07 вересня 2015 року Житомир справа № 806/2691/15
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шимоновича Р.М.,
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 про стягнення 1838,63 грн.,
встановив:
Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирський області звернулась до суду зпозовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 1838,63 грн боргу. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що відповідач зареєстрована як фізична особа - підприємець та з 01.01.2012 є платником єдиного податку 1-ї групи. На час звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку в загальній сумі 1838,63 грн, з яких: 842,10 грн - основний платіж, 994,20 грн - штрафні санкції, 2,33 грн - пеня. Позивач вважає, що зазначена сума податкового боргу є узгодженою, тому просить стягнути її з відповідача в судовому порядку.
Ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі відповідач отримала 31 липня 2015 р., письмових заперечень проти позову до суду не направила.
Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області та як платник податків і зборів перебуває на податковому обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.
Згідно поданої відповідачем заяви з 01.01.2012 її переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Перша група платників єдиного податку.
У відповідності до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 293. 1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. 293.2 указаної статті Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі п. 295. 1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У порушення вищезазначених норм, відповідачем єдиний податок за період з січня по червень 2014 року сплачено не було. Крім того, станом на 01.01.2014 за відповідачем обліковувалась заборгованіть у сумі 233,30 грн, у зв'язку з чим, враховуючи сплату 122,00 грн, загальна сума заборгованості по єдиному податку 842,10 грн. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Також, податковим повідомленням-рішенням Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 13.08.2014 № НОМЕР_1 збільшено грошове зобов'язання з єдиного податку за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 994,20 грн. Указане податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем в судовому та/або адміністративному порядку.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Проте, у законодавчо встановлені строки відповідач не сплатив суму грошового зобов'язання, нарахованого вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням.
Також, у відповідності до положень статті 129 Податкового кодексу України, контролюючим органом нараховано пеню в сумі 2,33 грн.
Згідно зі підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у сумі 1838,63 грн вважається податковим боргом.
15.01.2015 позивачем, на виконання пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, сформовано та направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкову вимогу № 15-25, яка залишена останньою без реагування.
Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 1838,63 грн не надала, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.
Керуючись статтями 86, 94, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирський області податковий борг в сумі 1838,63 грн.
Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.М.Шимонович