Справа № 2-а/1970/1388/11
"23" червня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Зборівського відділення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, суд -
Приватний підприємець ОСОБА_1, надалі позивач, звернулася до суду з адміністративним позовом до Зборівського відділення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, надалі відповідач, про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що на підставі Акту перевірки від 23.11.2010 року №712/17/НОМЕР_1, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0011041700/0 від 30.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 271168,92 грн., в тому числі 90389,64 грн. основного платежу та 180779,28 грн. штрафних санкцій. Позивач не погоджується з висновком викладеним в Акті перевірки, і вважає, що податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позов підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просила його задовольнити, пояснивши, що вона перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку. У перевіряючий період нею закуповувалися овочі та фрукти на ринках у фізичних осіб, у її розумінні у приватних підприємців, фермерів, тобто товаровиробників. На час закупівлі продукції у неї були відповідні довідки сільських рад про закупівлю продукції. Однак, по причині того, що вона перебуває на єдиному податку такі довідки вона не зберігала, і не повинна була зберігати, а тому не змогла пред»явити працівникам податкової служби під час проведення перевірки.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала проти його задоволення заперечила, подавши письмові заперечення та пояснивши, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення є законним, так як при проведенні перевірки було встановлено, що позивачем порушено пп.8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а»пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22.05.2003 р., а саме неутримання та неперерахування в бюджет податку з доходів фізичних осіб за період перевірки із виплачених доходів фізичній особі по закуплених товарно-матеріальних цінностей 3, 4 квартали 2009 року, 1-3 квартали 2010 року в громадян на загальну суму 90389,64 грн., що встановлено актом перевірки діяльності позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступні обставини.
Працівниками Зборівського відділення Козівської МДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 07.08.2009р. по 30.09.2010р. про що складено акт перевірки про результати планової документальної виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків СПД - фізичної особи ОСОБА_1 від 23.11.2010 року №712/17/НОМЕР_1 (далі Акт перевірки).
Документальною перевіркою встановлено, що за вказаний період господарської діяльності позивач здійснювала такі види діяльності: роздрібна торгівля з лотків та на ринках, оптова та роздрібна торгівля з лотків та на ринках, оптова та роздрібна торгівля овочами та фруктами. В акті перевірки зазначено, що в ході проведеної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 встановлено відсутність первинних документів на придбання товару.
На предмет документального походження товару в позивача відібрано письмове пояснення, в якому зазначено, що «фрукти та овочі були закуплені в місті Херсон, Крим, Мукачево, Львів на ринках. Будь - які документи на закупівлю продукції відсутні. Дану продукцію здавали в супермаркет «Київ»м. Тернопіль, вул. Київська».
На підставі Акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0011041700/0 від 30.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 271168,92 грн., в тому числі 90389,64 грн. основного платежу та 180779,28 грн. штрафних санкцій.
Позивачем подавалися скарги на податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 року № 0011041700/0 до Зборівського відділення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, до ДПА в Тернопільській області, до ДПА України, однак за результатами розгляду скарги залишені без задоволення.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-12, визначено, що одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету передбачено статтею 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІУ від 22.05. 2003 р. (із змінами і доповненнями (далі Закон №889).
Відповідно до пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону №889, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Згідно з п.1.15 ст.1 Закону №889 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до пп.19.2 а) п.19 Закону №889, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Таким чином, фізична особа - підприємець, яка закуповує товарно-матеріальні цінності у фізичних осіб, зобов'язана виконувати функції податкового агента щодо утримання податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до п.8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Для платника єдиного податку - фізичної особи форму книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 752/4045.
Відповідно до п. 9 цього Порядку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснення господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (із змінами та доповненнями), затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за №64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «Період обліку», «Витрати на виробництво продукції», «Сума виручки (доходу)», «Чистий дохід».
У графі «Сума виручки (доходу)»відображається фактично отримана сума виручки. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Записи ведуться платником єдиного податку в хронологічному порядку - зі зростанням дати здійснення господарських та фінансових операцій як самостійно, так і найманими працівниками.
У графі «Витрати на виробництво продукції» відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу.
Звіт платника єдиного податку заповнюється на підставі даних книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до п.п. 4.3.36 Закону №889 доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу- це, доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для: ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.
Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.
Форма довідки, термін дії, порядок її видачі та застосування розробляються центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зазначеної норми, форма довідки термін дії, порядок її видачі та застосування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року №1063 «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми».
Як зазначалося вище, у поясненні ФОП ОСОБА_3 від 08.11.2010 року вказано, що «фрукти та овочі були закуплені в м.Херсон, Мукачево, Львів на ринкахю Будь-які документи на закупівлю продукції відсутні».
Отже, на час проведення перевірки позивачем документально не підтверджено, що товар закуплявся безпосередньо у суб»єктів господарювання (товаровиробників), а тому, суд вважає, що податковим інспектором правомірно розцінено дії позивача, як закупівля товарів у фізичних осіб, які не є суб»єктами господарювання (товаровиробниками).
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідач прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення на підставі вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що пояснення від 08.11.2010 року вона надавала під психологічним тиском та під диктовку працівників податкової інспекції, оскільки доказів щодо заявлених фактів не здобуто в процесі розгляду справи.
Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, суд -
В задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_1 до Зборівського відділення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.