ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
09.06.06 Справа № 8/292.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Державної податкової інспекції у місті Брянка Луганської області
до Малого торгово-виробничого підприємства «Топольок», місто Брянка,
за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області, -
про стягнення 1700 грн. 00 коп.,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Бабанаков І.О. -старший державний податковий інспектор, - довіреність №2/10 від 11.01.06 року;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи -Чернявська Т.І. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №2/21-418/2 від 10.01.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 1700 грн. 00 коп., а також витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 75 ГПК України у розгляді справи було відкладено з 03 до 23 травня 2006 року, з 23 травня до 09 червня 2006 року оголошено перерву -кожного разу - з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
Представниками позивача та третьої особи заявлено клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.
03.05.06 року, у зв'язку з надходженням клопотання позивача №б/н від 28.04.06 року - про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, судом винесено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області (далі -РУ ДААК, - Третя особа).
23.05.06 року Державна податкова інспекція у місті Брянка Луганської області (далі -ДПІ; ДПУ у м. Брянка, - Позивач) звернулася до суду з заявою №4469 від 18.05.06 року - про зміну позовних вимог, у якій просить стягнути з Малого торгово-виробничого підприємства «Топольок» (далі -МТВП «Топольок», - Відповідач) борг у сумі 2700 грн., оскільки під час складення первинної позовної заяви №31115/10 від 06.04.06 року було припущено механічну помилку у визначенні суми позову, тобто вказано 1700 грн. 00 коп., - замість належних 2700 грн. 00 коп.
Позивач надав до суду докази того, що копію заяви про зміну позовних вимог він вручив Відповідачу та Третій особі.
З урахуванням викладеного цю заяву судом долучено до матеріалів справи з метою розгляду її по суті.
У судовому засіданні 09.06.06 року представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Представник третьої особи проти позову не заперечує, вважаючи його законним та обґрунтованим (відзив №1146/21-333 від 22.05.06 року).
Відповідач позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього, без номера та без дати, наданому до суду 03.05.06 року, та у письмовому поясненні, без номера та без дати, наданому до суду 23.05.06 року.
До судового засідання, призначеного на 09.06.06 року, він не з'явився, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце судового слухання; про причини неявки до суду не повідомив.
З урахуванням цієї обставини, приймаючи до уваги, що термін судового розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України, закінчується 10.06.06 року, а жодна із сторін не звернулася до суду з клопотанням про його продовження; суд, зі свого боку, не вбачає підстав для продовження цього терміну, - а тому, керуючись ст. 75 ГПК України, суд розглянув позов за відсутності представника відповідача - на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
03.08.1994 року виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області Мале торгово-виробниче підприємство «Топольок» зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, про що зроблено запис №21801495.
28.02.2004 року фахівцями ДПІ у м. Брянка, на підставі посвідчень на право проведення перевірки №277 та №278 від 28.02.04 року, здійснено перевірку господарської одиниці, яка входить до складу МТВП «Топольок», - кафе «Карамболь», розташованого у місті Брянка, вул. Донбасівська,1, - щодо наявності на підприємстві ліцензій на право проведення роздрібної, оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, виявлення порушень правил торгівлі підакцизними товарами, а також з інших питань, що регулюють виробництво і обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні додержання ним у своїй діяльності чинного законодавства у сфері готівкового обігу при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
В ході перевірки було виявлено факти:
реалізації пива у пляшках «Оболонь», «Чернігівське», «Львівське» та ін. без наявності цінників у грошовій одиниці України;
торгівлі тютюновими виробами за відсутності копій чинних декларацій про встановлення максимальних роздрібних цін, встановлених для реалізації;
торгівлі тютюновими виробами за цінами, які перевищують ціни, встановлені виробником чи імпортером в якості максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби;
реалізації алкогольних напоїв за відсутності сертифікатів відповідності.
Вищезгаданий факт повністю підтвердила у своєму письмовому поясненні бармен кафе Матвеєва Н.В.
За наслідками перевірки складено акт №000200-1203/0055/23 від 28.02.04 року, з яким того ж дня, під розписку, ознайомлена бармен кафе Матвеєва Н.В., а 29.03.04 року -головний бухгалтер підприємства -Стиценко Л.А.
04.06.04 року, з урахуванням порушень, виявлених під час перевірки та зафіксованих у вищезгаданому акті, РУ ДААК винесено рішення №1212041203-21 -про застосування до МТВП «Топольок», на підставі абзаців 5, 6 та 12 частини 2 ст. 17 Закону України від 19.12.95 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі -ЗУ №481/95-ВР) у сумі 4400 грн. 00 коп., а саме:
1700 грн. 00 коп. -за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі;
1700 грн. 00 коп. -за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідчених постачальником копій сертифікатів відповідності або сертифікатів про визнання;
1000 грн. 00 коп. -за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.
Це рішення спрямоване на адресу МТВП «Топольок» та йому запропоновано сплатити визначені у ньому штрафні санкції.
Позивач та Третя особа підтвердили факт спрямування Відповідачеві згаданого рішення доданими до матеріалів справи доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, МТВП «Топольок» рішення РУ ДААК було оскаржено у судовому порядку.
Так, згідно рішення господарського суду Луганської області від 08.09.04 року (справа №4/274н), вищезгадане рішення РУ ДААК було визнано недійсним у повному обсязі.
РУ ДАКК, не погодившись з таким рішенням суду, звернулося з апеляційною скаргою до Луганського апеляційного господарського суду.
Останній своєю постановою від 26.11.04 року апеляційну скаргу задовольнив частково, а саме: скасував рішення господарського суду в частині визнання недійсним рішення РУ ДАКК щодо застосування штрафних фінансових санкцій у сумі 2700 грн. 00 коп.; в задоволенні решти вимог апеляційної скарги -відмовлено.
З постанови апеляційного суду видно, що останній не погодився в доведеністю факту реалізації Відповідачем алкогольної продукції без наявності на неї сертифікатів відповідності, оскільки ДПІ в акті перевірки не вказано конкретно кількість, вартість такої алкогольної продукції; не перевірено товаросупроводжувальні документи, а відтак - не встановлено факту реалізації алкогольних напоїв без сертифікатів відповідності.
Отже, на час розгляду господарським судом цієї справи (№8/292) рішення РУ ДААК №1212041203-21 від 04.06.04 року є чинним частково, а саме -в частині застосування щодо Відповідача штрафних (фінансових) санкцій за здійснення ним:
торгівлі тютюновими виробами за відсутності копій чинних декларацій про встановлення максимальних роздрібних цін, встановлених для реалізації;
торгівлі тютюновими виробами за цінами, які перевищують ціни, встановлені виробником чи імпортером в якості максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби.
Розрахунок суми штрафних санкцій позивачем викладено у тексті рішення про застосування фінансових санкцій, а також у позовній заяві.
Згідно наявним у справі доказам, відповідач не вжив заходів, спрямованих на погашення суми фінансових (штрафних) санкцій у сумі 2700 грн. 00 коп., у зв'язку з чим за станом на день розгляду справи сума боргу становить 2700,00 грн.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
1.Право Державної податкової служби України в особі ДПІ у місті Брянка -на здійснення перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог чинного податкового законодавства у сфері торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а право РУ ДААК - застосовувати штрафні (фінансові) санкції за порушення чинного законодавства України у цій галузі - передбачено статтею 8 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі -ЗУ №509-ХІІ).
2.Здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), у тому числі -і застосованих щодо порушників штрафних (фінансових) санкцій на органи ДПА України покладено пунктом 1 ст.10 ЗУ №509-ХІІ.
3.Право на звернення органів ДПА України в особі ДПІ у місті Брянка з позовом до суду з приводу стягнення своєчасно не сплачених штрафних санкцій, застосованих до МТВП «Топольок», прямо передбачене пунктом 17 ст.11 того ж Закону.
4.З наявних у справі доказів вбачається, що ДПІ, - проводячи перевірку, за результатами якої складено акт №000200-1203/0055/23 від 28.02.04 року, а РУ ДААК, - виносячи на підставі згаданого акту рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій №121204-1203-21 від 04.06.05 року -про накладення на відповідача штрафу у сумі 2700 грн. 00 коп. (суд має на увазі ту частину рішення, яку Луганським апеляційним господарським судом своєю постановою від 26.11.04 року, справа №4/274н, визнано чинною), - діяли у повній відповідності до чинного законодавства України, у т.ч. ЗУ №509-ХІІ.
5.Частиною 1 ст.11-1 Закону України №481/95-ВР передбачено, що максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби, встановлені їх виробником або імпортером, наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Як вбачається з декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (в даному випадку -на 1 пачку сигарет «Мальборо»), долученої Відповідачем до матеріалів справи у ході судового розгляду цієї справи, максимальна роздрібна ціна за 1 пачку сигарет «Мальборо» встановлена у розмірі 4,00 грн., в той час, як її реалізацію на момент проведення перевірки було здійснено по ціні 4,70 грн. за 1 пачку, - тобто факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - суд вважає повністю доведеним.
Наявними у справі доказами належним чином доведено також факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності у місці торгівлі належним чином засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.
6.Судом встановлено, що РУ ДААК, застосовуючи штрафні (фінансові) санкції до МТВП «Топольок», вірно застосувала правило абзаців 5 та 12 частини 2 ст.17 ЗУ №481/95-ВР.
Так, у абзаці 5-му сказано, що за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці, може бути накладено штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.;
у абзаці 12 частини другої названої статті Закону за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, може бути накладено штраф у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 грн.
7.Матеріали справи підтверджують, що фінансові (штрафні) санкції, накладені на Відповідача у встановленому законом порядку на суму 2700 грн. 00 коп., ним до цього часу не сплачені, - тобто він ухилився від їх сплати до державного бюджету.
8.Як сказано у частині 3 ст.17 ЗУ №481/95-ВР, зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.
А частиною 5 тієї ж статті Закону передбачено, що у разі невиконання суб'єктами підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Розрахунок суми фінансових санкцій Позивачем надано до справи.
9.Відповідно до ст.9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати належні суми податків.
Нараховані ДПІ штрафні санкції за своїм правовим статусом є податковим боргом.
10.Підпунктом.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами» (далі -ЗУ №2181) передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, а також факт його ухилення від сплати цього боргу, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Відповідач позовні вимоги не спростував.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила закон.
З тих же підстав згідно ст. 47-1 ГПК України на нього покладаються витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито» при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, ст.ст. 11-1 та 17 Закону України від 19.12.95 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; ст.9 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ «Про систему оподаткування»; п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; ст.8, 10 та 11 Закону України від 04.12.90 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», керуючись ст.ст. 44, 47-1,49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Малого торгово-виробничого підприємства «Топольок», яке знаходиться у місті Брянка, мікрорайон Тополь, буд. №21 Луганської області; ідентифікаційний номер 21801495, п/рахунок 2600330120142 в ПІБ міста Стаханова, МФО 304353, - на користь:
- Державного бюджету України на р/р 31118106600017, утримувач -держбюджет ВДК міста Брянка, МФО 804013, - штрафні санкції у сумі 2700 (дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.;
- Державного бюджету України держмито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.; одержувач коштів: відділення державного казначейства Ленінського району м. Луганська, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31111095600006 в УДК в Луганській області, МФО 804013; наказ видати державній податковій інспекції у місті Брянка Луганської області;
- державного підприємства “Судовий інформаційний центр», м. Київ, ідентифікаційний код 30045370, п/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний» м. Львів, МФО 325707 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.; наказ видати після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників позивача та третьої особи у судовому засіданні 09.06.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у десятиденний термін з дня його підписання.
Дата підписання рішення - 14.06.2006 року.
Суддя А.П.Середа