27 лютого 2007 р.
№ 25/352
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Удовиченка О.С.
суддів:
Панової І.Ю.
Хандуріна М.І.
розглянувши касаційну скаргу
ДП НАЕК “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція»
на рішення
господарського суду м. Києва від 01.08.2006р.
у справі
№ 25/352 господарського суду м. Києва
за позовом
ТОВ “Компанія “Укренерговосток-1»
до
1.ВАТ “Північний гірничо -збагачувальний комбінат»
2. ТОВ “Променергоресурс»
про
визнання недійсним договору
в судовому засіданні взяли участь представники :
ДП НАЕК “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція»:
Нагорний Р.С.
ТОВ “Компанія “Укренерговосток-1» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ “Північний гірничо -збагачувальний комбінат» та ТОВ “Променергоресурс» про визнання недійсним договору уступки права вимоги № 1484 від 05.08.2005 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2006 р. (суддя Морозов С.М.) позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладення договір уступки права вимоги № 1484 від 05.08.2005 р., укладений між ТОВ “Променергоресурс» та ВАТ “Північний гірничо -збагачувальний комбінат».
ДП НАЕК “Енергоатом» в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2006р. скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушені норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 4-2, 107 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 107 Господарського процесуального кодексу України правом подати касаційну скаргу наділені особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ “Північний гірничо -збагачувальний комбінат» та ТОВ “Променергоресурс» було укладено договір уступки права вимоги № 1484 від 05.08.2005р., за яким ВАТ “Північний гірничо -збагачувальний комбінат» отримує право вимоги до ДП НАЕК “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» щодо стягнення боргу в сумі 14258305,29 грн. Зі змісту зазначеного договору вбачається, що поряд зі сторонами договору, у правовідносинах, що ним регулюються, приймає участь і третя особа - ВП “Запорізька атомна електрична станція». Крім того, договір № 1484 від 05.08.2006 р. породжує для ВП “Запорізька атомна електрична станція» певні права та обов'язки, а саме: після здійснення заміни сторін у зобов'язанні, яке було предметом уступки вимоги, ВП “Запорізька атомна електрична станція» здійснив з однією із сторін договору - ВАТ “Північний гірничо -збагачувальний комбінат» залік однорідних зустрічних вимог у розмірі відступленої суми.
Таким чином, ВП “Запорізька атомна електрична станція» є заінтересованою особою у даній справі, оскільки визнання недійсним договору уступки права вимоги № 1484 від 05.08.2005р. може суттєво вплинути на його права та охоронювані законом інтереси.
Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд не звернув уваги на те, яким чином угода № 1484 від 05.08.2006 р., визнана недійсною оскаржуваним рішенням, впливає на права та обов'язки позивача у справі - ТОВ “Компанія “Укренерговосток-1».
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Компанія “Укренерговосток-1» є стороною у іншому договорі, укладеному між ТОВ “Променергоресурс» та ТОВ “Компанія “Укренерговосток-1» по супроводженню господарської операції по стягненню з ВП “Запорізька атомна електрична станція» на користь ТОВ “Променергоресурс» суми заборгованості.
Отже, ТОВ “Компанія “Укренерговосток-1» не є особою, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує договір уступки права вимоги № 1484 від 05.08.2006 р., а відтак не може виступати позивачем у даній справі відповідно до господарського процесуального законодавства.
Суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув та розглянув позов, заявлений неналежним позивачем.
Таким чином, господарським судом першої інстанції, в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності прийнято рішення без достатнього дослідження обставин справи та встановлення фактів, покладених в основу оскаржуваного рішення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскаржуване рішення зазначеним вище вимогам закону не відповідає.
Судом першої інстанції допущено порушення вимог статті 4-7 ГПК України , якою визначено, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи, статті 4-3 ГПК України, положення якої передбачають, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та статті 38 ГПК України, яка зобов'язує суд у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати від підприємств та організацій, незалежно від їх участі у справі, документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Вказані порушення норм процесуального права судом першої інстанції призвели до неповного з'ясування обставин справи, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судом дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам.
Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.
Відповідно до статті 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 01.08.2006р. підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ДП НАЕК “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 01.08.2006р. у справі № 25/352 скасувати.
Справу № 25/352 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
М.І. Хандурін