ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.09.2015Справа №910/21661/15
За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»
До Державного агентства резерву України
Про стягнення 129 166,21 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Яблонський Ю.А. представник за довіреністю № 514 від 01.01.15.;
Руденко С.О. представник за довіреністю № 17 від 01.01.15.
Від відповідача: Михайлюк А.З. представник за довіреністю № 1301/0/4-15 від 20.04.15.
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України (далі - відповідач) про стягнення 129 166,21 грн. за Договором № ПЗ/НР-03-01/НЮ-1744дч від 07.05.03. відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.15. порушено провадження у справі № 910/21661/15 та призначено її до розгляду на 10.09.15.
10.09.15. позивачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 10.09.15. позивач підтримав свої позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні 10.09.15. проти позову в усній формі заперечував, проте, письмового відзиву на позов не надав.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/21661/15.
В судовому засіданні 10.09.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07.05.03. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву України, правонаступником якого відповідно до Указу Президента України від 09.12.10. № 1085/2010 є Державне агентство резерву України (далі - комітет) та Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (далі - зберігач) був укладений договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № ПЗ/НР-03-01/НЮ-1744дч (далі - Договір).
Згідно з п. 1.2 Договору, комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з затвердженою номенклатурою у кількості та за вартістю згідно з актом форми № 1.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом усього терміну зберігання цінностей мобілізаційного резерву (п. 7.3 Договору).
Відповідно до умов Договору, зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву без користування ними зберігачем здійснюється на складських приміщеннях, майданчиках зберігача (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до умов Договору, зберігач зобов'язаний забезпечити належне зберігання цінностей і вести бухгалтерський облік на позабалансовому рахунку зберігача (п. 2.1 Договору), а комітет в свою чергу зобов'язаний відшкодувати зберігачу витрати на зберігання цінностей згідно з погодженим зведеним кошторисом витрат між зберігачем та комітетом у межах асигнувань, передбачених на ці цілі (п. 3.1 Договору).
Розділом четвертим Договору сторони погодили порядок проведення розрахунків, відповідно до якого:
4.1. Відшкодування витрат за зберігання цінностей визначається згідно щорічно погодженого комітетом зведеного кошторису витрат зберігача, який здійснює відповідальне зберігання цих Цінностей мобілізаційного резерву.
4.2. Кошторис розрахунку витрат на утримання цінностей, направлений зберігачем на погодження комітету, повинен бути розшифрований по всім статтям витрат, а також містити пояснювальну записку.
4.3. Зберігач надає держрезерву щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним, звіти про фактичні витрати за зберігання цінностей, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на утримання цінностей мобілізаційного резерву за встановленою формою.
4.4. Оплата витрат (з урахуванням податку на додану вартість) зберігачу за зберігання цінностей мобілізаційного резерву держрезервом здійснюється на підставі актів по відшкодуванню витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним кварталом.
4.5. Оплата робіт із закладення (поставки) цінностей до мобілізаційного резерву проводиться безпосередньо після отримання комітетом акта форми № 1.
Спір у справі виник в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором по оплаті витрат зберігача на утримання матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Стаття 946 Цивільного кодексу України передбачає, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Статтею 947 Цивільного кодексу України визначено, що витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.
Відповідно до ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприємствах, в установах і організаціях, спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Розміщення і будівництво на території України підприємств, установ, організацій та інших об'єктів системи державного резерву здійснюються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.
Відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2, п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532 сума витрат, що підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням вимог цього Порядку на кожен рік і сплачується пропорційними частками за узгодженням між Держрезервом та відповідальним зберігачем.
Відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держрезервом та відповідальним зберігачем за формою згідно з додатком 1, за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.
Між сторонами було підписано акт по відшкодуванню витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за перший квартал 2015 року на суму 82 023,83 грн. та акт по відшкодуванню витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за другий квартал 2015 року на суму 47 142,38 грн.
Витрати позивача, пов'язані із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву в рамках договору № ПЗ/НР-03-01/НЮ-1744дч від 07.05.03. за перший та другий квартали 2015 року на суму 129 166,21 грн., погоджену в актах, відповідачем не відшкодовані.
Оскільки строк оплати витрат на зберігання мобілізаційного резерву настав згідно умов п. 4.4 укладеного між сторонами Договору, і відповідач свого обов'язку щодо відшкодування вартості таких витрат не виконав, вимога позивача про стягнення з відповідача 129 166,21 грн. заборгованості за перший та другий квартали 2015 року по договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № ПЗ/НР-03-01/НЮ-1744дч від 07.05.03. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, ідентифікаційний код 37472392) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, б. 108; ідентифікаційний код 01073828) 129 166 (сто двадцять дев'ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 21 коп. основної заборгованості та 2 583 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 30 коп. судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.09.15.
Суддя Т.М. Ващенко