Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "14" вересня 2015 р. Справа № 906/1097/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Сідоров Б.П. (довіреність №2305/30/2-15 від 20.05.15.)
від відповідачів: не з'явилися
прокурор: Рудченко М.М. (посвідчення №031535 від 23.01.15.)
розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора Романівського району в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир)
до 1) Романівської районної державної адміністрації (смт.Романів, Житомирська область)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" (с.Цеберка, Романівський район, Житомирська область)
3) Реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області (смт.Романів, Житомирська область)
про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту від 2012р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 25.07.2014р., скасування рішення №15493661 від 01.09.014, скасування рішення №20154071 від 20.03.2015р.
Прокурор Романівського району в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту від 2012р. та договору оренди земельної ділянки водного фонду загальнодержавного значення від 25.07.14., укладені Романівською РДА з ТОВ "Рибальський клуб "Романівський", а також про скасування рішення Реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області №15493661 від 01.09.14. та №20154071 від 20.03.15.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що спірні договори укладені з порушенням норм чинного законодавства. Романівська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та водним об'єктом, чим порушила права та інтереси Житомирської обласної державної адміністрації, як органу до повноважень якого належить розпорядження вказаними об'єктами.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представники 1-го та 2-го відповідача у судове засідання не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник 3-го відповідача в засідання суду не з'явився. Причини неявки суд не повідомив, про час розгляду справи був повідомлений у судовому засіданні 30.07.15.
Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Розпорядженням голови Романівської районної державної адміністрації №208 від 04.06.2004р. затверджено технічний звіт про встановлення та узгодження меж земельної ділянки водного фонду та водних об'єктів (ставків), які розміщені за межами смт.Романів в урочищі "Чехи" (а.с.10).
На підставі вказаного розпорядження, 02.09.2004 року між Романівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок та водних об'єктів строком на 15 років (а.с.11).
Відповідно до змісту пунктів 1, 2 договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки та комплекс 2 водних об'єктів, загальною площею 12,23 га (основний площею 11,66га та допоміжний 0,57га) без встановлення водоохоронної зони в натурі, для рибогосподарських потреб, що розміщені на території Романівської селищної ради за межами смт.Романів в урочищі "Чехи".
В подальшому, у 2012 році та 25.07.14, між тими ж сторонами, з посиланням на Розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації №208 від 04.06.2004р., укладено договора оренди водного об'єкту загальнодержавного значення та земельної ділянки водного фонду, за умовами яких орендодавець надає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки водного фонду та комплекс з 2 водних об'єктів, загальною площею 12,23 га (основний площею 11,66га та допоміжний 0,57га) без встановлення водоохоронної зони в натурі, для рибогосподарських потреб, що розміщені на території Романівської селищної ради за межами смт.Романів в урочищі "Чехи" терміном на 49 років (а.с.14,16).
Реєстраційною службою Романівського районного управління юстиції Житомирської області на підставі оскаржуваного договору оренди земельної ділянки прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ "Рибальський клуб "Романівський" №15493661 від 01.09.14 та №20154071 від 20.03.15.
Відповідно до 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до абзацу 1 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
За змістом ч.1, ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В статті 123 Земельного кодексу України, передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з абз.1 ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Однак, маючи намір укласти договір оренди земельної ділянки водного фонду, відповідач не звертався до уповноваженого органу з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не виготовляв такий проект.
Статтею 122 Земельного кодексу України, яка визначає повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, в редакції станом на 25.07.2014р., встановлено, що повноваження щодо надання земельних ділянок під водними об'єктами у користування на умовах оренди за межами населених пунктів належать обласним державним адміністраціям.
Станом на момент укладення договору оренди від 25.07.14, Романівська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження спірними об'єктами оренди.
Статтею 51 Водного кодексу (чинного на момент укладення договору оренди водного об'єкта) передбачено, що орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.
З ст. 21, 40, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.124 ЗК України (чинного на момент прийняття розпорядження №208 від 04.06.2004 року) вбачається, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності, вказане право вона реалізує через прийняття розпорядження голови місцевої державної адміністрації або його заступника про надання земельної ділянки в оренду.
В договорі оренди водного об'єкта від 2012 року та договорі оренди земельної ділянки водного фонду від 25.07.2014 року зазначено, що вони укладені на підставі розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації №208 від 04.06.2004 року.
Рішенням Конституційного суду України від 23.09.1997 року визначено, що за своєю природою ненормативні (індивідуальні) правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
З наведеного вбачається, що розпорядження голови Романівської РДА №208 від 04.06.2004 вичерпало свою дію, під час укладення договору оренди водних об'єктів та земельних ділянок від 02.09.04 , а отже посилання на нього в договорі оренди водних об'єктів від 2012 року та договорі оренди земельної ділянки водного фонду від 25.07.2014 року є незаконним.
З наведеного вбачається, що укладаючи спірні договори оренди сторони порушили процедуру укладання таких договорів.
Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.
Згідно статті 210 Земельного кодексу України, угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.
У відповідності до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За приписами статті 203 цього Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, у разі порушення їх прав або законних інтересів.
У даному випадку, суд визнає порушеними інтереси позивача та держави, враховуючи передачу другому відповідачу в оренду земельної ділянки та водного об'єкта загальнодержавного значення та як наслідок, визнає наявність передбачених законом підстав для визнання недійсними договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення від 2012року та договору оренди земельної ділянки водного фонду від 25.07.14, укладені між Романівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський".
Стосовно ж позовної вимоги прокурора про скасування рішення реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію права оренди за ТОВ "Рибальський клуб "Романівський" за №15493661 від 01.09.14. та №20154071 від 20.03.15 тобто, скасування запису про державну реєстрацію, суд приймає до уваги наступне.
Зі змісту викладених прокурором у позові позовних вимог вбачається, що вимога про скасування запису про державну реєстрацію права оренди другого відповідача заявлена до третього відповідача - Реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. А згідно ст.126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.2011р., з метою однакового і правильного визначення підвідомчості і підсудності справ господарським судам роз'яснено, що, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; -наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п.п.2, 3, 3.1. вказаної Постанови Пленуму).
В пункті 14 вищеназваної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р., наголошено: якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин. Необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.
Спільним листом Верховного суду України та Вищого господарського суду України від 20.07.1995р. №01-8/518а "Щодо визначення підвідомчості цивільних справ та господарських спорів" встановлено, що за загальним правилом підвідомчість цивільних справ та господарських спорів визначається законодавчими актами України. Однак у випадках, коли в законодавчих актах підвідомчість спорів визначена нечітко, слід виходити із суб'єктного складу учасників спору.
Водночас, приписами ст.21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та у випадках, передбачених законодавчими актами України - державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (корпоративні спори).
У відповідності до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за електронним запитом суду, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи щодо державної реєстрації Реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області як юридичної особи (а.с.47).
Враховуючи відсутність статусу юридичної особи в Реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області, визначеної прокурором третім відповідачем по справі, господарський суд вважає, що позов прокурора в частині вимог до Реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області є таким, що за суб'єктним складом не відповідає приписам статей 1, 21 ГПК України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За наведених обставин, провадження у справі в частині вимог до Реєстраційної служби Романівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про скасування рішення реєстраційної служби підлягає припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Таким чином, позов прокурора задовольняється частково.
Водночас, згідно ч.7 ст.84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.
За змістом статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч.3 ст.49 ГПК України).
Оскільки при зверненні до суду прокурора судовий збір за подання позовної заяви не сплачується, розподіл господарських витрат, у даному випадку, стягнення до Державного бюджету України судового збору, здійснюється за результатами вирішення спору. При цьому, судом враховується наступне.
Згідно роз'яснень, наведених у п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як встановлено судом та вищезазначено, обґрунтовано заявленими відповідно до позовної заяви є вимоги про: визнання недійсним договору оренди водного об'єкта від 2012 року, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 25.07.14.
Тобто, одночасно дві позовні вимоги немайнового характеру. Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, тобто 1218,00 грн.
У даному випадку, згідно приписів ст.49 ГПК України, судовий збір за розгляд обґрунтовано заявлених позовних вимог господарський суд покладає на першого відповідача - Романівську районну державну адміністрацію, оскільки спір в цілому виник внаслідок неправомірних дій останнього.
Таким чином, з Романівської районної державної адміністрації в доход Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2436,00грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення від 2012 року, укладений між Романівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" щодо оренди водного об'єкту загальною площею 12,23 га (основний площею 11,66га та допоміжний 0,57га) без встановлення водоохоронної зони в натурі, для рибогосподарських потреб, що розміщені на території Романівської селищної ради за межами смт.Романів в урочищі "Чехи" терміном на 49 років.
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду від 25.07.14 укладений між Романівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" щодо оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 12,23 га (основний площею 11,66га та допоміжний 0,57га) без встановлення водоохоронної зони в натурі, для рибогосподарських потреб, що розміщені на території Романівської селищної ради за межами смт.Романів в урочищі "Чехи" терміном на 49 років.
4 Провадження у справі в частині вимог до Реєстраційної служби Романівського районного управління юстиції Житомирської області про скасуваня рішення реєстраційної служби припинити.
5. Стягнути з Романівської районної державної адміністрації Житомирської області (13001, Житомирська обл., смт.Романів, вул.50 років Жовтня,2, код 04053536) в доход Державного бюджету України - 2436,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 16.09.15
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2 - Романівська районна державна адміністрація (рек. з повідом.)
3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибальський клуб "Романівський" (рек. з повідом.)
4 - Реєстраційна служба Романівського районного управління юстиції Житомирської області (рек. з повідом.)