Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26
Іменем України
"25" серпня 2015 р. Справа № 911/3241/15
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Хіт Технологія», м. Запоріжжя
до Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів
про стягнення 745008,45 грн.
за участю представників:
позивача:Живиця О.О. - дов. від 20.07.2015
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Хіт Технологія» (далі - позивач) до Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач) про стягнення 745008,45 грн., з яких 399818,37 грн. основний борг, 306148,38 грн. інфляційні втрати, 39041,71 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 19.07.2012 № 544 щодо здійснення розрахунку за поставлений згідно видаткової накладної від 20.07.2012 № РН-0000641 товар, у строк визначений договором.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 19.07.2012 № 544 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався поставити відповідачу - покупцеві оцинковані елементи бар'єрного огородження (надалі - продукція) в кількості та найменуванні, як визначено в п. 1.2 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього вказану грошову суму відповідно до умов викладених в цьому договорі.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, кількість, вага одиниці, загальна вага, вартість продукції наведені в таблиці.
Згідно п. 3.1 договору загальна вартість договору складає 416515,32 грн., крім того ПДВ 83303,05 грн., разом з ПДВ 499818,37 грн.
Розрахунки за даним договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України на підставі рахунку-фактури постачальника (п. 3.2 договору).
Пунктом 3.3 договору визначено, що покупець здійснює оплату 100% вартості продукції протягом 30 днів з дати поставки продукції.
Договір набуває чинності з дати його підписання та діє строком до 31.12.2012. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли, але не були виконані на дату закінчення цього договору, а також від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (п. 7.1 договору).
На виконання умов договору позивач по видатковій накладній від 20.07.2012 № РН-0000641 на суму 499818,37грн. поставив відповідачу товар, а останній його отримав на підставі довіреності від 20.07.2012 № 421. Зазначені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар повністю не розрахувався, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 399818,37 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 399818,37 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 399818,37 грн. заборгованості за поставлений товар.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за період прострочення з 20.08.2012 по 14.07.2015 складають 306148,38 грн., 3% річних з простроченої суми за період прострочення з 20.08.2012 по 14.07.2015 складають 39041,71 грн.
Відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року № 14 (далі - постанова) день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних втрат та пені.
При нарахуванні заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань, позивач включає день фактичної сплати суми заборгованості в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних втрат та 3% річних, що суперечить п. 1.9 вказаної постанови, у зв'язку з чим суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з врахуванням п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року № 14 та зазначених позивачем періодів нарахування інфляційних втрат та 3% річних, стягненню підлягають інфляційні втрати з простроченої суми в розмірі 306146,56 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 39000,63 грн. В решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат в розмірі 1,82 грн. та 3% річних в розмірі 41,08 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 399818,37 грн. основного боргу, 306146,56 грн. інфляційних втрат, 39000,63 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (07335, Київська обл., Вишгородський район, с. Демидів, ідентифікаційний код 05423018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Хіт Технологія» (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11-А, ідентифікаційний код 31676602) 399818 (триста дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 37 коп. основного боргу, 306146 (триста шість тисяч сто сорок шість) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 39000 (триста дев'ять тисяч) грн. 63 коп. 3% річних, 14899 (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 32 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті вимог суд відмовляє.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В. Подоляк
Дата підписання рішення 14.09.2015.