведених обставин встановлених в Акті перевірки №591/2457720335/10/17 від 04.08.2008 року про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, позивачем жодних доказів суду не надано.
Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно донараховано податкові зобов'язання позивачу ОСОБА_1 та застосовано штрафні санкції податковими повідомленнями-рішеннями №0002951700/0 та №0002941700/0 від 15.08.2010 року.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що перевірка від 07.05.2008 року проведена податковим органом з порушенням вимог статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» так як проведена позапланова перевірка здійснювалась не на підставі рішення суду, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 8 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Як встановлено судом, ДПА в Івано-Франківській області правомірно ініційовано позапланову перевірку ОСОБА_1, оскільки стосовно посадової особи ДПІ в Галицькому районі - ОСОБА_4, який проводив попередню перевірку позивача, проводилось службове розслідування та було порушено кримінальну справу.
В той же час, суд приходить до висновку, що заявлений позов ОСОБА_1, підлягає до задоволення в частині скасування наказу начальника ДПІ в Галицькому районні за №113 від 15.08.2008 року та в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуваний наказ за №113 від 15.08.2008 року та скасовуючи податкові повідомлення-рішення №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року, начальник ДПІ в Галицькому районі діяв поза межами наданих йому повноважень, оскільки відповідно до статті 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства. Цей порядок не застосовується щодо рішень податкової міліції.
Тобто, в силу вищенаведеної норми повноваженнями щодо скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень ДПІ в Галицькому районі наділені ДПА в Івано-Франківській області та ДПА України.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ начальника ДПІ в Галицькому районі за №113 від 15.08.2008 року, в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року, підлягає до скасування, оскільки прийнятий всупереч вимогам статті 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та статті 19 Конституції України. З цього ж огляду суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що будь-який орган має право скасовувати власні рішення, оскільки саме статтею 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено особливий порядок скасування рішень податкового органу.
Як наслідок, податкові повідомлення-рішення ДПІ в Галицькому районі №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року підлягають до скасування, оскільки за результатами проведеної перевірки 04.08.2008 року були прийняті нові податкові повідомлення-рішення якими донараховано позивачу ОСОБА_1, зобов'язання по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні санкції за той же період, по тому ж об'єкту оподаткування, однак з урахуванням додатково представлених документів, отриманих під час проведення досудового слідства, правомірність винесення яких встановлена судом в даній постанові. Крім того, податкове зобов'язання виникає з настанням певної події, передбаченої законами України, в даному випадку донарахування податковим органом за результатами перевірки, а отже існування податкових повідомлень-рішень прийнятих з приводу донарахування одних і тих же податкових зобов'язань, які виникли в силу настання одних і тих самих подій, суперечить вимогам законодавства України. Їх одночасне існування призвело б до встановлення обов'язку позивача двічі сплатити заборгованість по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкціях.
Враховуючи все вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 щодо скасування наказу начальника ДПІ в Галицькому районі за №113 від 15.08.2008 року в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року та щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0002261700/0/3934/10/17 та №0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року, підлягають до задоволення, а в задоволенні позову в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0002951700/0 та №0002941700/0 від 15.08.2010 року, слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 3,40 грн., підтверджується платіжним дорученням №16/07-03 від 16.07.2008 року.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції в Галицькому районі за № 113 від 15.08.2008 року в частині скасування податкових повідомлень-рішень за №0002261700/0/3934/10/17 та № 0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року.
Скасувати податкові повідомлення-рішення за №0002261700/0/3934/10/17 та № 0002251700/0/3935/10/17 від 15.05.2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1,70 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: (підпис) ОСОБА_6
Постанова складена в повному обсязі 25.05.2011 року.