Справа № 2-а/1970/974/11
"20" квітня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Дудар М.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої сторони ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держкомзему у Тернопільській області, третя особа управління Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області про зобов'язання провести нарахування та виплату грошової допомоги, суд -
ОСОБА_1, надалі позивач, звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держкомзему у Тернопільській області, надалі відповідач, про зобов'язання провести нарахування та виплату грошової допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Наказом Головного управління Держкомзему у Гусятинському районі від 04 жовтня 2010 року №29-К, у зв'язку із виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, яка перешкоджає продовженню роботи та достроковим виходом на пенсію позивача звільнено з посади провідного спеціаліста відділу міських земель Управління Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області на підставі п.2 ст.40 КЗпП України.
Звернувшись до керівництва Головного управління Держкомзему у Тернопільській області щодо виплати їй грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, що передбачено статтею 37 Закону України "Про державну службу", відповідачем листом від 25.02.2011 року відмовлено їй у виплаті вказаної грошової допомоги.
В судовому засіданні позивач позов підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з мотивів, що викладені у письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи. При цьому зазначила, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки обов'язковою умовою для виплати позивачу допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України "Про державну службу" є звільнення працівника з посади державного службовця у зв'язку з виходом на пенсію на підставі статті 38 КЗпП України чи статті 30 Закону України "Про державну службу", вказану позицію обґрунтовує роз'ясненням Управління державної служби Головного управління державної служби в Тернопільській області від 17.02.2010 року № 13/ТО/22-09. Представник відповідача, пояснила, що звільнення позивача відбулося на підставі п. 2 ч.1 статті 40 КЗпП України, а не у зв'язку з виходом на пенсію державному службовцю, тому їй не повинна виплачуватися така допомога. З огляду на вказане, Головне управління Держкомзему в Тернопільській області вважає свої дії правомірними та вчиненими в межах законодавства, а отже будь-яких прав, свобод та інтересів позивача не порушено, а відтак просить в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - управління Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області в судовому засіданні погодився із вимогами позивача, пояснивши, що у наказі про звільнення позивачки передбачено виплату грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів в разі оформлення пенсії державного службовця. А оскільки позивачу призначена пенсія державного службовця вона має право на отримання вказаної грошової допомоги.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої сторони та оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини справи.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 1996 року працювала на посаді землевпорядника, а в подальшому на посаді спеціаліста в Управлінні Держкомзему в Гусятинському районі до виходу на пенсію.
Відповідно до наказу Управління Держкомзему в Тернопільській області від 04 жовтня 2010 року №29-К ОСОБА_1 з 04 жовтня 2010 року звільнено з посади провідного спеціаліста відділу міських земель Управління Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області у зв'язку із виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, яка перешкоджає продовженню роботи та достроковим виходом на пенсію на підставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку згідно ст.44 КЗпП України.
З 5 жовтня 2010 року позивачу призначено пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі від 13.12.2010 року №6704/09.
Позивач зверталася до керівництва Головного управління Держкомзему у Тернопільській області щодо виплати їй грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, що передбачено статтею 37 Закону України "Про державну службу". Відповідачем листом від 25.02.2011 року за № 31-25/760 було відмовлено їй у виплаті вказаної грошової допомоги, з посиланням на те, що звільненням її із займаної посади відбулося за п.2. ст.40 КЗпП України, а тому виплата грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, згідно з вимогами Закону України «Про державну службу», не передбачена та не виплачується (а.с.7).
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
На підставі частини 2 статті 37 Закону України «Про державну службу»на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Також, згідно ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
У відповідності до частини 13 статті 37 Закону України «Про державну службу», державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Положення вищевказаної статті виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів не ставлять в залежність чи вихід на пенсію є з настанням граничного віку чи достроково за станом здоров'я.
Таким чином, для отримання державним службовцем права на виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів закон передбачає одночасного настання сукупності наступних юридичних фактів, а саме, вихід на пенсію з посади державного службовця та наявність стажу державної служби не менше 10 років.
Враховуючи, що в преамбулі Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»зазначено, що він гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя, а також у зв'язку з тим, що зазначений закон не встановлює обмежень для громадян похилого віку в залежності від посад, які вони займали до виходу на пенсію, то використання особою такої додаткової соціальної гарантії з боку держави, як достроковий вихід на пенсію за певних умов не може бути підставою для позбавлення її соціальних гарантій, установлених іншими законами, зокрема, права на встановлену статтею 37 Закону України «Про державну службу»грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у разі виходу на пенсію.
Виходячи з аналізу вищенаведених законодавчих норм суд приходить до висновку, що право на встановлену статтею 37 Закону України «Про державну службу»грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів мають і особи які вийшли на пенсію достроково, згідно статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», за наявності стажу державної служби 10 років.
Отже, позивач вийшла на пенсію як державний службовець у зв'язку з достроковим звільненням зі служби на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України, а тому, суд вважає, не втратила права на отримання грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Як видно з матеріалів справи позивач працювала на різних посадах державних службовців з 1996 року по 2010 рік в Управлінні Держкомзему у Гусятинському районі, отже на момент звільнення мала не менше 10 років стажу державної служби та вийшла на пенсію державного службовця, тобто набула права на грошову допомогу, передбачену частиною 13 статті 37 Закону України «Про державну службу».
Підстава звільнення позивача зі служби в даному випадку, суд вважає, не має значення для вирішення питання щодо виплати грошової допомоги. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2009 року в справі № К-22972/07.
Висновки суду також узгоджуються з позицією викладеному у листі Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо виплати грошової допомоги»від 12.10.2009 року направленого Державній інспекції з контролю за використанням і охороною земель, де вказано, що виплата грошової допомоги за нормою 37 Закону України «Про державну службу»застосовуються також і при достроковому виході на пенсію державних службовців.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечення відповідача не спростовують підстав для виплати позивачу грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно із частиною 13 статті 37 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при припиненні трудового договору вихідна допомога виплачується у випадках і розмірі, передбачених як статтею 44 КЗпП, так і іншими нормами закону. Так, зокрема, при звільненні державного службовця у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі вихідна допомога виплачується йому не за статтею 44 КЗпП, а згідно зі статтею 37 Закону «Про державну службу». Працівникові, який звільняється за станом здоров'я, вихідна допомога на підставі ст. 44 КЗпП виплачується в тому разі, коли трудовий договір із ним розривається з ініціативи роботодавця за п. 2 ст. 40 КЗпП.
Вказані положення Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 не суперечать висновкам суду про те, що позивач набув права на грошову допомогу, передбачену частиною 13 статті 37 Закону України «Про державну службу»так, як виплата працівникові вихідної допомоги на підставі ст. 44 КЗпП, який звільняється за станом здоров'я при розірванні трудового договору із ним з ініціативи роботодавця за п. 2 ст. 40 КЗпП є загальною нормою, в даному випадку позивачеві, який має стаж державної служби більше 10 років та вийшов на пенсію державного службовця, виплачується вихідна допомога згідно зі статтею 37 Закону «Про державну службу».
Оскільки позивач за своїм віком, страховим стажем та стажем державної служби набула право на достроковий вихід на пенсію відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», відповідач зобов'язаний був виплатити їй грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно із частиною 13 статті 37 Закону України «Про державну службу».
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Держкомзему у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.