09.09.2015 р. Справа № 914/2466/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Ві Ес Банк", м.Львів
до відповідача Приватного підприємства "Шива", м.Львів
за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Спорт-Еталон", м.Київ
про звернення стягнення на предмет застави
За участю представників сторін:
від позивача Бігун З.В. - представник (довіреність №727 від 20.06.2014р.);
від відповідача Сухоцький М.П. - представник (довіреність № 17/С від 05.08.15);
від третьої особи не з'явився.
У провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" до Приватного підприємства "Шива" за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Еталон" про звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою суду від 24.07.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.09.2015р.
12.08.2015р. представником позивача подано заяву (вх.№33948/15) про залишення позову без розгляду в частині звернення на предмет застави. Проте, 13.08.2015р. представник позивача подав заяву (вх.№34016/15), в якій просить суд заяву (вх.№33948/15) про залишення позову без розгляду в частині звернення на предмет застави вважати помилково надісланою.
Представник позивача позовні вимоги підтримав відповідно до поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№4000/15), просив позов задоволити з підстав зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі подав клопотання (вх.№38054/15) про долучення документів до матеріалів справи. Крім того представник позивача просив забезпечити позов з підстав викладених у клопотанні про забезпечення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, однак вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду від 24.07.2015р. не виконала, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомила.
Щодо поданого позивачем клопотання про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
У клопотанні про забезпечення позову позивач просить зобов'язати ДВС накласти арешт на всі поточні та вкладні рахунки Приватного підприємства "Шива", які відкриті в усіх банківських установах України, та будуть відкриті в майбутньому в розмірі 4 204 318,00 грн., зокрема:
- р/р 2610534116765 відкритого в ПАТ "Діамантбанк" МФО 320854;
- р/р 26004300003983 відкритого в ПАТ "Діамантбанк" МФО 320854;
- р/р 2600401592652 відкритого в ПАТ "Діамантбанк" МФО 325365;
- р/р 260060000012914 (валюта дол.США) відкритого в ПАТ "ВіЕс Банк" МФО 19358632;
- р/р 26006000012914 (валюта гривня) відкритого в ПАТ "ВіЕс Банк" МФО 19358632;
- р/р 26007000011806 (валюта дол.США) відкритого в ПАТ "ВіЕс Банк" МФО 19358632;
- р/р 26007000011806 (валюта гривня) відкритого в ПАТ "ВіЕс Банк" МФО 19358632.
Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує наступним. Зокрема позивач стверджує, що відповідач:
- навмисно не здійснює виконання зобов'язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування;
- є недобросовісним боржником, оскільки у будь-який спосіб ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього кредитним договором, не реагує у встановлений чинним законодавством та умовами вищезазначеного кредитного договору термін на письмові звернення банку;
- має намір здійснити відчуження належного йому майна з метою уникнення виконання своїх зобов'язань перед позивачем;
- отримує від орендарів грошові кошти, майнові права на отримання яких є предметом застави, в інший спосіб ніж на поточний рахунок в національний валюті заставодавця, відкритий у ПАТ "ВіЕс Банк" після отримання зазначених коштів (близько 4 орендні платежі) не перераховує їх на поточний рахунок відкритий у ПАТ "ВіЕс Банк" для погашення тіла та відсотків за користування кредитними коштами;
- створив два фіктивні позови з метою виведення коштів із поточних рахунків.
Дані обставини, на думку позивача, свідчать про ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань.
Пунктом 10 частини 1 статті 65 ГПК України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в межах підготовки справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно із п.1 ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу.
Розглянувши подане позивачем клопотання про забезпечення позову, уточнення до клопотання про забезпечення позову та додані матеріали, враховуючи предмет позову, суд дійшов висновку, що позивачем документально не підтверджено обставин на які він посилається.
Зокрема із поданих матеріалів суд не вбачає, що відповідач навмисно не здійснює виконання зобов'язань за кредитним договором, є недобросовісним боржником та має намір здійснити відчуження належного йому майна з метою уникнення виконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Також не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи твердження позивача, що відповідач отримує від орендарів грошові кошти, майнові права на отримання яких є предметом застави.
Крім того, долучені до матеріалів справи копії рішення Сихівського районного суду міста Львова та рішення господарського суду Львівської області не підтверджують того, що відповідачем створено два фіктивні позови з метою виведення коштів із поточних рахунків.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню.
Крім того, в судовому засіданні представниками позивача та відповідача подано спільне клопотання (вх. №4016/15) про продовження строку розгляду спору у відповідності до ст.69 ГПК України.
Згідно вимог ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Суд, розглянувши клопотання представників сторін про продовження строку вирішення спору, прийшов висновку підставності його до задоволення.
На підставі вищенаведеного, враховуючи неявку представників відповідача та третьої особи в судове засідання, для надання можливості сторонам та третій особі виконати вимоги ухвал суду в повному обсязі, з метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, керуючись ст.ст. 33, 34, 66, 67, 69, 77, 86 ГПК України, суд -
1. У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
2. Продовжити строк розгляду спору до 06.10.2015р.
3. Розгляд справи відкласти на 30.09.15р. до 11:45 год.
4. Позивачу - виконати вимоги попередньої ухвали суду у повному обсязі; явка повноважного представника обов'язкова.
5. Відповідачу - надати нормативно та документально обґрунтований відзив, докази в підтвердження обставин викладених у ньому; докази перебування в Єдиному державному реєстрі станом на дату подання позовної заяви до господарського суду Львівської області; у випадку виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором повністю або частково, надати належні докази (платіжні доручення або виписки банку); провести звірку взаєморозрахунків, підписаний обома сторонами акт звірки надати суду; вжити заходів для добровільного врегулювання спору; явка повноважного представника обов'язкова.
6. Третій особі - надати нормативно та документально пояснення по суті спору, докази в підтвердження обставин викладених у ньому; явка повноважного представника обов'язкова.
Суддя Петрашко М.М.