ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 14/7
06.02.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу
№ 14/7
за позовом
ОСОБА_1
до
Закритого акціонерного товариства «Київська торговельна компанія»;
Товариства з обмеженою відповідальністю «Роялті-реєстр»
про
визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
від позивача
- ОСОБА_1, ОСОБА_2
від відповідача-1
- Матвєєв О.О.
від відповідача-2
- не з'явились
ОСОБА_1 (надалі -ОСОБА_1) звернувся в господарський суд міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київська торговельна компанія»(надалі -ЗАТ «Київська торговельна компанія») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Роялті-реєстр»(надалі -ТОВ «Роялті-реєстр») про визнання недійсним договору № 20-р від 29.09.2006 р. на ведення та зберігання системи реєстру.
В обґрунтування пред'явлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що оспорюваний договір укладено відповідачами з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» за відсутності відповідного рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Київська торговельна компанія», що, за твердженням позивача, призвело до порушення його корпоративних прав, як акціонера відповідача-1.
ЗАТ «Київська торговельна компанія»заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити позивачу у позові з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2009 р. розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 30.01.2009 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва для підготовки повного тексту рішення.
ТОВ «Роялті-реєстр»в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвал суду не виконав.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою, зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті та є докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи, то за таких обставин суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані позивачем та відповідачем-1 документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2006 р. між ЗАТ «Київська торговельна компанія»та ТОВ «Роялті-реєстр»укладено договір на ведення та зберігання системи реєстру № 20-р (надалі -Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Роялті-реєстр»(реєстратор) зобов'язався надавати ЗАТ «Київська торговельна компанія»(емітент) послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів: обліку та зберігання інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів на підставі законодавства, а емітент зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг.
Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві по результатам перевірки, що проводилася в термін з 21.08.2008 р. по 12.09.2008 р. на предмет дотримання умов діяльності на ринку цінних паперів реєстратором ТОВ «Роялті-реєстр», встановлені порушення останнім вимог Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. № 1000 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2007 р. за № 49/13316.
Листом від 12.09.2008 р. № 02/4929/09-18 Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві повідомила позивача, у відповідь на його звернення, про недотримання ТОВ «Роялті-реєстр»вимог законодавства на ринку цінних паперів.
У вказаному листі Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві також зазначило, що ЗАТ «Київська торговельна компанія»в порушення вимог п. 2 ст. 9 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»здійснено передачу системи реєстру без затвердження цього питання загальними зборами акціонерів. У відношенні ТОВ «Роялті-реєстр»винесено постанову про правопорушення на ринку цінних паперів.
Обов'язок із забезпечення належного обліку власників іменних цінних паперів покладається на емітента. У частині першій статті 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»визначено, що емітент шляхом укладення відповідного договору зобов'язаний доручити реєстратору ведення реєстру власників іменних цінних паперів, якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку як максимальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом. Таким чином, шляхом укладення договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів емітент доручає реєстратору виконувати його обов'язки перед власниками цінних паперів. Відповідальність за належну організацію обліку власників іменних цінних паперів законодавство покладає на емітента: відповідно до абзацу другого частини першої статті 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»доручення емітентом реєстратору вести реєстр власників іменних цінних паперів не знімає з емітента відповідальності за виконання зобов'язань, що випливають з угод щодо цінних паперів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів. Загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів в порядку, визначеному статутом товариства. У разі неукладення договору протягом тридцяти календарних днів Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку надсилає товариству розпорядження про необхідність його укладення, а у разі невиконання зазначеного розпорядження протягом п'ятнадцяти календарних днів притягує посадових осіб товариства до відповідальності відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
ОСОБА_1 є акціонером ЗАТ «Київська торговельна компанія», що підтверджується сертифікатом акцій НОМЕР_1, відповідно до якого позивач є власником п'ятдесяти акцій товариства номінальною вартістю однієї акції -10 грн.
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
В обгрунтування пред'явлених вимог про визнання недійсним оспорюваного договору, стороною якого позивач не є, він посилається на порушення своїх корпоративних прав, як акціонера ЗАТ «Київська торговельна компанія».
В силу положень ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.
До компетенції загальних зборів належить: визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; обрання і відкликання членів наглядової ради; утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 45 Закону України «Про господарські товариства»загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства. Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому. Позачергові збори повинні бути також скликані виконавчим органом на письмову вимогу наглядової ради акціонерного товариства або ревізійної комісії. Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів з порядком денним, запропонованим наглядовою радою акціонерного товариства або ревізійною комісією. Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори відповідно до вимог частини першої статті 43 цього Закону.
Слід зазначити, що відносини між засновниками (учасниками) господарського товариства щодо формування його органів, визначення їх компетенції, процедури скликання загальних зборів та визначення порядку прийняття рішень на зборах регулюються положеннями ЦК та Закону про господарські товариства. За своїм змістом ці норми є імперативними, а їх недотримання порушує публічний порядок.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до положень ст. 1 ГПК України особи звертаються до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
В силу ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 50 постанови від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»акціонери не вправі оскаржувати в судовому порядку договір між акціонерним товариством та реєстратором власників іменних паперів про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, оскільки вони не є стороною цього договору. Акціонери також не вправі в судовому порядку спонукати укласти договір між акціонерним товариством та реєстратором власників іменних паперів на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, оскільки відповідно до статті 181 ГК України позов про спонукання до укладення договору може бути поданий особою, яка є ймовірним учасником таких договірних відносин. Водночас, акціонери можуть оскаржувати в судовому порядку рішення загальних зборів про укладення, зміну чи розірвання відповідного договору.
Також, акціонери вправі ініціювати питання щодо проведення відповідних загальних зборів акціонерів товариства з метою прийняття рішення про укладення договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів із бажаним реєстратором, внесення відповідного питання в порядок денний загальних зборів.
Крім цього, акціонери не позбавлені можливості ініціювати питання щодо відкликання керівника товариства, в тому числі у випадку перевищення останнім своїх повноважень, та обрання нового керівника.
Слід зазначити, що в даному випадку визнання недійсним договору на ведення та зберігання систему реєстру, стороною в якому позивач не є, не призведе до захисту його корпоративного права.
Наведене свідчить про те, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права та інтересу.
При цьому, вважаючи порушеними свої права, як акціонера товариства, позивач не позбавлений права у встановленому законодавством та статутом ЗАТ «Київська торговельна компанія»порядку ініціювати питання про розгляд на порядку денному загальних зборів акціонерів товариства питання щодо обрання бажаного реєстратора з метою укладення з ним відповідного договору не ведення та зберігання систему реєстру.
За таких обставин, пред'явлені вимоги не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому в позові необхідно відмовити.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
М.М. Нарольський