Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"01" вересня 2015 р. Справа № 911/2864/15
Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування",
04053, Київ, Шевченківський р-н, вул. Кудрявська, 26/28
в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування",
64250, Харківська обл., Балаклійский р-н, смт Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр",
08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 48
про стягнення 97 170,83 грн.
за участю представників:
позивача - Хлопузян Р.Д. (довіреність від 25.12.2014 № 2-74д);
відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (далі - відповідач) про стягнення 2 783 935,15 грн., з яких: 2 713 676,96 грн. основного боргу, 66 912,56 грн. пені та 3 345,63 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на виконання робіт по прийому та підготовці вуглеводної сировини від 15.03.2010 № 45-12.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.08.2015.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17833/15 від 03.08.2015) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.
У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 97 170,83 грн., з яких: 92 543,64 грн. пені та 4 627,19 грн. 3% річних.
Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17880/15 від 03.08.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2015.
У судове засідання 04.08.2015 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.07.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 18.08.2015
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 19030/15 від 17.08.2015) позивачем подано додаткові докази.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 19189/15 від 18.08.2015) відповідачем подано заперечення на позовну заяву.
У судовому засіданні 18.08.2015 оголошено перерву до 01.09.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 01.09.2015 представник відповідача не з'явився, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги повністю.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.09.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
встановив:
Між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (далі - замовник) укладено договір на виконання робіт по прийому та підготовці вуглеводної сировини від 15.03.2010 № 45-12 (далі - Договір), відповідно до умов якого, виконавець надає замовнику по свердловинам № 4, № 81 Золочівського блоку Юліївського НГКР, №№ 50, 56, 68, 3, 110, 85 Юліївського блоку Юліївського НГКР, № 110 Мелихівського ГКР, № 45 Перещепинського НГКР, №№ 8, 55 Ульянівського НГКР, № 52 Марківського ГКР та № 31 Єфремівського ГКР право користування якими передано в спільну діяльність згідно з Договором № 265-12 від 19.11.2007, послуги по видобутку, збору, підготовці, обліку та транспортуванню вуглеводневої сировини замовника, а саме: природного газу, газового конденсату, а також послуги по подачі інгібітору гідратоутворення (метанолу) на гирло вищезгаданих свердловин та установку низькотемпературної сепарації для безгідратного режиму роботи та підготовки природного газу згідно з вимогами нормативних документів та передачі обсягів товарного природного газу та газового конденсату у пунктах передачі, а замовник зобов'язується прийняти вказані послуги і оплатити їх на умовах, передбачених Договором (пункт 1.1. Договору, у редакції Додаткових угод від 31.12.2013 № 10 та від 27.12.2012 № 6 до Договору).
Згідно з пунктом 5.2. Договору, у редакції Додаткової угоди від 31.12.2014 № 12 до Договору, замовник зобов'язується щомісячно, до 15-го числа поточного місяця, провести попередню оплату на підставі рахунку фактури наданого виконавцем в розмірі 25% відсотків від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до 15-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі актів приймання-передачі наданих послуг та рахунку-фактури, наданого виконавцем з урахуванням перерахованої попередньої оплати.
Договір вважається укладеним з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а у частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань (пункт 8.1. Договору, у редакції Додаткової угоди від 31.12.2014 № 12).
На виконання умов Договору, позивачем надано відповідачу послуги на суму 2 913 676,96 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг від 31.05.2015 № 05/15-1 на суму 2 232 489,00 грн., від 31.05.2015 № 05/15-2 на суму 133 868,00 грн., від 31.05.2015 № 05/15-3 на суму 5 456,00 грн. та від 31.05.2015 № 05 на суму 541 863,96 грн., що підписані у двосторонньому порядку представниками сторін.
Наявність підписів представника відповідача на вказаних актах та відсутність у них зауважень до наданих послуг, оцінюється судом як прийняття відповідачем спірних послуг в обсягах і вартості, що вказані в актах.
Зазначені акти надання послуг відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є належними і допустимими доказами здійснення між сторонами господарських операцій з надання послуг.
На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано банківські виписки Публічного акціонерного товариства «ДіамантБанк», в якому відкрито поточний рахунок позивача, відповідно до яких судом встановлено здійснення відповідачем оплати за Договором у розмірі 2 913 676,96 грн.
Отже, станом на день винесення рішення суду, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту Договору, він за правовою природою є договором про надання послуг, за якими одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частини 1, 2 статті 901 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до матеріалів справи, послуги за Договором відповідачем оплачені повністю, проте, з порушенням строків оплати, що встановлені Договором, а саме: акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2015 № 05/15-1 на суму 2 232 489,00 грн. оплачено частково 02.07.2015 та остаточно - 10.07.2015, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2015 № 05/15-2 на суму 133 868,00 грн. оплачено 02.07.2015, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2015 № 05/15-3 на суму 5 456,00 грн. оплачено 02.07.2015, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2015 № 05 на суму 541 863,96 грн. оплачено 10.07.2015.
У зв'язку з чим, позивач за прострочення строків оплати послуг, заявляє до стягнення з відповідача 92 543,64 грн. пені та 4 627,19 грн. 3% річних.
Відповідно до письмових пояснень відповідача, позивачем, в супереч пункту 5.2. Договору, в редакції Додаткової угоди, не передано рахунки-фактури, а також, позивачем неправильно визначено період прострочення оплати, оскільки кінцевою датою оплати є не 15, а 16 число відповідного місяця.
Судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що позивачем не передано рахунків-фактур, оскільки дані твердження спростовуються наявним у матеріалах справи реєстром переданих документів, підписаним з боку відповідача, за яким відповідачу передано спірні рахунки-фактури.
Стосовно тверджень відповідача про те, що останнім днем виконання спірних грошових зобов'язань є 16 число відповідно місяця, судом враховано таке.
Згідно з пунктом 5.2. Договору у редакції Додаткової угоди від 31.12.2014 № 12 до Договору, замовник зобов'язується щомісячно, до 15-го числа поточного місяця, провести попередню оплату на підставі рахунку фактури, наданого виконавцем, в розмірі 25% відсотків від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до 15-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі актів приймання-передачі наданих послуг та рахунку-фактури, наданого виконавцем, з урахуванням перерахованої попередньої оплати.
Судом враховано правову позицію, що міститься в пункті 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, де зазначено, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина 2 статті 252 Цивільного кодексу України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).
Отже, останнім днем виконання грошового зобов'язання за Договором є 15 число відповідно місяця.
Позивач, на підставі пункту 7.2. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми, яка за розрахунком позивача складає 92 543,64 грн.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені, за вказані позивачем періоди прострочення та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 92 543,64 грн. пені підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 4 627,19 грн. 3% річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, судом перевірено розрахунок 3% річних, що поданий позивачем та встановлено, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню повністю у заявлених розмірах.
З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 92 543,64 грн. та 3% річних у розмірі 4 627,19 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
Відповідно до нової ціни позову у розмірі 97 170,83 грн., у зв'язку з її зменшенням, що прийнято господарським судом, розмір судового збору складає 1 943,42 грн., оскільки згідно з Законом України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на день подання позову, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі, що виражається у відсотковому співвідношенні до ціни позову та не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.
З наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 03.07.2015 № 849 вбачається, що судовий збір сплачено позивачем у розмірі 55 678,70 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.
Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.
Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7.
З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно з платіжним дорученням від 03.07.2015 № 849 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 53 735,28 грн.
Відшкодування решти судового збору, сплаченого позивачем, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 48, код ЄДРПОУ 34763705) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (04053, Київ, Шевченківський р-н, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 92 543 (дев'яносто дві тисячі п'ятсот сорок три) грн. 64 коп. пені, 4 627 (чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн. 19 коп. 3% річних та 1 943 (одна тисяча дев'ятсот сорок три) грн. 42 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 07.09.2015.
Суддя С.О. Саванчук