Нетішинський міський суд Хмельницької області
м. Нетішин, пр. Незалежності, 12, 30100, (03842) 9-04-60
Справа№ 2-а-1274-10
01.12.2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Гаврищук Л.П.
при секретарі - Василюк Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нетішин справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними,
Позивач позов підтримав вказавши, що він, маючи статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджуються відповідним посвідченням серія А № 082257, від 10.02.2006 року є інвалідом 3-ї групи за захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК серії МСЕ №058216 від 26.01.2006 року. Має статус особи прирівняної до інваліда ІІІ групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії Б№569934 від 26.01.2006 року, в зв'язку з цим отримує пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю від ГУПФУ.
Однак розмір пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, яку він отримує, не відповідає чинному законодавству. Розмір такої має бути 50% мінімальної пенсії за віком.
Просить позовні вимоги задовольнити, поновивши строк звернення до суду.
Представник відповідача проти позову заперечує, підтримала надане суду заперечення на позов, вказавши, що відповідно до ст..63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що кошти Пенсійного фонду не включається до коштів Державного бюджету України, тому в діях Пенсійного фонду України відсутні будь-які порушення.
Також зазначає, що відповідно до ст..99 КАС України позивачем пропущено строк звернення до суду.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позов слід задовольнити частково.
Суд вважає, що позивачу підлягає поновленню строк звернення до суду оскільки відповідно до ст..268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Окрім того, про порушення свого права він дізнався з письмової відмови відповідача за №480\с-8 від 04.06.2010 року.
Як вбачається з наявного у справі посвідчення серія А № 082257 ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії Б№569934 від 26.01.2006 року, в зв'язку з цим отримує пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю від ГУПФУ і відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна виплачуватись щорічна допомога за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає, що нарахування і виплата пенсії позивачу здійснювалась з порушенням вимог чинного законодавства за таких міркувань.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, Законом У країни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законами України про Державний бюджет на відповідний рік.
Суд вважає, що позивачем доведено ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги про зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії відповідно до норм ст.ст. 49, 50, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з І січня 2007 року, а відповідачем не доведена правомірність своїх дій.
При розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, яка є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до вимог ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про державний бюджет на відповідний рік і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача який вважає, що обчислення пенсій проведено правомірно. При цьому УПФ посилається на ст. 54 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, та що застосування щодо спірних правовідносин ст. 28 Закону № 1058-ІУ суперечить вимогам її ч. 3, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом 1 частиною 1 тієї самої статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом.
Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку суду не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами суд як зазначалось вище вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при обчисленні величини мінімальної пенсії за віком, підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст та ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діяли в новій редакції.
Вищенаведена редакція ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка є чинною, була відновлена з 22.05.2008 року в зв'язку із прийняттям Конституційним Судом рішення від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року про визнання неконституційними змін внесених Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому дії відповідача у період з 01.01.2008 по 22.05.2008 року щодо нарахування державної та додаткової пенсії позивачу є правомірними.
Таким чином дії управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин, Хмельницької області щодо нарахування державної та додаткової пенсії ОСОБА_2 з 01.11. 2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05. 2008 року, передбачених Законом України «Про статус і соціальний .захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року за № 654 є неправомірними, оскільки Закон України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу, ніж Постанови Кабінету Міністрів України.
Положення ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно із якими слід провести такий перерахунок, своєї чинності не втратили та продовжують діяти, тому суд не обмежує заявлені позивачем вимоги певними строками, тому що такому разі це істотно порушуватиме його законні права та інтереси і суперечитиме конституційному принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Крім того, позивач є інвалідом 2-ї групи, юридично неосвічений, державою не забезпечено надання своєчасної та доступної правової допомоги таким категоріям громадян, що також перешкоджало позивачу вчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Тому доводи представника відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду є безпідставними, а пропущений строк підлягає поновленню.
Наведені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.
Суд вважає за доцільне, застосувати ч.1 ст.256 КАС України та допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць у розмірі державної пенсії - восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком станом на час винесення судом рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року, ст.ст.7, 9,11, 12,14,18,71,128,158-163,167,186,254,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати неправомірними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплатити не донараховані суми додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як ініваліду 3-ї групи за захворюванням, пов”язаним із виконанням обов”язків військової служби на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.50, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильсокї катастрофи”.
Зобов”язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю по інвалідності з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 01.10.2010 року на підставі ст.50, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильсокї катастрофи” із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком щомісячно, виходячі із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатніть.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.П. Гаврищук