ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.09.2015Справа №910/18873/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"
про відшкодування витрат в розмірі 4121,23 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (далі - відповідач) витрат в розмірі 4121,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі Договору страхування наземного транспорту №458/12-Т/Дн від 27.07.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки «NISSAN», реєстраційний номер АН3783ІА, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 порушено провадження у справі №910/18873/15, розгляд справи призначено на 07.09.2015.
Позивач в судове засідання 07.09.2015 свого представника не направив, втім 11.08.2015 через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, а також документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Відповідач в засідання господарського суду 07.09.2015 своїх представників також не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 07.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.07.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування", як страховиком, та Перепелюковою Оксаною Анатолівною, як страхувальником, укладено Договір страхування наземного транспорту №458/12-Т/Дн, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «NISSAN», реєстраційний номер АН3783ІА.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є страхувальник.
18.08.2012 о 20 год. 00 хв. в м. Донецьк по пр. Б. Хмельницького, 83, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: Чишко О.А., керуючи автомобілем «ВАЗ-2105», реєстраційний номер Г2448ДО, виконуючи маневр зміни напрямку руху ліворуч, не переконався у безпеці своїх дій, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «NISSAN», реєстраційний номер АН3783ІА, під керуванням водія Чернікова Ф.О., в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 06.09.2012 у справі №0508/2461/2012 встановлено порушення Чишко Олегом Анатолійовичем вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, Чишко О.А. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.
20.08.2012 власник застрахованого автомобіля марки «NISSAN», реєстраційний номер АН3783ІА, звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за Договором страхування наземного транспорту №458/12-Т/Дн від 27.07.2012, в якій просив виплатити відшкодування згідно умов страхування на СТО - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Схід» для здійснення ремонту.
Згідно з рахунком-фактурою №GNF0002686 від 20.08.2012, виставленого власнику застрахованого транспортного засобу СТО - ТОВ «Алекс Схід», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «NISSAN», реєстраційний номер АН3783ІА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4621,23 грн. з ПДВ.
У відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням умов Договору страхування наземного транспорту №458/12-Т/Дн від 27.07.2012, позивач склав страховий акт №458/12-Т/Дн-1 від 28.08.2012, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «NISSAN», реєстраційний номер АН3783ІА, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4621,23 грн.
На підставі складеного страхового акту №458/12-Т/Дн-1 від 28.08.2012 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування", виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 4621,23 грн. на рахунок СТО - ТОВ «Алекс Схід», що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №6353 від 29.08.2012.
Позивач звертався до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" із претензією вих. №251114-0432/к від 25.11.2014, в якій просив перерахувати суму в розмірі 4621,23 грн., однак відповідач на вказану претензію відповіді не надав та збитки позивачу не відшкодував.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ВАЗ-2105», реєстраційний номер Г2448ДО - Чишко О.А. і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено в судовому порядку.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Чишко О.А., як особи, яка експлуатує автомобіль «ВАЗ-2105», реєстраційний номер Г2448ДО, на законних підставах, була застрахована відповідачем на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) №АВ/3478465.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом №АВ/3478465 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як зазначалося вище, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Отже, визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в сумі 4621,23 грн. (на підставі рахунку-фактури особи, яка здійснювала ремонт) на користь страхувальника не суперечить вимогам ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки, вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникли за Договором страхування наземного транспорту №458/12-Т/Дн від 27.07.2012, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.
При цьому, доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП є платіжне доручення №6353 від 29.08.2012.
Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах викладено в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «NISSAN», реєстраційний номер АН3783ІА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4621,23 грн. з ПДВ, а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача (4621,23 грн.), а також визначені полісом №АВ/3478465, розміри лімітів відповідальності (50000,00 грн.) та франшизи (500,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4121,23 грн.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м. Київ, площа Спортивна, будинок 3; ідентифікаційний код 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322) 4121 (чотири тисячі сто двадцять одну) грн. 23 коп. відшкодування страхових витрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 14.09.15
Суддя О.А. Грєхова