ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.09.2015Справа №910/18695/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»
про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3502,84 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися.
Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - відповідач) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3502,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №97737Га/13к-03 від 18.04.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "TOYOTA", реєстраційний номер АА0275КО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 порушено провадження у справі №910/18695/15, розгляд справи призначено на 07.09.2015.
27.07.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Сторони в засідання господарського суду 07.09.2015 своїх представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 07.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
18.04.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», як страховиком, та Джуваго Юрієм Юрійовичем, як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №97737Га/13к-03, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "TOYOTA", реєстраційний номер АА0275КО.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є страхувальник.
Строк дії договору встановлено з 22.04.2013 до 21.04.2014.
14.10.2013 о 15 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Татарській, 38, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки "TOYOTA", реєстраційний номер АА0275КО, та автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номер АА6364КТ, а саме: Сотніков В.Ю. здійснив стоянку автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер АА6364КТ, при цьому не вжив заходів, щоб не допустити самовільних рух, внаслідок чого автомобіль покотився та здійснив зіткнення з автомобілем марки "TOYOTA", реєстраційний номер АА0275КО, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2013 у справі №761/27466/13-п встановлено порушення Сотніковим Вадимом Юрійовичем вимог п. 15.12 Правил дорожнього руху України, Сотнікова В.Ю. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та зроблено йому усне зауваження.
15.10.2013 власник застрахованого автомобіля марки "TOYOTA", реєстраційний номер АА0275КО, звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, в якій просив виплатити відшкодування згідно умов страхування на СТО - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосаміт ЛТД" для здійснення ремонту.
Згідно з рахунком-фактурою №С-00049671 від 19.10.2013, складеним СТО - ТОВ "Автосаміт ЛТД", вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "TOYOTA", реєстраційний номер АА0275КО, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5292,84 грн. з ПДВ.
У відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №97737Га/13к-03 від 18.04.2013, позивач склав страховий акт №1.001.13.15188/VESKO37299 від 21.10.2013, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки "TOYOTA", реєстраційний номер АА0275КО, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4502,84 грн.
На підставі складеного страхового акту №1.001.13.15188/VESKO37299 від 21.10.2013 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 4502,84 грн. на рахунок СТО - ТОВ "Автосаміт ЛТД", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №66059 від 22.10.2013.
За фактом здійснення ремонту автомобіля марки "TOYOTA", реєстраційний номер АА0275КО, Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосаміт ЛТД" складено акт виконаних робіт №2013026532 від 23.10.2013 на суму 5292,84 грн. з ПДВ.
Представник позивача звертався до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» із заявою про регресні вимоги вих. №СУ/37299/3 від 10.02.2014, в якій просив сплатити суму страхового відшкодування у розмірі 4502,84 грн.
У свою чергу, відповідач листом вих. №10843 від 28.11.2014 повідомив представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», що сума страхового відшкодування буде перерахована, однак виплату так і не здійснив.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen», реєстраційний номер АА6364КТ, яким спричинено ДТП, належить Сотнікову Вадиму Юрійовичу та знаходився під його керуванням.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина Сотнікова В.Ю. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Volkswagen», реєстраційний номер АА6364КТ, відшкодовується ним як власником цього транспортного засобу.
Цивільно-правова відповідальність Сотнікова В.Ю., як власника автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер АА6364КТ, застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія", згідно з Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (полісом) №АВ/1211413, який діяв на момент ДТП (14.10.2013).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (поліс №АВ/1211413) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як зазначалося вище, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Отже, визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в сумі 4502,84 грн. (на підставі рахунку особи, яка здійснювала ремонт) на користь страхувальника за договором добровільного страхування не суперечить вимогам ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникли за Договором добровільного страхування наземного транспорту №97737Га/13к-03 від 18.04.2013, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.
При цьому, доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП є платіжне доручення №66059 від 22.10.2013.
Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах викладено в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "TOYOTA", реєстраційний номер АА0275КО, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 5292,84 грн. з ПДВ, а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача (4502,84 грн.), а також визначені полісом №АВ/1211413 розміри лімітів відповідальності (50000,00 грн.) та франшизи (1000,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3502,84 грн.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вулиця Борщагівська, будинок 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в сумі 3502 (три тисячі п'ятсот дві) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 14.09.15
Суддя О.А. Грєхова