21 лютого 2007 р.
№ 9/99-8/240
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С., ( головуючого )
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Контіненталь"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року
у справі за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" філія "Дирекція первинної мережі"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Контіненталь" та Військової частини № 3027
про
стягнення збитків,
У лютому 2005 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідачів про стягнення збитків у сумі 17195,01 грн. у зв'язку з неправомірними діями з виконання земельних робіт для прокладки газопроводу, внаслідок яких було пошкоджено два кабелі лінійного зв'язку.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та просив стягнути збитки на підставі ст. 1166 ЦК України.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням господарського суду м.Києва від 14.09.2006 року в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов до ТзОВ "Контіненталь" задоволено, а в позові до Військової частини № 3027 відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач ТзОВ "Контіненталь" вважає, що апеляційним судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та іншого відповідача до суду не надходили.
У судовому засіданні оголошувалася перерва на 21.02.2007 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 29.10.2004 року на ділянці Димер-Іванків було пошкоджено кабельну лінію зв'язку, належну позивачу, внаслідок виконання землерийних робіт з прокладки газопроводу землерийною машиною, належною відповідачу -військовій частині № 3027, який виконував ці роботи за замовленням відповідача ТзОВ "Контіненталь" на підставі укладеного з ним договору на виконання земельних робіт № 26 від 08.09.2004 року.
До матеріалів справи долучено акт розслідування причин пошкодження кабелів від 29.10.2004 року та акт про аварію лінійних споруд кабельної лінії зв'язку від 01.11.2004 року, складені позивачем.
За кошторисом на усунення спірного пошкодження магістралі складеного позивачем вартість відновлювальних робіт складає 17195,01 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідачів майнової шкоди, завданої їх неправомірними діями.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
За змістом положень зазначеної норми матеріального права позадоговірна відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності настає за умови наявності складу правопорушення, що включає такі елементи, як протиправність поведінки, шкода, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Проте, як задовольнивши позов, апеляційний суд, так і відмовивши в позові, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України не з'ясували обставин, пов'язаних з наявністю чи відсутністю вини заподіювача шкоди, оскільки висновки судів про здійснення чи нездійснення позивачем належним чином охорони ліній зв'язку зроблені без наведення доказів таким висновкам та без наведення правової оцінки діям відповідачів.
До того ж, судами не було з'ясовано питання про те, яка редакція п.18 Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 135 від 29.01.1996 року, була чинною на час заподіяння шкоди, та не наведено оцінки щодо правового значення цієї обставини для вирішення даного спору.
У той же час, апеляційний господарський суд, зробивши висновок про стягнення шкоди в заявленому розмірі, обґрунтував такий висновок лише кошторисом складеним позивачем, і в порушення вимог ст. ст. 38, 43 ГПК України не з'ясував обґрунтування розрахунків розміру шкоди та не навів розрахунків, з яких виходив суд, задовольняючи грошові вимоги.
Разом з цим, апеляційний суд дійшовши висновку про звільнення від відповідальності другого відповідача за відсутності його вини в заподіянні шкоди не врахував вимог ч.2 ст. 1172 ЦК України згідно якої замовник відшкодуває шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контіненталь" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року та рішення господарського суду м.Києва від 14.09.2006 року скасувати, і справу № 9/99-8/240 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук