09.09.2015 року Справа № 912/3691/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О (зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження голови суду від 09.09.2015 р. ),
секретар судового засідання Петровська А.В.,
за участю прокурора Пономаренко А.Є., посвідчення № 023761 від 20.12.2013 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2015 р. у справі
за позовом прокурора Олександрівського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області
до відповідача - 1 Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області,
відповідача-2 державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь",
відповідача-3 товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елітне насіння"
про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2015 р. у даній справі (суддя Коваленко Н.М.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 25.03.2012 року, укладений між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", зареєстрований 23.05.2012 року відділом Держкомзему у Олександрівському районі за № 352050004002846. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елітне насіння" повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 15,9683 га пасовищ на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520583500:02:000:9027 вартістю 64 712,00 грн. у придатному для використання стані шляхом припинення на ній господарської діяльності та складанні акту прийому-передачі земельної ділянки. Стягнуто з Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь Державного бюджету України - 1 218,00 грн. судового збору. Стягнуто з державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" на користь Державного бюджету України - 1 218,00 грн. судового збору.
Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що договір оренди землі від 25.03.2012р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено з порушенням вимог ст.ст.116,124 ЗК України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".
Не погодившись з даним рішенням, Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі; стягнути з позивача на користь скаржника суму судового збору за подання апеляційної скарги 1218,00 грн.
На думку скаржника, судом першої інстанції не враховано те, що державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" знаходиться на стадії санації та вказана земельна ділянка передана в користування саме для виконання плану санації.
Скаржник вважає, що з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", прийнята судом ухвала від 02.02.2011 р. по справі № 11/49 про затвердження плану санації превалює над будь-якими ухвалами, рішеннями, постановами та розпорядженнями інших установ та організацій.
У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду залишити без змін.
Прокурор зазначає, що спірний договір оренди землі укладено за відсутністю дійсного рішення (розпорядження), а тому цій договір не відповідає приписам ст.ст.116,124 ЗК України та ст.16 Закону України "Про оренду землі". Доводи скаржника щодо пріоритету у застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до вказаних правовідносин вже були предметом розгляду справи № 912/1617/14, тому в вказані обставини відповідно до вимог ст.35 ГПК України не доказуються.
Позивач, відповідач 1 та відповідач 3 відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представників сторін.
Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП "СГП "Промінь" від 01.02.2012 року № 90-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду до закінчення процедури санації ДП "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності (запасу та резерву) сільськогосподарського призначення на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області та надано відповідачу 2 в оренду земельні ділянки загальною площею 1763,8484 га, в тому числі: 1181,7628 га ріллі та 582,0856 га пасовищ. Визначено, що договір оренди укласти та зареєструвати в місячний термін, в разі невиконання розпорядження у вказаний термін, розпорядження втратить чинність.
На підставі зазначеного розпорядження між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" (орендар) укладено договір оренди землі від 25.03.2012 р., зареєстрований відділом Держкомзему у Олександрівському районі 23.05.2012 р. за № 352050004002846, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 15,9683 га пасовищ на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520583500:02:000:9027 вартістю 64712,00 грн.
Пунктами 9,11 цього договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1941,36 грн. в рік на рахунок Красносілківської сільської ради. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 161,78 грн.
За п.п.18, 20 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення та у 3 денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання передачі.
Договір діє з моменту реєстрації і до закінчення процедури санації, яка введена ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007р. по справі 11/49 (31.12.2018 року), з правом пролонгації у разі продовження за рішенням господарського суду терміну санації або відновлення платоспроможності з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно проекту землеустрою. (п.8 договору).
19.07.2012 р. між державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елітне насіння" (суборендар) укладено договір суборенди, зареєстрований відділом Держкомзему у Олександрівському районі 19.07.2012 р. за № 352050004003214, за умовами якого орендар передав суборендарю в строкове платне користування спірну земельну ділянку.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011р. у справі №11/49 про банкрутство державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" затверджено план санації боржника. Розділом 3.3 плану санації передбачено перелік заходів санації ДП "СГП "Промінь", серед яких відновлення та стабілізація виробничо-господарської діяльності боржника шляхом його участі у спільній виробничій діяльності з інвестором та кредиторами. До виконання зобов'язань боржника перед кредиторами залучено інвестора - закрите акціонерне товариство торговий дім "Елітне насіння", який взяв на себе зобов'язання з погашення заборгованості боржника перед кредиторами в обсязі 4 438 923 грн., у тому числі в обмін на право на укладення договору про спільну сільськогосподарську діяльність терміном 25 років, який є складовою частиною плану санації.
У згаданій ухвалі зазначено, що Державний департамент з питань банкрутства для прийняття рішення про їх погодження вважає, що запропонований план санації державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" може бути затверджений господарським судом Кіровоградської області за умов укладення в процедурі санації договорів оренди з дотриманням чинного законодавства. При виконанні плану санації ДП "СГП "Промінь" керуючому санацією боржника необхідно дотримуватись, серед іншого, законодавства з питань відчуження державного майна.
Отже, ухвалою господарського суду від 02.02.2011 р. чітко визначено, що договори оренди повинні бути укладенні з дотриманням норм чинного законодавства.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами.
В пункті 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. N6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що з урахуванням положень статті 3 ЗК України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Порядок укладення договору оренди землі наведений в ст. 16 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. №161-ХІУ. В редакції на час укладення спірного договору оренди землі від 17.02.2011р., укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
За ч.1 і ч. 2 ст. 116 ЗК України (в редакції на час укладення спірного договору), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
За приписами п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999р. №586-ХІУ (із змінами і доповненнями) і ст. 17 ЗК України (в редакції на час укладення спірного договору оренди), розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом належало до повноважень місцевих державних адміністрацій.
Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для: сільськогосподарського використання (ч. 3 ст. 122 ЗК України в редакції від 23.02.2012р.)
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції на час укладення спірного договору) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки
Відповідно до ч. 2 ст. 125 ЗК України (в редакції на час укладення спірного договору), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 5 ст. 126 ЗК України).
З урахуванням наведеного, єдиною підставою для укладення договору оренди земельної ділянки є наявність рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду.
За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2014 р. у справі №912/1617/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 р., визнано недійсним розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП СГП "Промінь" від 01.02.2012 р. № 90-р. Визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 25.03.2012р., укладений між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", зареєстрований 23.05.2012 р. відділом Держкомзему у Олександрівському районі за № 352050004002821. Зобов'язано закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Елітне насіння" повернути Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області земельну ділянку площею 148,9271 га ріллі на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520583500:02:000:9002 вартістю 1 685 260 грн. у придатному для використання стані шляхом припинення на ній господарської діяльності та складанні акту прийому-передачі земельної ділянки.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2015 р. згадані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2014 р. у справі №912/1617/14 в частині визнання недійсним розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.02.2012 року №90-р. мотивовано посиланням на те, що розпорядження голови Олександрівської райдержадміністрації від 01.02.2012 р. № 90-р прийнято з порушенням вимог ст. 22 Закону України "Про землеустрій", ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. 123 ЗК України та п. 3 "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", без обов'язкового позитивного висновку експертизи, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, пунктом 3 цього розпорядження було встановлено місячний термін для укладення та реєстрації договору оренди та визначено що в разі невиконання розпорядження у вказаний термін, розпорядження втратить чинність.
За ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Отже, факти встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2014 р. у справі №912/1617/14 мають преюдиційне значення для вирішення даного спору.
Спірний договір оренди землі було укладено лише 25.03.2012 р., з порушенням строку встановленого п.3 розпорядження голови Олександрівської райдержадміністрації від 01.02.2012 р. № 90-р, тобто за відсутністю чинного розпорядження про надання земельної ділянки в оренду.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що договір було укладено ще у 2008р. на підставі відповідного рішення і на виконання плану санації, а не на підставі розпорядження 2012 р., оскільки згідно розпорядження від 01.02.2012р. № 90-р визначено новий проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, а підставою для укладання спірного договору оренди землі було саме згадане розпорядження.
Крім того, договір оренди землі у 2008 році був укладений на підставі розпорядження Голови Олександрівської райдержадміністрації від 18.01.2008р. № 33-р "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", тобто в порушення чинного законодавства за відсутності відповідного проекту землеустрою.
Зазначені документи за вимогами ст.15 Закону України "Про оренду землі" є невід'ємною частиною договору оренди землі.
Твердження скаржника про те, що у 2012 р. відбулось переукладення договору оренди землі безпідставне, оскільки наведене не відповідає приписам ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в разі закінчення строку договору) або, якщо є необхідність внесення змін до договору, відповідно до приписів ст. 188 ГК України, ст. 654 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі".
Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Спірний договір оренди було укладено сторонами з порушенням процедури, передбаченої статтею 124 ЗК України; вимоги про повернення земельної ділянки є похідними від вимог про визнання недійсним договору оренди землі, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника щодо необхідності застосування спірних відносин Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів, враховуючи таке.
Конституцією України всі закони мають однакову юридичну силу. Одним із проблемних питань, яке виникає під час застосування деяких нормативно-правових актів, є так звана колізія норм права, чи колізія законів (від лат. зіткнення). Колізія законів - розходження змісту (суперечність) двох або більше формально діючих нормативних актів, виданих з одного й того ж питання, тобто регулюють однакові правовідносини, але по-різному.
Міністерство юстиції України в листі від 26.12.2008р. №758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" звернула увагу на те, що колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
Предметом розгляду даної справи є вирішення питання відповідності укладення договору оренди землі нормам чинного законодавства. Правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, до того ж спірна земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з особливим правовим режимом, який визначається також земельним законодавством.
Крім того, ухвала господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011р. у справі №11/49 містить застереження щодо укладання договорів оренди під час процедури санації відповідно до чинного законодавства.
Законом України від 13.05.2014р. №1258-VІІ виключено частину 2 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка проголошувала пріоритет цього Закону перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 14.05.2015 р. у справі № 912/1617/14
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -
В задоволенні апеляційної скарги державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" відмовити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2015 р. у справі №912/3692/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Постанова складена в повному обсязі 14.09.2015 р.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді І.М.Науменко
І.О.Вечірко