Провадження № 2/760/4713/14
В справі № 760/10085/15-ц
11 вересня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
при секретарі - Носачову А.К.
розглянувши в відкритому судового засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Навістар, Інк / Navista, Inc./ до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить достроково припинити дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг №132460 повністю для всіх товарів і послуг та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Посилається в позові на те, що він є відомою світовою корпорацією, працює на ринку перевезень, виробляє всесвітньо відомі транспортні засоби для перевезення пасажирів, вантажу, коштовностей, військову техніку, запчастини та комплектуючі до таких транспортних засобів, в тому числі електрону техніку та інше.
З цією метою прагне використовувати в своїй господарській діяльності своє комерційне найменування «Навістар, Інк.» для товарів і послуг, для яких зареєстровано свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 132460.
Маючи намір викристовувати схоже позначення в своїй господарській діяльності, подав заявку на знак для товарів і послуг «NAVISTAR» до ДП»Український інститут промислової власності».
Однак наявність знаку для товарів і послуг №132460, який не використовується, призводить до можливості відмови у реєстрації схожого знаку за його заявкою.
Стверджує, що оскаржуваний знак не використовується в Україні протягом останніх трьох років щодо усіх товарів та послуг, для яких він зареєстрований, що дає достатні підстави для дострокового припинення його дії.
В обгрунтування невикористання знаку на території України посилається на інформацію Державної служби інтелектуальної власності України та ДП «Український інститут промислової власності» , згідно якої до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг не вносились відомості щодо ліцензії на використання знака для товарів і послуг по свідоцтву України №132460.
Крім того, зазначає, що згідно листа спеціалізованої організації, яка займається моніторингом медіа, ТОВ"Агентство корпоративних новин", знак «NAVISTAR» не був згаданим у друкованих виданнях, телебаченні, радіо, або інтернет - виданнях, в контексті товарів 9 класу МКТП.
Виходячи з цього, вважає, що свідоцтво України на знак для товарів і послуг №132460 на торговельну марку «NAVISTAR» має бути достроково припинений.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Представник відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України в судовому засіданні проти позову заперечував.
Посилається на те, зі сторони служби порушень прав позивача в сфері інтелектуальної власності допущено не було.
Крім того, вважає, що довідка ТОВ «Агентство корпоративних новин» не є доказом невикористання знака щодо товарів 9 класу та послуг 35, 37 класів МКТП в розумінні ст. 16 Закону України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якою визначено поняття використання знака, а дане товариство не є організацією, що уповноважена надавати подібного роду довідки.
Зазначив також, що з точки зору п. 1 ст. 1114 ЦК України ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та договори, визначені ст. 1109, 1112 та 1113 ЦК України, не підлягають обов'язковій державній реєстрації, а тому відповідь служби на запит позивача підтверджує лише те, що відомості про видачу ліцензії на використання знаку за свідоцтвом №132460 до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг не вносились.
Виходячи з цього, вважає, що вимоги позивача не підтверджені належними доказами, які б давали підстави для дострокового припинення дії свідоцтва.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову також заперечували.
Зазначили, що вони належним чином використовують знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №132460 для всіх зареєстрованих товарів і послуг у 9, 35, 37 класів МКТП, надавши при цьому докази використання знаку, а також диск з рекламним роликом своєї продукції.
Виходячи з цього, просять у позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.497 ЦК України чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог закону з дати надання знаку для товарів і послуг правової охорони в Україні його власник стає суб'єктом прав та обов'язків, визначених законодавством України.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник повинен добросовісно користуватися наданим йому виключним правом, що визначене в ч.2 ст.16 Закону, - правом користуватися та розпоряджатися знаком, який отримав правову охорону в Україні.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками свідоцтва України № 132460 на знак для товарів і послуг « NAVISTAR», правова охорона якому надана щодо товарів та послуг 9, 35 та 37 класів МКТП: дата подання заявки: 16.11.2009 року , дата публікації відомостей про видачу свідоцтва: 10.12.2010 року.
Наведене підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг віднсоно свідоцтва №132460.
/ а.с. 61 - 74 /
Так, підставою для звернення позивача до суду з вимогою про дострокове припинення в Україні дії свідоцтва України №132460 на знак для товарів і послуг 9, 35 та 37 класів МКТП є твердження позивача щодо того, що даний знак не використовується відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після його реєстрації 10.12.2010 року, тобто протягом більше чотирьох років в Україні відносно зазначених вище товарів та послуг, щодо яких він отримала правову охорону.
Відповідно до ч.4 ст.16 вище приведеного Закону використанням знаку для товарів і послуг в Україні визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); - застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстрований; - застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Тобто, обов'язковою умовою використання знака є його використання як безпосередньо для товарів, для яких знак зареєстрований, так і застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
З цього випливає, що належними доказами такого використання є докази, здатні підтвердити або наявність/присутність товарів, маркованих таким знаком на ринку України, або застосування знака в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет і саме для впровадження зазначених товарів у господарський (комерційний) обіг.
Заперечуючи проти позову, відповідачі надали суду низку доказів використання зареєстрованого знака щодо послуг 9, 35 та 37 класів МКТП:роздруківки з сайту, копії рахунків-фактури, довідку ТОВ «Телерадіокомпанія «Андсер» на підтвердження демонстрації телевізійних реклам, копію договору оренди, гарантійних талонів, сертифікатів, фото магазинів «NAVISTAR», газет і т.д.
Крім того, відповідачами в судовому засіданні в присутності сторін був продемонстрований диск з рекламником роликом магазину «NAVISTAR» у м.Одесі, рекламою товарів, у тому числі навігаторів «NAVISTAR», приведенням їх ціни та характеристик, з повідомленням про акцію до Нового 2013 року.
Інформація з даного відеоролика в бумажному варіанті надана відповідачами до матеріалів справи.
/а.с.86 - 151 /
За змістом ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Таким чином, суд вважає надані відповідачами в обгрунтування використання зареєстрованого знака на території України докази як належні.
Після наданих відповідачами заперечень на позов та доказів використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 132460, представник позивача погодився з тим, що надані докази підтверджують використання тільки для частини послуг 35 та 37 класів МКТП, однак не підтверджують його використання для всіх товарів 9 класу МКТ.
В якості доказів такого невикористання послався на інформацію ТОВ»Агенство корпоративних новин», згідно з якою товари, в назві яких містилися слова «Navistar», «Навистар» або «Навістар», які ввозилися/вивозилися/ на/з території України в період з 2000 по 2014 рік, які можна віднести до 9 класу МКТП,відсутні.
Крім того, зазначив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підпримців компанії, в найменуванні яких є такі слова,відсутні,.
В мережі Інтернет торговельна марка «NAVISTAR» згадується лише в контексті навігаторів у каталогах Інтернет-магазинів « Mob.ua», «Avtozvuk.ua» та «Rozetka. ua», однак у продажу такі навігатори відсутні протягом тривалого часу.
Зазначив також,що згадування торговельної марки «NAVISTAR» в контексті 9 класу МКТП в друкованих та елктронних ЗМІ відсутнє, і протягом 2008-2015 років товари, в назві яких є слова «Navistar», «Навистар» або «Навістар» на телебаченні, радіо, друкованій та зовнішній рекламі не рекламувалися.
Представник позивача послався також на інформацію Мінекономрозвитку України,згідно з якою прилади, марковані знаком для товарів і послуг «NAVISTAR» до Державного реєстру та сертифікати затвердження типу ЗВТ, сертифікати відповідності ЗВТ та свідоцтва про визнання затвердження типу ЗВТ не видавалися.
Цим же листом повідомлено, що прилади, марковані торгівельною маркою «NAVISTAR», з 25.05.2012 року по 25.05.2015 року в Реєтрі держаної системи сертифікації не зареєстровані.
/ а.с.201 - 213 /
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.
З точки зору даної норми закону підставою для дострокового припинення дії свідоцтва України є невикористання торговельної марки в Україні протягом трьох років від дати її реєстрації або від іншої дати після такої реєстрації.
Невикористанням торговельної марки є відсутність на ринку України товарів та/або послуг, маркованих нею, невикористання зареєстрованої торговельної марки протягом визначеного законом трирічного строку та відсутність поважних причин такого невикористання.
При цьому обов'язок з доказування наявності поважних причин невикористання торговельної марки покладено на власника торговельної марки.
Суд вважає, що надані представником позивача докази в цій частині не є беззаперечним свідченням невикористання знаку щодо товарів 9 класу МКТП в розумінні вимог ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
В той же час, надані відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2докази, приведені вище, свідчить про те, що продукція під спірним позначенням введена в цивільний оборот та реалізується споживачам.
Крім того, продукція під спірними позначеннями рекламується та пропонується до продажу через мережу Інтернет .
Надані відповідачами роздруківки із сайту, які зареєстровані та використовуються відповідачами, містять зображення продукції, маркованою спірними позначеннями, та підтверджує, що товар введено в цивільний оборот.
Виходячи з цього, суд вважає, що оспорюваний позивачем знак використовується відповідачами в Україні, що узгоджується з вимогами ч.4 ст. 18 Закону.
Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 18 Закону України « По охорону прав на знаки для товарів і послуг» дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.
Тобто, з точки зору даної норми закону для задоволення позову про дострокове припинення дії свідоцтва достатньо того, що власник оскаржуваного свідоцтва на знак не подасть доказів його використання або доказів, що підтверджують наявність поважних причин неможливості використання ним знака.
З огляду на це, судом в першу чергу мають досліджуватись не докази невикористання знака власником свідоцтва, подані позивачем, а докази того, що знак використовується або не використовується з поважних причин, які на свій захист повинні надати відповідачі, як власники оскаржуваного свідоцтва.
З врахуванням викладеного вище, наданих відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доказів використання оспорюваного позивачем знака, суд вважає, що надані представником позивача докази не свідчать про те, що відповідачі більше трьох років не здійснювали дій, які які ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» кваліфікуються як використання знака.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, ч. 2 ст. 497, 1109, 1113, 1114 ЦК України, ст. ст. 1,16, 17,18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В позові Навістар, Інк / Navista, Inc./ до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 132460 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку
для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Суддя