Справа № 2-а-1589-10
30 грудня 2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької
області в складі головуючого судді Ходоровського Б.В., при секретарі Обуховській Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,
Позивач в позові від 09 грудня 2010 року зазначила, що за віком має статус дитини війни. Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідач за 2007 рік не нараховував і не виплачував підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а починаючи з 01 січня 2008 року виплачує в неповному обсязі, а тому просить визнати бездіяльність неправомірною та зобов'язати відповідача виплатити підвищення до пенсії за період з 01 січня 2007 року по 30 грудня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, при цьому поновити строк звернення до суду, оскільки є особою похилого віку, має незадовільний стан здоров'я.
Учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Згідно письмових заперечень відповідача на адміністративний позов в задоволенні такого просить відмовити з посиланням на те, що законами про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, посилається на ст.ст. 99, 100 КАС України і просить позовні вимоги позивача в частині порушення строку звернення до суду залишити без розгляду.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Діючим законодавством не встановлено інших строків звернення до суду із позовом, тому при вирішенні даного спору слід застосувати шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав.
Частиною 1 ст.100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Позивач не обґрунтував поважність причин пропуску цього строку. Посилання позивача на похилий вік та незадовільний стан здоров'я не є достатньою підставою для поновлення строку, оскільки, закони публікуються в засобах масової інформації і є загальнодоступними, а похилий вік не є перешкодою звернення до суду.
Таким чином є достатні підстави для відмови в позові за період з 01 січня 2007 року по 08 червня 2010 року.
В іншій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та
інших нормативно-правових актів України. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно- правовими актами.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО % розміру мінімальної пенсії за віком.
Так, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером і має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням, а також довідкою відповідача.
Оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була чинною в період з 09 червня 2010 року по 30 грудня 2010 року, відповідач зобов'язаний був керуватися саме означеним Законом, а не законами про Державний бюджет на відповідний рік.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 99, 100, 158-162, 256 КАС України,
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області щодо щомісячної невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 червня 2010 року по 30 грудня 2010 року неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 червня 2010 року по 30 грудня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні позовних вимог щодо виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2007 року по 08 червня 2010 року відмовити.
Постанову в частині зобов'язання виплатити підвищення до пенсії за період з 09 червня 2010 року по 30 грудня 2010 року звернути до негайного виконання.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд.
Суддя Ходоровський Б.В.