Справа №668/7106/14-к
06 червня 2014 року Суворовський районний суд міста Херсона у складі:
Головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3
представника Херсонської виправної колонії №61: ОСОБА_4
засудженого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього амністії, -
встановив:
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування до нього амністії. Значив, що вважає себе особою, яка підпадає під дію Закону України “Про амністію у 2014 році”.
В судовому засіданні прокурор висловив думку про те, що у задоволені клопотання слід відмовити з огляду на те, що засуджений ОСОБА_5 має більше двох судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів.
Представник ВК №61 просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав, аналогічних тим, на які послався прокурор.
Засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив задовольнити.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши надані суду документи та проаналізувавши наведені у клопотанні доводи, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Закон України “Про амністію у 2014 році” передбачає перелік осіб, щодо яких амністія не застосовується, зокрема у ст. 8 цього ж Закону вказано, що амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні”.
Пунктом “в” ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні”, передбачена заборона застосування амністії до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів.
З характеристики на засудженого, дані якої узгоджуються з даними вимоги щодо судимості, видно, що ОСОБА_5 є особою, раніше судимою за тяжкі злочини, зокрема: вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України, вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.08.2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України. В ВК №61 відбуває покарання, призначене вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.04.2013 року, яким він засуджений за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 313 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_5 є особою, тричі засудженою за злочини, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими, судимість за які не знята і не погашена.
Таким чином, ОСОБА_5 відноситься до осіб, до яких відповідно до положень п. в ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” амністія не може бути застосована.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання засудженого слід відмовити.
Керуючись ст. 537 КПК України, ст. 8 Закону України “Про амністію в 2014 році”, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього амністії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення, а засудженим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона.
Суддя: ОСОБА_1