ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.09.2015Справа №910/7953/15-г
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРТ";
до: товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД";
про: стягнення 80.830,04 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Довгий В.В. - за довіреністю від 13.05.2015 № б/н;
відповідача: Круглов С.С. - за довіреністю від 23.06.2015 № 140-06/14.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРТ" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" про стягнення з останнього 39.441,80 грн заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" умов укладеного між сторонами спору договору поставки від 14.03.2014 № 14/2014, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 39.441,80 грн.
На підставі викладеного, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі - 17.524,76 грн, 3% річних в сумі 1.763,36 грн та інфляційних втрат в сумі 20.123,68 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2015 порушено провадження у справі № 910/7953/15-г. Розгляд даної справи призначено судом на 18.05.2015.
Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 18.05.2015 відклав розгляд даної справи на 27.05.2015 та витребував у позивача копію позовної заяви у справі № 910/21748/14 з відміткою господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2015 зупинено провадження у справі № 910/7953/15-г до розгляду касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 у справі № 910/21748/14 та зобов'язано сторін даного спору повідомити суд та надати докази про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/7953/15-г.
До господарського суду надійшла заява позивача в якій останній повідомляє суд, що Вищим господарським судом України у справі № 910/21748/14 прийнято ухвалу від 10.06.2015, якою відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" у прийнятті касаційної скарги останнього на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 у справі № 910/21748/14.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2015 провадження у справі № 910/7953/15-г поновлено. Розгляд справи призначено на 03.08.2015.
В судових засіданнях 03.08.2015 та 17.08.2015 оголошено перерви до 17.08.2015 та 03.09.2015 відповідно.
Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив та письмові пояснення, якими позовні вимоги відхилив частково з тих підстав, що відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки відповідачем здійснено повну оплату заборгованості за укладеним між сторонами спору договором поставки від 14.03.2014 № 14/2014 - 22.04.2015 та надав суду власний розрахунок суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню.
До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній збільшив позовні вимоги до 80.830,04 грн., з яких: сума пені складає 23.708,87 грн; 3 % річних в сумі 1.902,08 грн та інфляційні втрати в сумі 55.219,09 грн.
Вказана заява позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.
В судовому засіданні 03.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Між товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРТ", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 14.03.2014 № 14/2014 із протоколом розбіжностей (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується систематично доставляти і передавати на умовах та у встановлені цим Договором строки продовольчі товари у власність відповідача, а відповідач зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 5.5 Договору оплата здійснюється відповідачем в національній грошовій одиниці України протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати поставки партії товару.
Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у випадку порушення строків і порядку оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу від суми прострочення.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2014 у справі № 910/21748/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" про стягнення з останнього 131.592,39 грн заборгованості за договором поставки від 14.03.2014 № 14/2014 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відповідача:
- основну заборгованість в сумі: 114.000,00 грн;
- пеню в сумі: 9.338,63 грн;
- 3% річних в сумі: 1.300,43 грн;
- інфляційні втрати в сумі: 6.953,33 грн;
- витрати на послуги адвоката в сумі: 5.000,00 грн;
- витрати по сплаті судового збору в сумі: 2.631,85 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2014 у справі № 910/21748/14 змінено в частині задоволення вимог позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката та задоволено вказану вимогу в повному обсязі а саме у розмірі 13.000,00 грн.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за Договором. Відповідач суму заборгованості згідно рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2014 у справі № 910/21748/14 на користь позивача не сплатив.
Таким чином, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача додатково нарахованої суми заборгованості за Договором в розмірі 80.830,04 грн., з яких: сума пені складає 23.708,87 грн; 3 % річних в сумі 1.902,08 грн та інфляційні втрати в сумі 55.219,09 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.
Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п. 7.1 постанови пленуму вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до положень, визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.
Виходячи із рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2014 у справі № 910/21748/14 позовні вимоги про стягнення з відповідача сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат задоволені в такі періоди:
- сума пені: за видатковою накладною від 07.04.2014 № РН-0000110 на суму 54.000,00 грн в
період з 28.04.2014 по 17.09.2014 в сумі 4.541,92 грн; за видатковою накладною від 15.04.2014 № РН-0000120 на суму 60.000,00 грн в період з 06.05.2014 по 03.07.2014 в сумі 4.796,71 грн;
-сума 3 % річних за видатковою накладною від 07.04.2014 № РН-0000110 на суму 54.000,00 грн в період з 28.04.2014 по 03.07.2014 в сумі 634,68 грн; за видатковою накладною від 15.04.2014 № РН-0000120 на суму 60.000,00 грн в період з 06.05.2014 по 03.07.2014 в сумі 665,75 грн;
-сума інфляційних втрат за видатковою накладною від 07.04.2014 № РН-0000110 на суму 54.000,00 грн в період з 28.04.2014 по 03.07.2014 в сумі 3.293,68 грн; за видатковою накладною від 15.04.2014 № РН-0000120 на суму 60.000,00 грн в період з 06.05.2014 по 03.07.2014 в сумі 3.659,65 грн;
Приймаючи до уваги те, що 22.04.2015 відповідачем здійснено повну сплату заборгованості за Договором, про що свідчить копія банківської виписки, яка наявна в матеріалах справи, враховуючи періоди стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, які встановлені в рішенні господарського суду м. Києва від 11.11.2014 у справі № 910/21748/14 та приймаючи до уваги положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 2.050,68 грн, за таким розрахунком суду:
Видаткова накладнаСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
від 07.04.2014 № РН-000011054.000,0007.10.2014 - 28.10.20142125 %776,71
від 15.04.2014 № РН-000012060.000,0007.10.2014- 06.11.20143125 %1.273,97
Загальна сума пені складає 2.050,68
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, визнав його арифметично невірним.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в сумі 1.855,23 грн, за таким розрахунком суду:
Видаткова накладнаСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума 3% за період прострочення
від 07.04.2014 № РН-000011054.000,0007.10.2014 - 22.04.20151983 %878,79
від 15.04.2014 № РН-000012060.000,0007.10.2014- 22.04.20151983 %976,44
Загальна сума пені складає 1.855,23
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат суд зазначає, що вказана вимога задовольняється судом частково, оскільки розрахунок позивача, викладений у позові, є арифметично невірним. Наведена позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 54.013,20 грн, за таким розрахунком суду:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
07.10.2014 - 22.04.2015114.000,00147,3854.013,20
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД".
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, будинок 52; ідентифікаційний код 30406297, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРТ" (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, бульвар Центральний, буд. 12-б, кв. 13; ідентифікаційний код 24911968, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) пеню в сумі 2.050 (дві тисячі п'ятдесят) грн 68 коп.; 3 % річних в сумі 1.855 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят п'ять) грн 23 коп.; інфляційні втрати в сумі 54.013 (п'ятдесят чотири тисячі тринадцять) грн. 20 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) 00 коп.
3. В іншій частині позову відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10 вересня 2015 року
Суддя С.В. Балац