Справа № 2-а/1970/3149/11
"25" листопада 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, суд -
ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Донецької області, надалі відповідач, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що позивач подав інформаційний запит до Прокуратури Донецької області з проханням надати йому детальну інформацію про структуру та штатний розпис прокуратури Донецької області починаючи з 01 грудня 1991 року по даний час та копії нормативних документів про затвердження структури та штатного розпису за вказаний період. У відповідь було отримано листа в якому вказано, що вартість запитуваної інформації складає 2887,47 грн., яку рекомендовано сплатити в будь-якій фінансово-банківській установі, після надходження коштів на рахунок прокуратури Донецької області, буде надіслано копії запитуваної інформації. На думку позивача дії відповідача є незаконними, у формі вимагання оплати за копіювання та видачу запитуваної інформації, яка приховується та не оприлюднюється, та такими що містить ознаки порушення ч. 4 ст. 21 та п.1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивач просить суд визнати незаконною, такою що містить ознаки порушення п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»бездіяльність прокуратури Донецької області у формі не оприлюднення інформації, що складає особливий суспільний інтерес, а саме про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, напрямки діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) прокуратури Донецької області, а також визнати незаконними, такими, що суперечать нормі ч. 4 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», дії прокуратури Донецької області у формі протиправного вимагання плати за отримання публічної інформації, що складає особливий суспільний інтерес в сумі 2887,47 грн. та зобов'язати прокуратуру Донецької області вчинити певні дії, а саме надати позивачу запитувані ним документи про організаційно-штатну структуру прокуратури Донецької області, на безкоштовній основі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, що викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подавши письмове заперечення та пояснивши, що запитувана інформація не відноситься до категорії, яка становить суспільний інтерес, а пред'явлений позивачу рахунок для сплати послуг за копіювання та друк запитуваної інформації складався суворо у відповідності до норм чинного законодавства.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 вересня 2011 року позивачем на адресу прокуратури Донецької області подано запит з проханням надати інформацію про структуру та штатний розпис прокуратури Донецької області, починаючи з 01 грудня 1991 року по даний час зі вказанням повної та точної назви управлінь та відділів, посад прокурорських, прокурорсько-слідчих працівників, обслуговуючого персоналу прокуратури області. Також надати завірені копії, нормативних (організаційно-розпорядчих) документів (постанов, наказів, розпоряджень тощо) про затвердження структури та штатного розпису прокуратури за період з 01 грудня 1991 року по даний час зі всіма змінами та доповненнями в організаційно-штатній структурі прокуратури області.
На інформаційний запит позивача прокуратурою Донецької області надано відповідь від 20 жовтня 2011 р. №23-45з.вих.-11/2 де, вказано, що вартість запитуваної інформації складає 2887,47 грн., яку рекомендовано сплатити в будь-якій фінансово-банківській установі, після надходження коштів на рахунок прокуратури Донецької області, буде надіслано копії запитуваної інформації. Також доданий рахунок №1, в якому вказана вартість послуг з копіювання та друку документів.
Позивач вважає дії відповідача є незаконними, у формі вимагання оплати за копіювання та видачу запитуваної інформації, яка приховується та не оприлюднюється, та такими що містить ознаки порушення ч. 4 ст. 21 та п.1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того зазначив, що у нього важкий матеріальний стан, а тому він не може провести оплату за запитувану інформацію.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес регулюється Законом України «Про доступ до публічної інформації»від 13.01.2011 №2939-VI (далі Закон №2939-VI).
Згідно ст.1 цього Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Метою Закону №2939-VI є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання відповіді на інформаційний запит.
Статтею 4 Закону №2939-VI встановлено, що доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:
- прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
- вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом;
- рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального положення, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Згідно ст.12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
За приписами п.2 ч.1 ст. 13 вищеназваного Закону України розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.
Статтею 21 Закону №2939-VI передбачено, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Згідно п. 4 Розпорядження Генеральної прокуратури України 03.10.2011 №12 «Про затвердження Порядку відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію органами прокуратури України»(далі - Порядок) відшкодування фактичних витрат запитувачами інформації здійснюється у разі виготовлення більш як 10 сторінок копій документів, починаючи з першої сторінки, відповідно до наданого рахунку. Розмір фактичних витрат визначається відділом фінансування та бухгалтерського обліку на підставі отриманої заявки підрозділу забезпечення доступу до публічної інформації або відповідальної за зазначений напрям особи.
Згідно п.9 Порядку сума відшкодування фактичних витрат має здійснюватися в межах граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію».
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про інформацію»предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Отже, інформація повинна стосуватися питань, які дійсно впливають на суспільство і спричиняють потребу реагування з його боку, тому інформація, яку просив надати позивач у своєму запиті не відноситься до категорії, яка становить суспільний інтерес.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, розглядаючи запит позивача, діяв на підставі та з дотриманням встановленого законами України порядку, використавши свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.