Справа № 2а- 2964/2011 р.
14.03.2011 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Громов І.Б., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя, в якому вказує що він є інвалідом 3 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він має право на пенсію в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та на додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком за шкоду здоров'ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач відмовляється виплачувати пенсію в повному обсязі. Позивач просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду та зобов'язати УПФ здійснити перерахунок за період з 01.09.2010 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, визначеному статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
У позові зазначено, що позивач просить розглянути справу без його участі у порядку скороченого провадження. Представник відповідача УПФ в Хортицькому районі, надав заперечення, в яких зазначає, що виплати проводяться відповідно до законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши надані докази, вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню на підставі наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інвалідом IІІ-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. Як пенсіонер перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя. Одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю яка не відповідає вимогам ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3 та 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Згідно частини 4 статті 54 вищевказаного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по IІІ групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам IІІ-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 цього Закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Судом також встановлено, що розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем виходячи із встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.08 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.08 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Згідно ст.ст. 19, 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 року у справі № 10-рп/08 пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних, відповідно до ст. 22 Конституції України є неприпустимим.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, входячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.08 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.08 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд не приймає також до уваги зазначення відповідача про застосування норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, тому що положення цієї статті не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті розміру мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі 6 мінімальної пенсій та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Оскільки зазначене право надано йому Конституцією та законами України визнання за позивачем права на отримання державної пенсії та додаткової пенсії у визначених розмірах додатковому зазначенню в рішенні суду не підлягає.
Оскільки функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищені та доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України, тому відповідач у справі заперечуючи проти адміністративного позову, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, повинен був доказати правомірність своєї бездіяльності щодо своєчасного перерахунок та виплата державної пенсії та додаткової пенсії в розмірі мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але таких доказів Управлінням Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя на час розгляду справи не було надано.
Враховуючи той факт, що відповідачем не проведено перерахунок та виплата державної пенсії та додаткової пенсії в розмірі мінімальної пенсії за віком, суд вважає за необхідне визнати зазначені дії протиправними та зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок та провести виплату державної пенсії та доплати до пенсії в розмірі, мінімальної пенсії за віком, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17, 69-71, 183-2 КАС України, ст.ст. 3, 4 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд,
Позов задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо не перерахунку ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя зробити перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю згідно з ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі шости мінімальних пенсій за віком(державна пенсія) та 50 відсотків мінімальної пенсії за віком(додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю) з 06.01.2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя виплатити ОСОБА_1 заборгованість по недорахованим державній пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за весь час затримки починаючи з 06.01.2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя: