Справа № 2-а/1970/1593/11
"05" липня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
прокурора Коруни Т.В.
представника позивача ОСОБА_1А
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора Збаразького району в інтересах держави в особі Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств ВВП «Збаразький механічний завод» про стягнення заборгованості, суд -
Прокурор Збаразького району в інтересах держави в особі Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств ВВП «Збаразький механічний завод», надалі відповідач, про стягнення заборгованості.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, яка відповідачем добровільно не погашена, на загальну суму 2618,64 грн.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем державної реєстрації. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст.128 КАС України.
Заслухавши в судовому засіданні прокурора та представника позивача та оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.
Згідно даних обліку, податкова інспекція, як контролюючий орган, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов'язань встановила за даними облікових карток платника, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань:
- по комунальному податку на суму 345,1 грн. Заборгованість підтверджується: картками особового рахунку, розрахунком комунального податку № 6898 від 11.05.2010 р., податковим повідомленням-рішенням Збаразької МДПІ №0004111503 від 30.12.2010 р
- по податку на прибуток на суму 501,54 грн. Заборгованість підтверджується: картками особового рахунку, податковим повідомленням-рішенням Збаразької МДПІ №0000901501 від 30.12.2010р.
- по податку на додану вартість на суму 1772,0 грн. Заборгованість підтверджується: картками особового рахунку, податковою декларацією з податку на додану вартість № 7578 від 20.05.2010 року, податковим повідомленням-рішенням Збаразької МДПІ № НОМЕР_1 від 14.09.2010 р., податковим повідомленням-рішенням Збаразької МДПІ № НОМЕР_2 від 21.09.2010р., податковим повідомленням-рішенням Збаразької МДПІ № НОМЕР_3 від 13.12.2010 р., податковим повідомленням-рішенням Збаразької МДПІ № НОМЕР_4 від 31.12.2010 р.
При таких обставинах за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом та державними цьльовими фондами на загальну суму 2618,64 грн.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги обґрунтовані та належним чином доведені з огляду на наступне.
Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХІІ від 04.12.1990р., із наступними змінами та доповненнями, передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів).
До 01.01.2011 року питання стягнення податкового боргу регламентувались Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон №2181).
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, розрахунку.
Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Податкове повідомлення надсилається платнику податків в порядку, передбаченому Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України №253 від 21.06.2001р.
Несплачене у встановлений строк податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закону 2181-ІІІ) сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.
Як вбачається із матеріалів справи, податкові зобов'язання по податку нараховані відповідачем та контролюючим органом і відображені ним податкових повідомленнях рішеннях є узгодженим у порядку і на умовах, визначених Законом №2181.
Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним на момент виникнення правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(ч. 3 ст. 9 вищеназваного Закону).
Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до вимог пункту 95.1 Податкового Кодексу (далі - Кодекс) орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до вимого частини 1 пункту 95.3 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п. 95.4 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно до положень статті 20 Кодексу органи державної податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення з платника податків податкового боргу.
В судовому засіданні доведено, що несвоєчасно та не в повному обсязі відповідач сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань та суми податкового боргу, що призвело до виникнення податкового боргу перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 2618,64 грн.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунального податку в сумі 345,10 грн., податку на прибуток в сумі 501,54 грн. та податку на додану вартість в сумі 1772,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Щодо позовних вимог в частині стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу, а також надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд вважає, що дані вимоги не підлягають до задоволення з огляду на те, що позивачем не представлено доказів того, що майно відповідача перебуває у податковій заставі, не представлено акти опису такого майна.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств ВВП «Збаразький механічний завод»(вул. Грушевського,95, м. Збараж, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 33992645) 2618,64. (дві тисячі шістсот вісімнадцять грн. 64 коп.) податкового боргу за період з 01.05.2010 року по 17.05.2011 року з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств ВВП «Збаразький механічний завод»(26000000184 в Тернопільській філії КБ «Захід інкомбанк», МФО 398206; 260007301066 в Львівській філії ВАТ «Кредитпромбанк», м. Львів, МФО 385305; 26002001314698 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528; 26007000603001 в Ф ВАТ КБ «ОСОБА_2. РУ м.Тернопіль, МФО 338705; 26009237920500 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005; 26051060469886 в Тернопільській філії ПАТКБПРИВАТБАНК, м. Тернопіль, МФО 338783), з яких: комунальний податок -345,10 грн.,податок на прибуток -501,54 грн., податок на додану вартість -1772,00 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до
Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.