Справа № 591/2361/15-ц
Провадження № 2/591/1161/15
10 вересня 2015 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Прокудіної Н.Г.
при секретарі -Різниченко Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах доньки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, 3-тя особа : КП «Сумижитло» Сумської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позивачі свої уточнені вимоги мотивували тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Відповідач проживає в цьому ж будинку в квартирі № 91, яка розташована поверхом вище над квартирою позивачів. 16 лютого 2015 року сталося залиття належної їм квартири АДРЕСА_2. Було пошкоджено їх квартиру, про що комісією було складено акт про залиття від 18 лютого 2015 року. Внаслідок залиття пошкоджені частини приміщень квартири, вартість ремонту яких, згідно складеного спеціалістом звіту про оцінку майна (сума завданих збитків), складає 6986,00 гривень. Пошкодженням квартири ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у позбавленні можливості нормально користуватись житлом, суттєво змінилось її життя, виникла необхідність усунення наслідків залиття, тривало не вирішується спір з відповідачем, вона змушена нести витрати на відновлення первісного стану квартири та вживати додаткових заходів для організації свого життя. Просили стягнути на їх користь завдану майнову шкоду в сумі 6986,00 гривень, солідарно, стягнути сплачений при зверненні до суду судовий збір, витрати на проведення оцінки вартості ремонтно-відновлюваних робіт та визначення розміру шкоди, в сумі 800 гривень, а також стягнути на користь ОСОБА_1 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди (а.с. 4-8, 158, 168).
Відповідач ОСОБА_4 та його представник позов не визнали, пояснили, що залиття квартири позивачів відбулося з квартири відповідача, вважають, що сума завданих збитків є завищеною, а також недоведений обсяг та розмір завданої шкоди, також вважають, що їх вини у залитті не має, так як акт про залиття не відповідає на запитання, де саме трапилась аварія, не вказує в зоні чиєї відповідальності трапився порив, акт обстеження квартири КП «Сумижитло» СМР, як єдиний доказ залиття складений за відсутності відповідача. Вважає, що відсутні докази вини відповідача у залитті квартири позивача, вважають, що КП «Сумижитло» СМР, яке є власником інженерних комунікацій повинно відшкодовувати позивачу завдану шкоду.
Представник третьої особи - КП "Сумижитло" Сумської міської ради в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить справу розглядати у їх відсутність .
Суд, заслухав учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що залита трикімнатна квартира АДРЕСА_3 належить позивачам на праві приватної спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26.05.2010 року виконавчим комітетом Сумської міської ради (а.с. 9).
Власником квартири АДРЕСА_4 є відповідач ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 29.12.2006 року, засвідченого нотаріусом СМНО ОСОБА_6, р. № 2051 та на підставі рішення Зарічного районного суду м.Суми від 13.08.2008 року, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ( а.с. 172-173).
16 лютого 2015 року в квартирі АДРЕСА_5 стався порив труби, та в подальшому сталося залиття холодною водою належної позивачам квартири, чого не заперечували та не спростували сторони .
Обставини стосовно залиття 16 лютого 2015 року квартири позивачів з квартири відповідача підтверджуються актами про залиття, складеними 18 лютого 2015 року комісією в складі працівників КП "Сумижитло" СМР ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9А.(а.с. 74, 75), згідно яких залиття сталось з вищерозташованої квартири № 91 внаслідок недбалого погодження з інженерними мережами в квартирі № 91, та надано висновок і рекомендації комісії: надати мешканцям квартири № 91 припис про приведення інженерних мереж в задовільний стан.
Наведеним актом, які не спростовані відповідачем, підтверджується наявність та перелік пошкоджень приміщень квартири позивачів, а саме, що внаслідок залиття пошкоджені в маленькій кімнаті : стеля, шпалери, руді плями до 4 кв.м, відставання від стелі до 2 кв. м., стіни, шпалери, руді плями до 2,5 кв.м., відкоси, гіпсокартон оздоблений, пофарбований водоемульсійною фарбою, руді плями до 1,8 кв.м., підлога фарбоване ДВП, деформація до 4 кв.м, коридор - стеля, шпалери, відставання 1,5 кв.м, стіни, шпалери, руді плями до 2 кв.м, відставання від стін до 4,5 кв.м, підлога, лінолеум, деформація до 3 кв.м. велика кімната - стіни, шпалери, руді плями до 1 кв.м.
Згідно висновку про розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_6, виконаного на підставі заяви ОСОБА_1 про проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 21 від 26.03. 2015 р., ТОВ «Суми-експерт МС», не спростованого відповідачем, сума завданих позивачам збитків станом на березень 2015 року складає 6986, 00 грн.. Оцінювачем складено кошторисний розрахунок вартості ремонтних робіт на вказану суму, які необхідно провести в квартирі позивачів по усуненню наслідків залиття (а.с.15-18).
Наявність пошкоджень квартири позивачів, застережених в актах, складених працівниками КП "Сумижитло", підтверджена і наведеним висновком оцінювача, до якого додані фотознімки пошкоджених приміщень квартири і яким проведена оцінка завданих позивачам збитків.
За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ст. 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, як її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, згідно зі статтями 1166, 1167 ЦК України умовами для покладення на особу обов'язку відшкодувати шкоду є: протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи; шкода як наслідок такої протиправної поведінки; причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду.
Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.
За загальним правилом, відповідно до ст. 151 ЖК України та ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, тобто обов'язок здійснювати за свій рахунок ремонт квартири, лежить на власнику квартири.
Згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Отже, власник житла зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартири, внутрішньоквартирних комунікацій, при наявності несправностей вживати заходів до їх усунення, тобто несе обов'язок і по утриманню внутрішньоквартирних систем тепло- та водопостачання.
Обов'язок власника квартири як споживача житлово-комунальних послуг утримувати внутрішньо квартирне обладнання, слідкувати за його технічним станом, своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини, за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини передбачений і ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що у разі, якщо санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання вийшли з ладу з вини власника квартири, на нього покладається обов'язок щодо їх ремонту та заміни, а також відповідальність на підставі норм ст. ст. 1166, 1167 ЦК України за обставин, якщо внаслідок такої бездіяльності завдано шкоди іншій особі.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідач, всупереч передбаченому для нього обов'язку в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України, довести наявність підстав для звільнення його від відповідальності, не надав доказів наявності таких підстав.
Посилання відповідача на відсутність його вини в заподіянні шкоди позивачам є безпідставними.
Не ґрунтуються на вимогах закону і заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що не згоден з висновком, оскільки наявність заподіяної їм шкоди, яка полягає у витратах, що позивачі повинні будуть понести на ремонт житла, підтверджена наданими ними доказами в справі, сумнівів не викликає і належними доказами відповідачем не спростована.
Водночас надана суду позивачем оцінка, проведена спеціалістом ОСОБА_10 , на думку суду є об'єктивною та реальною, оскільки містить мотиви визначення розміру збитків, фотознімки пошкоджень, відповідні розрахунки.
Крім того, ця оцінка була проведена як за наданими документами так і шляхом виходу на місце події з особистим дослідженням оцінювачем завданих залиттям збитків.
Ці обставини підтвердив в своїх поясненнях суду допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10 , який також зазначив, що пошкодження пов'язані з залиттям можуть бути прихованими, виявити які можливо в тому числі шляхом втручання у вже проведені ремонті роботи або шляхом демонтажу певних елементів квартири, тощо, а крім того, певні пошкодження можуть бути виявлені лише через деякий час після самої події залиття, що зумовлено характером впливу води на предмети та речі (ця обставина є загальновідомою).
Крім того, свідки ОСОБА_7С, ОСОБА_8, які залучались для складання актів про залиття та свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили факт залиття квартири позивачів, яке сталося з квартири відповідача, яка розташована вище.
Отже, залиття та пошкодження житла позивачів сталося з квартири відповідача, яка розташована вище, з вини останнього, між завданою шкодою та неправомірними діями відповідача є причинний зв'язок, оскільки внаслідок його недбалого ставлення до технічних мереж своєї квартири, яке проявилось у неналежному контролюванні технічного стану обладнання, стався порив труби.
Згідно листа з КП Сумижитло СМР від 08.07.2015 на звернення позивача від 25.06.2015 слідує, що представниками КП Сумижитло СМР було проведено обстеження житлового будинку №8 по вул.Р.Корсакова та встановлено, що інженерні мережи холодного водопостачання у квартирі № 91 перебувають у задовільному стані. Ділянка внутрішньо квартирного трубопроводу, яка спричинила залиття замінена. Відповідальність за внутрішньо квартирні інженерні мережі несе власник квартири.
У судовому засіданні стороною відповідача було зазначено, що порив труби стався у туалеті, пошкодження ліквідовані власними силами. Те, що порив труби стався, ділянка якої належить КП Сумижитло СМР, доказів суду надано не було.
Суд, роз'яснював стороні відповідача право призначення відповідного експертного дослідження, надавав термін та, проте клопотання про призначення експертизи було знято.
Таким чином, позивач надав належні докази на підтвердження розміру завданої шкоди та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою.
Проте, відповідач не довів, що шкоди завдано не з його вини та не надав суду належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивачів.
Відтак, суд вважає, що позивачі, відповідно до вказаних положень процесуального закону, довели факт заподіяння їм з вини відповідача майнової шкоди, яка полягає у відшкодуванні матеріальної шкоди, яку вони повинні понести на проведення ремонту в квартирі на суму 6986, 00 гривень та 800 гривень, пов'язаних з проведенням робіт по оцінці пошкоджень (які документально підтверджені).
Покази відповідача та його представника, які не підтверджені доказами, жодним чином не спростовують зазначених висновків та не доводять заперечень проти позову, оскільки не містять в собі доказової інформації щодо предмету доказування в частині розміру спричинених збитків та причин їх виникнення.
Вирішуючи спір в частині відшкодування майнової шкоди, суд виходить з розміру часток позивачів у праві власності на належну їм квартиру, а також фактично понесених витратах кожною зі сторін по проведенню оцінки пошкоджень.
Позивачі в своїх вимогах зазначили, що оплата проведеного спеціалістом дослідження по встановленню вартості необхідного ремонту проведена за рахунок коштів позивачки ОСОБА_1.
Тому, враховуючи розмір їх часток у праві власності на квартиру, суд вважає необхідним на відшкодування шкоди, заподіяної кожному з них залиттям квартири, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 6986 гривень 00 коп., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, солідарно, та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 800,00 гривень витрати за проведення експертизи.
Відтак позов частині відшкодування майнової шкоди підлягає задоволенню.
Суд, також вважає доведеним позов в частині заподіяння моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 в зв'язку з пошкодженням майна.
Враховуючи обсяг моральних страждань, те, що залиття квартири змінило в негативну сторону течію її життя, призвело до вимушених витрат, дискомфорту в повсякденному житті, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково і на відшкодування заподіяної моральної шкоди стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 600, 00 грн..
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивачів з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати: на користь позивача ОСОБА_1 - 243,60 гривень (за вимоги майнового характеру); на користь позивача ОСОБА_1 -243,60 (за вимоги про відшкодування моральної шкоди).
Керуючись ст. 23, ст. 1166, ст. 1167 ЦК України , ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 6986 гривень 00 коп., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, солідарно.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп..
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 600,0 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп..
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 800,00 грн., витрати за проведення експертизи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст виготовлено та підписано 14 вересня 2015 року.
Суддя Н.Г.Прокудіна