ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.09.2015Справа №910/19228/15
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київобленерго»
доПриватного акціонерного товариства «Лігобуд»
простягнення 52013 грн. 60 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Кошман В.О. - представник за довіреністю № 113 від 20.05.2015;
від відповідача: Савченко С.М. - представник за довіреністю № 02л від 19.01.2015.
27.07.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» про стягнення 52013 грн. 60 коп., з яких 49379 грн. 40 коп. основного боргу та 2634 грн. 20 коп. пені.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії № 482 від 02.04.2004 не сплатив позивачу вартість спожитої електричної енергії (активної та реактивної) за травень - червень 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 49379 грн. 40 коп. (46533 грн. 89 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 2845 грн. 51 коп. заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію). Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2634 грн. 20 коп. за загальний період нарахування з 01.04.2015 по 30.06.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 порушено провадження у справі № 910/19228/15 та справу призначено до розгляду на 07.09.2015.
У судовому засіданні 07.09.2015 представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку зі сплатою заборгованості у повному обсязі; надав усні пояснення по суті спору.
Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2015 подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі не заперечив.
У судовому засіданні 07.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
02.04.2004 між Відкритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Лігобуд» (яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Лігобуд») (споживач) укладено Договір на постачання електричної енергії № 482, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (протокол від 14.04.2014), Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» є новим найменуванням публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго», яке було створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 18.12.2003 року (протокол № 9).
Відповідно до пункту 2.2.3 Договору, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 2 "Порядок розрахунків" та Додатку № 4 "Зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії".
Відповідно до п. 2.2.4 Договору, споживач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком № 5 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».
Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених п.п 2.2.3, 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених Додатком № 2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставка НБУ, що діє на дату виникнення боргу, враховуючи дату фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Відповідно до п. 7.1 Договору, облік електроенергії, спожитої споживачем (Додаток 3.1 «Перелік об'єктів споживача, що живляться від мереж постачальника електричної енергії) здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. Уразі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо виставлення т експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунковим шляхом в установленому порядку.
Відповідно до п. 2 Додатку № 2 до Договору (Порядок розрахунків), щомісячно 20 числа згідно з Додатком № 4 до Договору направляється представник споживача у відділ збуту Бориспільського РЕМ за адресою: м. Бориспіль, вул. Ватутіна, буд. 71 для подання звіту про використану електроенергію споживачем за розрахунковий період, документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді та одержання рахунків на оплату.
Відповідно до п. 3 Додатку № 2 до Договору (Порядок розрахунків), споживач здійснює згідно платіжних доручень оплату авансового платежу за активну електроенергію, що споживатимуть струмоприймачі, які відносяться до аварійної (екологічної) броні в наступному після поточного періоді в 5-ти денний термін після дати, зазначеної в платіжному документі. Розмір авансового платежу визначається відповідно до обсягів електроенергії визначених актом аварійної і технологічної броні і зазначених у Додатку № 12 «Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключення».
Згідно з п. 3.2 Додатку № 2 до Договору (Порядок розрахунків), поточну плату за електроенергію, що споживатиметься в поточному періоді з зарахуванням сплаченого авансового платежу у розрахунковому періоді споживач здійснює у 100% розмірі від заявленої величини до 25 числа поточного періоду.
Всі кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії зараховує в погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення, з урахуванням графіків погашення заборгованості.
Додатком № 5 до Договору сторони визначили порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Судом встановлено, що за травень - червень 2015 року позивачем було нараховано відповідачу до сплати за спожиту активну електричну енергію за вказаний період грошові кошти у загальному розмірі 46533 грн. 89 коп., що відображено позивачем в акті звіряння розрахунків станом на 01.07.2015, рахунку-фактурі за активну електроенергію № 8168138231 від 22.06.2015 (сальдо на початок періоду - 23235 грн. 07 коп. та нараховано у червні 2015 року на активну енергію - 23298 грн. 82 коп.) та розрахунку суми заборгованості за використану електроенергію станом на 01.07.2015, які долучено позивачем до позовної заяви.
Крім того, судом встановлено, що за травень - червень 2015 року позивачем було нараховано відповідачу до сплати за перетікання реактивної енергії грошові кошти у загальному розмірі 2845 грн. 51 коп., що відображено позивачем в акті звіряння розрахунків станом на 01.07.2015, рахунку-фактурі за реактивні перетоки № 8168138231 від 22.06.2015 (сальдо на початок періоду - 1395 грн. 00 коп. та нараховано у червні 2015 року - 1450 грн. 51 коп.) та розрахунку суми заборгованості за використану електроенергію станом на 01.07.2015, які долучено позивачем до позовної заяви.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо постачання електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за електричну енергію не здійснив.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з оплати за спожиту електричну енергію, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2634 грн. 20 коп. пені за загальний період нарахування з 01.04.2015 по 30.06.2015.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За внесення платежів, передбачених цим договором з порушенням термінів, визначених в додатку № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу, враховуючи дату фактичної оплати ( п.4.2.1 Договору).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він відповідає передбаченим чинним законодавством порядку та способу нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» пені у розмірі 2634 грн. 20 коп. є обґрунтованими.
У судовому засіданні 07.09.2015 представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку зі сплатою заборгованості у повному розмірі та на підтвердження факту погашення боргу долучив до матеріалів справи відповідні платіжні доручення.
Так, з наданих відповідачем платіжних доручень вбачається, що 22.07.2015, тобто до дати звернення позивача з даним позовом до суду (позивач звернувся до суду 23.07.2015 відповідно до штампу поштового відділення на поштовому конверті), відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 23235 грн. 07 коп. за активну електричну енергію спожиту у травні 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 682 від 22.07.2015, та грошові кошти у розмірі 2200 грн. 37 коп. (1395 грн. 00 коп. за спожиту реактивну енергію у травні 2015 року та 805 грн. 37 коп. пені за травень 2015 року), що підтверджується платіжним дорученням № 683 від 22.07.2015, а також долученими представником позивача у судовому засіданні 07.09.2015 відомостями щодо надходження коштів від відповідача.
Таким чином, до дати звернення позивача із позовом до суду відповідач сплатив частину заборгованості за Договором, що становить 25435 грн. 44 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у позові в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» грошових коштів у розмірі 25435 грн. 44 коп., оскільки предмет спору був відсутній до дати звернення позивача до суду, а отже і права позивача не були порушені.
Разом з тим, як встановлено судом, решту частину боргу у розмірі 26578 грн. 16 коп. відповідач сплатив після звернення позивача з даним позовом до суду, а саме 28.07.2015 за платіжним дорученням № 713 від 28.07.2015 на суму 39473 грн. 64 коп. (23298 грн. 82 коп. за спожиту активну електричну енергію у червні 2015 року та 16174 грн. 82 коп. за спожиту активну електричну енергію у липні 2015 року) та 29.07.2015 за платіжним дорученням № 727 від 29.07.2015 на суму 4507 грн. 68 коп. (1450 грн. 51 коп. за спожиту реактивну електричну енергію у червні 2015 року, 1228 грн. 34 коп. за спожиту реактивну електричну енергію у липні 2015 року та 1828 грн. 83 коп. пені), що також підтверджується долученими представником позивача у судовому засіданні 07.09.2015 відомостями щодо надходження коштів від відповідача.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що частина заборгованості у розмірі 26578 грн. 16 коп. була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» грошових коштів у розмірі 26578 грн. 16 коп. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судовий збір в частині позовних вимог, щодо яких відмовлено у задоволенні, покладається на позивача, а судовий збір в частині позовних вимог, щодо яких припинено провадження, - на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.ч. 1, 2 ст. 49, ст.ст. 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» грошових коштів у розмірі 26578 грн. 16 коп.
2. В іншій частині позову відмовити.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 60, літ А; ідентифікаційний код: 25273532) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код: 23243188) судовий збір у розмірі 933 (дев'ятсот тридцять три) грн. 57 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 14.09.2015
Суддя І.М. Отрош