Справа № 296/2060/13-ц
2/296/1540/13
"09" квітня 2013 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Анциборенко Н.М.,
при секретарі Світко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Обрядове» Житомирської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Обрядове» Житомирської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок та майно відповідача на суму позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.ст.151-153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України (Постанова № 9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Одним із видів забезпечення позову відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. При цьому, згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Суд вважає, що підстави для накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу на суму позовних вимог, а також на грошові кошти відповідача відсутні, оскільки у зв'язку з відсутністю відомостей про належне відповідачу на праві власності рухоме і нерухоме майно, його місцезнаходження та вартість, а також про розмір грошових коштів на зазначеному в заяві банківському рахунку, накладення арешту може бути не співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки може значно перевищувати суму заявлених вимог. Крім того, відсутні достатні підстави вважати, що неприйняття заходів по забезпеченню позову може затруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151, 152 ЦПК України,-
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н. М. Анциборенко