760/13992/15-ц
2-6015/15
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
16 вересня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом.
Ухвалою суду від 17.08.2015 року позов залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ньому недоліків, а саме приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України.
Так, судом була акцентована увага на тому, що позивач всупереч п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не зазначає доказів на підтвердження кожної обставини на підтвердження своїх вимог. Процесуальний закон вимагає саме на цій стадії зазначити всі докази на підтвердження своїх вимог, представлення яких можливе вже на подальших етапах руху позовної заяви, зокрема, під час судового розгляду. Зокрема, позивачем не зазначено доказів на підтвердження того, що власником квартири є відповідач. Хто є балансоутримувачем будинку. Зокрема, позивачем не зазначено доказів на підтвердження того, що відповідач користується тими послугами, про які мова йде у позовній заяві, також не підтверджено з чого виходить позивач стверджуючи про те, що «з'ясовано», що відповідач не сплачує за фактичне споживання електроенергії, не зазначено доказів на підтвердження існування не тільки заборгованості в саме такому розмірі як наполягає позивач, але й не підтверджена сама її наявність (кому належить нерухоме майно на праві власності).
Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях і на цьому чітко акцентує увагу Європейський суд з прав людини, який зазначає в рішеннях Філіс проти Греції, Міцци проти Мальти, що право на звернення до суду не є абсолютним і особа, яка має намір ним скористатися повинна дотримуватися порядку, передбаченого національним законодавством конкретної держави.
Дотримання вимог ст. 119 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
27.08.2015 року як вбачається із матеріалів справи (зворотного повідомлення)позивач отримав ухвалу суду, проте до даного часу недоліки не усунув (а.с.25), що відповідно до положень ст. 74 ЦПК України дає суду підстави вважати, що позивач належним чином повідомлений.
Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений позивачем судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - визнати неподаним та повернути позивачу.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго», ЄДРПОУ 00131305 - кошти сплачені на оплату судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок згідно платіжних доручень № 728 від 01.04.2015 року та № 2111603043 від 02.06.2015 року.
Після вступу ухвали в законну силу, повернути позивачу копії доданих до позовної заяви документів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.С. Кицюк