06 березня 2007 р.
№ 34/248
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Подоляк О.А.
суддів :
Грека Б.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ПП “Капітал»
на постанову
від 20.11.2006 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду
за скаргою
ПП “Капітал»
на дії
ДВС у Баглійському районі
м. Дніпродзержинська
у справі
№ 34/248
за позовом
ПП “Капітал»
(надалі -Підприємство)
до
Споживчого товариства “Модуль-2000»
про
стягнення 20518,64 грн.
за участю представників:
від ДВС
- не з'явились
від стягувача
- не з'явились
від боржника
- не з'явились
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2004 р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 19508,34 грн. боргу, 933,40 грн. пені, 204,42 грн. держмита, 117,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2005 р. відмовлено у задоволенні скарги Підприємства на дії органів державної виконавчої служби.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2005 р., яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2005 р., скаргу Підприємства на дії органу державної виконавчої служби задоволено: постанову відділу ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції від 04.03.2005 р. про повернення виконавчого документа визнано неправомірною; зобов'язано відділ ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції виконати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2004 р. із залишком боргу на суму 18337,79 грн.
В лютому 2006 р. Підприємство звернулось до суду в порядку ст. 1212 ГПК України зі скаргою на дії ДВС у Баглійському районі м. Дніпродзержинська (надалі -ДВС), в якій просило суд: визнати дії ДВС щодо невиконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2004 р. незаконними; скасувати акт ДВС від 19.09.2005 р. про відсутність майна боржника; зобов'язати ДВС виконати рішення та наказ господарського суду Дніпропетровської області.
За наслідком подання доповнення до скарги, Підприємство просило суд: визнати дії ДВС щодо невиконання наказу від 24.09.2004 р. незаконними; скасувати акт ДВС від 19.09.2005 р. про відсутність майна боржника; зобов'язати ДВС виконати рішення та наказ по справі № 34/248, задовольнити вимоги стягувача та усунути порушення для поновлення порушених прав стягувана; зобов'язати ДВС витребувати у боржника баланси станом на 01.01.2005 р., 01.10.2005р. та 01.01.2006 р.; зобов'язати ДВС витребувати з органів Державної податкової адміністрації інформацію щодо наявності господарської діяльності та руху коштів боржника за період з 30.09.2004 р. по теперішній час (зокрема, податкову звітність боржника); зобов'язати ДВС на підставі даних балансу описати та накласти арешт на майно боржника, включаючи його виробничі запаси; зобов'язати ДВС направити відповідні запити (зокрема, до органів Державної податкової адміністрації) для встановлення всіх банківських рахунків боржника та накласти арешт; зобов'язати ДВС з'ясувати чи відбувався рух коштів (у період з 30.09.2004 р. по теперішній час) на банківському рахунку боржника №26003305940000 у ДП АКІБ “Укрсіббанк», МФО 306857 та накласти на нього арешт; зобов'язати ДВС для задоволення вимог стягувача звернути стягнення на виявлене майно боржника; зобов'язати ДВС притягнути до відповідальності посадових осіб боржника за невиконання вимог державного виконавця (за неподання інформації, що вимагалася; за ухилення від виконання наказу від 24.09.2004р.).
У відзиві на скаргу ДВС проти задоволення вимог Підприємства заперечувало з підстав їх неправомірності.
У доповненні до скарги Підприємство просило суд в порядку забезпечення доказів витребувати інформацію, документи та матеріали, а також зобов'язати ДВС виявити торгівельні споруди, що належать боржнику, накласти на них арешт та за рахунок їх вартості задовольнити вимоги стягувача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2006 р. (суддя Примак С.А.), яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 р. (судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А., Дмитренко А.К.), скаргу Підприємства задоволено частково: зобов'язано ДВС витребувати від органів Державної податкової адміністрації інформацію щодо наявності господарської діяльності та руху коштів боржника за період з 30.09.2004 р. по теперішній час; в решті вимог скарги відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою від 12.07.2006 р. та постановою від 20.11.2006 р., Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 29.09.2004 р. ДВС винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 20.10.2004 р. винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на розрахункових рахунках у Дніпродзержинській філії КБ “Приватбанк»; 04.02.2005 р. винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника в обсягах необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат та стягнення виконавчого збору; 25.01.2006 р. та 28.04.2006 р. надіслані запити до ДПІ м. Дніпродзержинська щодо повідомлення про всі розрахункові рахунки, що належать боржнику; постановою від 08.02.2006 р. накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунку у Дніпропетровській філії АКІБ “УкрСиббанк»; надіслано подання за №09/02-14/1274 від 15.02.2006 р. прокурору м. Дніпродзержинська про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб боржника за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України; постановою від 07.04.2006 р. накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунку у філії АКБ “Райффайзенбанк Україна». Судами досліджено, що ДВС вчинялися й інші виконавчі дії. За наслідком проведення виконавчих дій стягнуто в примусовому порядку з боржника 12971,29 грн., а залишок боргу становить 7792,42 грн.
Зобов'язуючи ДВС витребувати від органів Державної податкової адміністрації інформацію щодо наявності господарської діяльності та руху коштів боржника за період з 30.09.2004 р. по теперішній час, господарські суди виходили з обґрунтованості цієї вимоги.
Виносячи ухвалу та приймаючи постанову в частині відмови в задоволенні вимог скарги суди вказали на недоведеність Підприємством обставин ухилення ДВС від здійснення виконавчих дій та на необґрунтованість тверджень про порушення останнім вимог чинного законодавства під час здійснення виконавчого провадження, а також врахували невідповідність частини вимог скарги положенням законодавства.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки судів відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ПП “Капітал» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 р. у справі № 34/248 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: Б. Грек
Н. Мележик