ун. № 759/17134/14-к
пр. № 1-кп/759/62/15
17 вересня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі -ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження, внесене 30.05.2014р. до ЄРДР за №12014100080004562 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Плоска, Ружинського району, Житомирської обл., громадянки України, українки, освіта середня, працюючої в СЗШ №253 на посаді заступника директора по господарській частині, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпіла - ОСОБА_7 ,
представник потерпілої - ОСОБА_8
захисник - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачена - ОСОБА_4 ,
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 29.05.2014 року, приблизно о 07.30 годині, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин, спровокувала словесний конфлікт зі своєю свекрухою ОСОБА_7 . В ході даного конфлікту ОСОБА_4 , відчуваючи до ОСОБА_7 раптово виниклу неприязнь, взяла в руки стілець, яким умисно нанесла декілька ударів по ногах ОСОБА_7 , після чого, взяла гумовий тапок та продовжила умисно наносити ним удари по тулубу ОСОБА_7 , заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді: синців: на тильно- ліктьовій поверхні правого передпліччя у верхній, середній та нижніх третинах - 3, на тильно-променевій поверхні лівого передпліччя у нижній третині, на тильній поверхні його у середній третині, по одній косо- горизонтальній лінії - 2, на тильно-ліктьовій поверхні лівого передпліччя у нижній третині - 1, на зовнішньо-задній поверхні лівої гомілки у верхній та середній третинах - 1, в аналогічній ділянці правої гомілки косо-вертикально - 2, на передньо-боковій поверхні черевної стінки на рівні пупка та нижче від нього між правою передньо-пахвовою лінією та передньою серединною лінією тіла - 3; саден: на тильній поверхні правого передпліччя у нижній третині, на фоні вищевказаного синця, -2, які згідно висновку судово- медичної експертизи №1438 від 02.06.2014р. відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується за ч.1 ст.125 КК України, а саме в умисному заподіянні ОСОБА_7 легкого тілесного ушкодження.
Згідно з правилами п.1 ч.1 ст.477 КПК України, кримінальне провадження щодо злочину, передбаченого ст.125 КК України, відноситься до категорій кримінальних проваджень, які здійснюються у формі приватного обвинувачення.
Потерпіла ОСОБА_7 підтримала обвинувачення в суді, у зв'язку з чим набула всіх прав сторони обвинувачення під час судового розгляду.
Згідно з вимогами ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України не визнала та суду показала, що 29.05.2014р. о 8.30 - 8.40год. зайшла в квартиру АДРЕСА_2 , в якій вона не проживає, однак має право спільної часткової власності. З свекрухою ОСОБА_7 у них почалась сварка з приводу користування квартирою, після чого вона приблизно через 5-7хв. пішла. Потерпілу не ображала і не била. З приводу синців у потерпілої може пояснити, що у потерпілої приблизно 10-12 років тому був рак шкіри, а також були інші захворювання, в тому числі і гангрена ноги, внаслідок чого ампутований палець, а тому з урахуванням її віку та стану здоров'я синці могли виникнути на побутовому грунті, а заява до міліції - це виключно бажання помсти її колишнього чоловіка.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що ОСОБА_4 є її колишньою невісткою, з якою у неї протягом багатьох років склались погані відносини. В даний час вона проживає у сина в м.Києві та займає одну з кімнат у квартирі. 29.05.2014р. приблизно о 07.00-07.30год. до квартири зайшла її невістка ОСОБА_4 та запитала де знаходиться її син. Потім обвинувачена схопила табуретку, кинула її об підлогу, схопила її за руки та кинула на ліжко, внаслідок чого вона вдарилась головою об бильце ліжка, потім ніжками від табурета завдала одного удару по обох ногах та залишила квартиру. Такі дії обвинуваченої спричинили синці на руках та ногах. Через деякий час прийшов її син ОСОБА_11 , який звернувся до міліції, а в подальшому лікарі зняли побої. Потерпіла вважає неможливим примирення з обвинуваченою, оскільки між ними тривалий час склались погані відносини.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що обвинувачена ОСОБА_4 є його колишньою дружиною, а потерпіла ОСОБА_7 - матір. З колишньою дружиною у нього неприязні відносини, в тому числі між ними виникали конфлікти з приводу користування квартирою. Вранці 29.05.2014р. він прийшов до квартири АДРЕСА_2 та побачив синці на тілі матері, яка сказала, що приходила обвинувачена та побила її. Він звернувся до міліції, а потім експерт зафіксував тілесні ушкодження. Обставини конфлікту йому відомі за слів потерпілої.
Як доказ вини обвинуваченої ОСОБА_4 суду надано висновок експерта №1438 від 02.06.2014р., в якому експертом перераховано виявлені тілесні ушкодження при проведенні судово-медичної експертизи (а.с.30-32). Експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердила свій висновок, при цьому вказала, що експертиза проводилась виключно на підставі постанови слідчого, вихідними даними стали пояснення потерпілої та її безпосередній огляд.
Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч.1 ст.337 КПК України, згідно з яким, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення в частині обставин вчинення кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акта обвинувачується в тому, що «вона взяла в руки стілець, яким умисно нанесла декілька ударів по ногах ОСОБА_4 , після чого взяла гумовий тапок та продовжила умисно наносити ним удари по тулубу ОСОБА_7 , заподіявши останній тілесні ушкодження».
Як вбачається із висновку експерта №1438 від 02.06.2014р., потерпіла експерту вже зазначила про те, що «29.05.2014р. приблизно о 07.30 невістка ОСОБА_4 наносила удари дерев'яною табуреткою по ногах, схопила за руки, штовхнула, потерпіла впала на ліжко, вдарилась головою о бильце, штовхала руками в груди, живіт, хапала за руки».
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , на яку покладено обов'язок доказування, показала, що ОСОБА_4 схопила її за руки та кинула на ліжко, внаслідок чого вона вдарилась головою об бильце ліжка, потім ніжками від табурета била неодноразово по ногах, а в подальшому зазначила про те, що ніжками табурета завдала тільки одного удару по обох ногах.
Таким чином, на думку суду, пред'явлене обвинувачення, показання потерпілої в судовому засіданні в сукупності з висновком експерта викликають сумніви в частині завдання обвинуваченою легких тілесних ушкоджень потерпілій 29.05.2014р., оскільки містять суттєві розбіжності та протиріччя в обставинах, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Показання потерпілої в судовому засіданні не можуть бути прийняті судом як прямий доказ вини обвинуваченої ОСОБА_4 , так як потерпіла є зацікавленою особою і в неї протягом тривалого часу існують неприязні відносини з невісткою.
Також, відомості про злочин внесено до ЄРДР 30.05.2014р., судово-медична експертиза проведена 02.06.2014р., тобто через п'ять днів після подій, а тому зафіксовані травми могли бути отримані за інших обставин. Показання свідка ОСОБА_11 є показаннями з чужих слів і відповідно до ст.97 КПК України не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими, крім того у нього також виникли неприязні відносини з колишньою дружиною ОСОБА_4 . Відтак, достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 не встановлено, а вищезазначені докази суд визнає неналежними та не може покласти їх в основу обвинувального вироку.
У відповідності до положень ст.62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченої ОСОБА_4 до заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Відтак, ОСОБА_4 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватою та виправдати.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України та виправдати у зв'язку за недоведеністю вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя :